Справа № 598/454/18Головуючий у 1-й інстанції Олещук Б.Т.
Провадження № 33/789/173/18 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.3 ст.130 КУпАП
03 липня 2018 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Лекан І.Є.
за участю апелянта ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Збаразького районного суду від 27 квітня 2018 року,-
Постановою Збаразького районного суду від 27 квітня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп..
Згідно з постановою суду, 24 березня 2018 року о 23 год. 00 хв. в м.Збаражі по вул.І.Франка Клим Я.Я., який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем “ВАЗ 2101”, номерний знак 16-11ТЕЛ, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Збаразького районного суду від 27 квітня 2018 року, а справу закрити у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, в матеріалах справи відсутні докази керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Зазначає, що свідки не були присутні на місці зупинки транспортного засобу, а тому не можуть засвідчити факту того чи був він за кермом автомобіля. Зазначає, що суд проігнорував порушення працівників поліції, його доводи щодо неналежності доказів та фальсифікації пояснень свідків та ухвалив рішення, ґрунтуючись виключно на власних переконаннях.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта ОСОБА_1 та адвоката, які підтримали подану апеляцію, просять її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом нічим не підтверджені та спростовуються наступною сукупністю доказів.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 25 березня 2018 року №008251 інспектором ГРПП №2 Збаразького ВП капітаном поліції ОСОБА_3 зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 24.03.2018 року о 23 год. 00 хв. в м.Збараж по вул. Івана Франка транспортним засобом марки "ВАЗ 2101", номерний знак 16-11 ТЕЛ з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини та факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою технічного приладу та в медичному закладі.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст.254, 256 КУпАП, тому є належними доказом по справі.
ОСОБА_1 власноручно в поясненні вказав, що випив 250 грам горілки і вину визнав. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою технічного приладу та в медичному закладі відмовився.
Також факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які ствердили, що 24.03.2018 року були свідками того, як водій ОСОБА_1 відмовився пройти тест на визначення ступеня алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку за допомогою технічних засобів та був доставлений в Збаразьку ЦРКЛ для визначення медичного освідчення, де також відмовився проходити огляд.
Свої пояснення свідки подали 25.03.2018 року письмово.
Відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, а згідно з п.2.5. вказаних Правил водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп'яніння, його дії та ознаки сп'яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема 13.10.2017 року за ч.1 ст. 130 КУпАП та 21.02.2018 року за ч.2 ст. 130 КУпАП, що стверджують постанови Збаразького районного суду.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню.
Безпідставними є посилання апелянта на на те, що складений протокол містить у собі чисельні порушення.
Так, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року, зокрема до п.6 розділу IX вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Вказані вимоги щодо процедури складання протоколу та його змісту повністю виконані працівниками поліції.
Крім того, будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу чи після його оформлення - ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Також посилання апелянта на неправомірні дії працівників поліції щодо затримання транспортного засобу та неналежного фіксування відеозапису, то вони є необґрунтовані, оскільки в матеріалах адміністративної справи, будь-які дані про те, що дії працівників поліції визнано неправомірними - відсутні.
Посилання ОСОБА_1 на те, що свідкам не було відомо чи керував він транспортним засобом є необґрунтовані, так як відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735, свідки повинні бути присутні при огляді на стан сп'яніння, а не під час зупинки транспортного засобу.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, ступеня його вини, який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, майнового стану, в межах санкції ч.3 ст.130 КУпАП, а тому підстави для скасування постанови суду та закриття провадженні у справі - відсутні.
Оскільки апеляційну скаргу на постанову Збаразького районного суду від 27 квітня 2018 року ОСОБА_1 подав 04 травня 2018 року, то відповідно до ст. 294 КУпАП строк на її оскарження ним не порушено.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Збаразького районного суду від 27 квітня 2018 року щодо нього - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_6