15.06.2018 Справа №607/3298/18
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Буцик О.П.
захисника ОСОБА_1
розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, непрацюючого,
жителя ІНФОРМАЦІЯ_2
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 418491 від 18 лютого 2018 року, 18.02.2018 року о 18 год. 20 хв., гр. ОСОБА_2 по вул. Смакули, 1 в м. Тернополі, керував автомобілем марки «RENO Megan Grant Tour» н.з. RJA 84357, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, хитка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Drager ARAM-2250» та огляду в лікарню для визначення степені алкогольного сп'яніння водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Правопорушник ОСОБА_2 в судовому засіданні вини у вчиненні правопорушення не визнав, зазначив, що транспортним засобом у стані алкогольного сп»яніння він не керував. Суду пояснив, що він 18 лютого 2018 року біля 10 год. 20 хв. по вул. Смакули, 1 в м. Тернополі, керував автомобілем марки «RENO Megan Grant Tour» н.з. RJA 84357, заперечив факт керування ним у нетверезому стані. Після того, як він залишив зазначений транспортний засіб припаркований біля тротуару, вживав алкогольні напої, після чого транспортним засобом не керував.
Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що 18.02.2018 р. приблизно о 19 год. він із ОСОБА_2 їхали на його автомобілі Рено «Меган» до будинку по вул. Смакули,1. Заїхавши в двір по вул. Смакули 1, де побачили автомобіль сріблястого кольору, який перегородив їм дорогу. ОСОБА_2 звернувся до водія з проханням, щоб той забрав речі та дав можливість проїхати. Після чого у них виник конфлікт через небажання водія іншого транспортного засобу від»їхати із проїжджої частини. Приїхавши з ОСОБА_2 на стоянку, зустріли знайомих та розпили спиртне. Через деякий час, пішли додому де їх зустріли поліцейські та звинуватили ОСОБА_2 що він керував автомобілем у стані сп'яніння.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення. завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відповідно до розділу II п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. №1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за №1413/27858 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Отже, закон пов'язує відповідальність за відмову від проходження водія від освідчення на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння встановлену ст.130 КУпАП у випадку керування такою особою транспортним засобом, що має бути доведеним.
В даному випадку, з аналізу доказів, наявних в матеріалах справи, факт керування автомобілем ОСОБА_2 не доведено.
З відеозапису нагрудної камери інспектора поліції, які було долучено до матеріалів справи вбачається, що працівники поліції підійшли до ОСОБА_2 який не керував транспортним засобом, а проходив вулицею по тротуарі.
Таким чином, суду не надано доказів, які б підтверджували керування ОСОБА_2 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Інших доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом суду не надано.
Таким чином, викладені дані у протоколі про адміністративне правопорушення ґрунтуються на припущеннях працівників поліції без належних на те доказів.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи усе вище викладене та аналізуючи докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні, судом не здобуті жодні докази вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі слід закрити, у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2, закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяОСОБА_4