Єдиний унікальний номер № 285/2142/17
Провадження № 1-кп/0285/255/18
03 липня 2018 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоград-Волинський кримінальне провадження № 4215060360000182 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, м. Нова Каховка, Херсонської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України,-
07 серпня 2014 року солдата ОСОБА_4 призвано ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 21 липня 2014 року № 607/2014.
Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 25 жовтня 2014 року №10 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення і призначено на посаду робітника підсобника 2-го інженерно-будівельного відділення 1-го інженерно- будівельного взводу 3-ї інженерно-будівельної роти.
Так, відповідно до вимог ст.ст. 17,65, 68 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та кожен повинен додержуватися вимог Конституції України та законів України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.
Відповідно до вимог ст.ст. 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Разом з тим, відповідно до ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11,16, З0, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, солдат ОСОБА_4 зобов'язаний свято і непорушно додержуватися вимог Військової присяги, Конституції України, законів України та статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Однак, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях та тимчасово ухилитися від військової служби за наступних обставин.
Реалізуючи задумане, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про, військовий обов'язок і військову службу» ст. ст. 11, 12, 16, ЗО, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, 11 грудня 2014 року о 08 год. 00 хв. самовільно залишив військову частину - польова пошта НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , обов'язки за посадою не виконував, перебуваючи поза межами військової частини органи державної влади або правоохоронні органи, в тому числі органи військового управління, про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від неї та його причини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд до 31 травня 2017 року 13.00 год.
31 травня 2017 року о 13.00 год. солдат ОСОБА_4 прибув до військової прокуратури Житомирського гарнізону та заявив про себе.
В судовому засіданні обвинувачений вину визнав повністю та пояснив, що він був призваний на військову службу та зарахований до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 . 11 грудня 2014 року о 08 год. 00 хв. він самовільно залишив військову частину - польова пошта НОМЕР_1 . 31 травня 2017 року 13 год. 00 хв. вінприбув до військової частини. В скоєному щиро розкаюється.
Судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, і проти чого не заперечують всі учасники судового провадження.
Оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні доведеною і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 407 КК України як самовільне залишення військовослужбовцем (крім строкової служби) військової частини без поважних причин тривалістю понад один місяць.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що вчинене кримінальне правопорушення є середньої тяжкості, тяжких наслідків від якого не наступило, особу обвинуваченого, який за місцем служби характеризується задовільно, раніше не судимий, обставини кримінального провадження, обставини, що пом'якшують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого та призначає покарання у вигляді позбавлення волі.
Беручи до уваги, що обвинувачений вину визнав, щиро розкаявся в скоєному, обставини, що пом'якшують покарання, те що до кримінальної відповідальності притягується вперше, висновок досудової доповіді, згідно якої існує середня ймовірність вчинення повторного правопорушення і виправлення особи без позбавлення волі не становить високої небезпеки для суспільства, суд звільняє його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Керуючись ст. ст. 367, 368 Кримінального Процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України і обрати йому покарання за цим законом 2 (два) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Даний вирок може бути оскаржений, не з підстав заперечення обставин, зазначених відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий: