65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі
"03" липня 2018 р.
м. Одеса
Справа № 916/1050/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В., розглянувши матеріали позовної заяви (вх.№1135/18) Національного банку України (вул. Інститутська, буд. №9, м. Київ, 01601) до товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" (б-р. Одеський, буд. №5, Ж/М "Совіньйон", с. Лиманка, Овідіопольський район, Одеська обл., 65037) про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в сумі 856 944 000,00 грн., -
Національний банк України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 06.10.2014 р. реєстр. №79, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №54 від 02.10.2014р. в загальній сумі 856 944 000,00 грн. шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання ПАТ "ПриватБанк" умов кредитного договору №54 від 02.10.2014р. щодо повернення коштів позивачу.
Також позивач вказує на невиконання відповідачем - ТОВ "Гаджибей" обов'язку згідно договору іпотеки №79 від 06.10.2014р., яким забезпечено вимоги іпотекодаржателя, що випливають з кредитного договору №54 від 02.10.2014 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.06.2018р. вказану позовну заяву Національного банку України (вх.№1135/18) залишено без руху, оскільки позивачем при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема позивачем не наведено у позові про обставини звернення позивача до боржника з вимогою про усунення порушення згідно ст.35 Закону України „Про іпотеку”, також про такі докази не зазначено.
Національним банком України подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх.№12757/18), до якої позивачем додано письмову вимогу до ПАТ КБ „Приватбанк” про здійснення погашення заборгованості за кредитним договором №54 від 02.10.2014р. та попередження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не сплати заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Оскільки у визначений судом строк позивачем усунені недоліки позовної заяви в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, господарський суд доходить до висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви Національного банку України до розгляду та відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч.1, 3 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VIII, чинній з 15.12.2017р.) господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного або позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч.3 ст.247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши матеріали позовної заяви Національного банку України, господарський суд визнав їх достатніми для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з урахуванням положень ст.ст.12, 247 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі.
Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд залучити до участі у справі Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Приватбанк” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, посилаючись на те, що предметом у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” перед Національним банком України за кредитним договором №54 від 02.10.2014р. і як наслідок, звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація впливатиме на остаточну суму розміру заборгованості Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” перед Національним банком України за відповідним кредитним договором.
Згідно ст.50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Враховуючи вищенаведене та з огляду на викладені обставини в позовній заяві, на думку суду, рішення суду по даній справі може вплинути на права та обов'язки Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк”, яке виступає позичальником за кредитним договором, по якому виникла спірна заборгованість.
За таких обставин, господарський суд вважає за доцільне залучити до участі у справі Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Приватбанк” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, що сприятиме з'ясуванню всіх обставин справи, прийняттю законного і обґрунтованого рішення.
Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні з посиланням на положення ч.7 ст.30 Закону України “Про інформацію”.
Також НБУ, посилаючись на положення ст.60 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, п.3.5. Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених Постановою Правління НБУ №267 від 14.07.2006 р., 1076 ЦК України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., рішення ЄСПЛ від 10.12.2009р. у справі “Шагін проти України”, зазначає, що кредитний договір між ним та ПАТ КБ “Приватбанк”, договір іпотеки між банком та відповідачем, довідка-розрахунок заборгованості ПАТ КБ “Приватбанк”, меморіальні ордери на підтвердження видачі кредитних коштів є банківською таємницею, оскільки містять зазначену у ст. 60 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, а саме: відомості про банківські рахунки ПАТ КБ “Приватбанк”, операції, які були проведені на користь ПАТ КБ “Приватбанк”, здійснені ПАТ КБ “Приватбанк” угоди, фінансово-економічний стан. Крім того, позивач вказує, що кредитний договір №54 від 02.10.2014р. укладений між позивачем та третьою особою на виконання вимог постанов Правління НБУ, які мають гриф “Банківська таємниця” (преамбула кредитного договору).
Так, положення ч.ч.1, 8, 9 ст.8 ГПК України передбачають, що розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
Як передбачено ч.1 ст.1 Закону України “Про інформацію”, у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: захист інформації - сукупність правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів, що забезпечують збереження, цілісність інформації та належний порядок доступу до неї; інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб'єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом (ч.ч.1, 2, 4 ст.7 Закону України “Про інформацію”).
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.21 Закону України “Про інформацію” інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; системи охорони банку та клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; коди, що використовуються банками для захисту інформації; інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю (ч.ч.1, 2 ст.60 Закону України “Про банки і банківську діяльність”).
Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю; застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом. Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків. Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону. Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов'язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб (ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.61 Закону України “Про банки і банківську діяльність”).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність. У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.
Між тим, п.5-1 ч.4 ст.21 Закону України “Про інформацію” визначає, що до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов'язковому оприлюдненню відповідно до закону.
Як передбачено ч.1 ст.6 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про акціонерні товариства” акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 26.06.2018 р., єдиним акціонером АТ КБ “Приватбанк”, якому належить 100% акцій банку, є держава в особі Міністерства фінансів України.
Враховуючи викладене, аналіз положень п.5-1) ч.4 ст.21 Закону України “Про інформацію”, ч.1 ст.6 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ч.1 ст.3 Закону України “Про акціонерні товариства” свідчить про те, що відомості щодо діяльності АТ КБ “Приватбанк” не належать до інформації з обмеженим доступом, а отже, в силу ч.1 ст.21 Закону України “Про інформацію” не є конфіденційною, таємною та службовою інформацією.
Більш того, суд вважає безпідставними посилання позивача на положення ч.7 ст.30 Закону України “Про інформацію”, оскільки такі положення у вказаній статті Закону взагалі відсутні.
Наразі положення ст.61 Закону України “Про банки і банківську діяльність” зобов'язують саме банк вживати заходів щодо забезпечення збереження банківської таємниці, тобто, відомостей, отриманих в процесі взаємодоговірних стосунків із клієнтами, однак, реалізація банком передбаченого ст.4 ГПК України права на звернення до господарського суду із позовом про захист своїх порушених прав та/або інтересів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, переданий в забезпечення виконання зобов'язань АТ КБ “Приватбанк”, доступ до інформації стосовно діяльності якого у відповідності до п.5-1) ч.4 ст.21 Закону України “Про інформацію” не може бути підданий обмеженню, - не є порушенням банківської таємниці.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи у закритому судовому засіданні, тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання НБУ про розгляд справи у закритому судовому засіданні, викладеного у позовній заяві від 01.06.2018 р. (вх.№1135/18).
Керуючись ст.ст.12, 50, 120, 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №916/1050/18 за позовом Національного банку України до товариства з обмеженою відповідальністю “Гаджибей” про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в сумі 8 518 000,00 грн.
2. Справу № 916/1050/18 розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання призначити на “17” липня 2018 р. о 11 год. 30 хв.
4. Повідомити сторони, що засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань №12 (5 поверх), тел. (0482) 307-979.
5. Залучити публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Приватбанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. №1 Д, код ЄДРЮОФОПГФ 14360570) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
6. У задоволенні клопотання Національного банку України про розгляд справи у закритому судовому засіданні, викладеного у позовній заяві від 01.06.2018 р. (№1135/18).
7. Роз'яснити Національному банку України, що у випадку зміни обставин та/або чинного законодавства в галузі захисту інформації, заявник не позбавлений повторно звернутись до суду із відповідною заявою у порядку ст.8 ГПК України.
8. Запропонувати відповідачу подати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України.
9. Запропонувати позивачу подати відповідь на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України.
10. Запропонувати відповідачу подати заперечення на відповідь позивача на відзив з урахуванням вимог ст.167 ГПК України.
11. Запропонувати третій особі надати письмові щодо позову в порядку ст.168 ГПК України.
12. Викликати учасників справи у підготовче засідання.
13. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
14. Примірник ухвали надіслати:
- Національному банку України (вул. Інститутська, буд. №9, м. Київ, 01601);
- товариству з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" (бульв. Одеський, буд. №5, Ж/М "Совіньйон", с. Лиманка, Овідіопольський район, Одеська обл., 65037);
- публічному акціонерному товариству “Комерційний банк “Приватбанк” (вул. Грушевського, буд. №1 Д, м. Київ, 01001).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Ухвала набрала чинності 03.07.18 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Цісельський
Учасники справи мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.
Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в заявці.