Ухвала
Іменем України
27 червня 2018 року
м. Київ
справа № 289/371/13-ц
провадження № 61-37240ск18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 17 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Державна міграційна служба Радомишльського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття фізичної особи з реєстрації місця проживання та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, Радомишльської міської ради, третя особа - ОСОБА_8, про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку повністю недійсним, договорів дарування частково недійсними та визнання права власності,
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено за безпідставністю. Зустрічний позов ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано частково недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 укладений 10 грудня 2012 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 у 1/8 частині житлового будинку. Визнано частково недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,715 га з кадастровим № НОМЕР_1, що розташована по АДРЕСА_2, укладений 10 грудня 2012 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 у 1/8 частині земельної ділянки. Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий Радомишльською міською Радою на прізвище ОСОБА_7 на підставі рішення № 310 від 24 травня 2012 року і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 182500003195. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/16 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/16 частину земельної ділянки для обслуговування будинку за цією ж адресою. Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/16 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/16 частину земельної ділянки для обслуговування будинку за цією ж адресою. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
08 травня 2018 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2013 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 17 травня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2013 року відмовлено на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу 08 травня 2018 року після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, при цьому її було повідомлено про розгляд справи належним чином, а наявність обставин пропуску строку внаслідок виникнення обставин непереборної сили ОСОБА_4 не наведено та не підтверджено належними й допустимими доказами. Позивач була належним чином повідомлена про розгляд справи, у тому числі й про судове засідання призначене на 21 жовтня 2013 року, у якому ухвалено оскаржене рішення і особисто приймала у ньому участь, що підтверджується журналом судового засідання.
26 травня 2018 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 17 травня 2018 року, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду.
При цьому посилається на порушення судом норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована незгодою ОСОБА_4 з рішенням суду першої інстанції. Щодо ухвали апеляційного суду Житомирської області від 17 травня 2018 року ОСОБА_4 зазначає, що про наявність підстав для захисту прав позивача ОСОБА_4 у відповідності до статті 59 Конституції України та підготування апеляційної скарги її представнику ОСОБА_10 стало відомо лише 05 травня 2018 року у день передачі матеріалів по вказаній справі та підготування апеляційної скарги. ОСОБА_10 не знав про наявність додаткових перешкод у ОСОБА_4 для звернення до суду та дізнався про існування необхідності захисту її прав від позивача.
Також ОСОБА_4 вказує, що є безробітною пенсіонеркою, самостійно утримує свою родину, не має постійного місця роботи, хворіє. Тривалий час намагалася знайти кошти за для захисту своїх прав та належного представника, який орієнтується у вказаних правовідносинах судового захисту. І лише після спливу тривалого часу змогла знайти необхідні кошти, витребувати необхідні документи та звернутися до свого представника ОСОБА_10
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як свідчить тлумачення частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Встановивши, що ОСОБА_4 звернулася із апеляційною скаргою у травні 2018 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення і відсутні підстави, передбачені пунктами 1 та 2 частини другої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним (частини другої статті 358 ЦПК України), а касаційна скарга - необґрунтованою.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 17 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Державна міграційна служба Радомишльського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття фізичної особи з реєстрації місця проживання та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, Радомишльської міської ради, третя особа - ОСОБА_8, про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку повністю недійсним, договорів дарування частково недійсними та визнання права власності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
Н.О. Антоненко
В.І. Журавель