Постанова
Іменем України
26 червня 2018 року
м. Київ
справа №369/4522/15-ц
провадження №61-4442св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Комфорт Сервіс», Інспекція державного архітектурного - будівельного контролю у Київській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2016 року у складі судді Дубас Т. В. та ухвали Апеляційного суду Київської області від 07 червня 2016 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Сушко Л. П.,
У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал» (далі - ТОВ «Петрівський квартал»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Комфорт Сервіс» (далі - ТОВ «УК «Комфорт Сервіс»), Інспекція державного архітектурного - будівельного контролю у Київській області про визнання незаконним перепланування місця загального користування та зобов'язання привести місце загального користування у попередній стан.
На обґрунтування позову зазначила, що на підставі Свідоцтва про право власності від 19 березня 2015 року їй належить квартира АДРЕСА_3. Майнові права на вказану квартиру вона отримала на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 від 23 липня 2013 року, який був укладений з ТОВ «Петрівський квартал». Відповідно до умов вказаного договору між нею та ТОВ «Петрівський квартал» було погоджено всі технічні характеристики квартири.
Аналогічний договір укладено між ТОВ «Петрівський квартал» та ОСОБА_4, відповідно до умов якого також були погодженні всі технічні характеристики квартири АДРЕСА_5
Відповідно до затвердженого Плану цокольного поверху будинку АДРЕСА_6 для квартири відповідача не було передбачено додаткового входу з цокольного поверху. ОСОБА_4 самовільно, всупереч вимогам законодавства України, не маючи ніяких погоджень, дозвільної проектної документації, не узгодивши свої дії з власниками сусідніх квартир, обладнала свою квартиру додатковим входом з цокольного поверху. Вказані дії є небезпечними для збудованої будівлі, порушують право власності позивача як власника квартири, унеможливлюють вільно та без перешкод розпоряджатися своїм входом. Просила позов задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 07 червня 2016 року, в позові відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що відмовляючи у задоволені вимог ОСОБА_3, позивачем не надано доказів того, що відповідачем при влаштуванні дверного виходу з цокольного поверху до східцевої клітини порушено вимоги відповідних державних будівельних норм щодо здійснення перепланування жилого приміщення, та порушено права позивачки на користування належної їй квартирою.
У червні 2016 року ОСОБА_3звернувся до суду з касаційною скаргою на ухвалені у справі судові рішення, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
13 жовтня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3
22 січня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права посилаючись на приписи пункту 4.11 Державних будівельних норм В.2.2-15-2005 (далі - ДБН В.2.2-15-2005) та положення статті 152 Житлового кодексу Української РСР(далі - ЖК Української РСР).
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_3 без задоволення, а судових рішень - без змін, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно свідоцтва про право власності від 19 березня 2015 року ОСОБА_3 на праві власності від 19 березня 2015 року належить квартира загальною площею 129, 5 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7
Відповідно до свідоцтва про право власності від 05 лютого 2015 року ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_8
Технічний паспорт на квартиру відповідача виготовлено ТОВ «Техсервісбуд» станом на 31 жовтня 2014 року. Згідно технічної характеристики квартира відповідача має два рівні та розташована на цокольному та першому поверхах цього будинку, має два евакуаційні виходи з першого поверху та цокольного поверху.
Згідно з частиною другою статті 24 ЖК Української РСР житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і при домової території.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Частиною 2 статті 383 ЦК України встановлено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі, надані йому для використання як єдиного цілого, - за умов, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх використання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується, відповідно до частин першої, третьої статті 100 ЖК Української РСР.
Виконання робіт, визначених частиною першої цієї статті, внаслідок яких змінюється площа, кількість чи склад приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду, допускається за письмовою згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не передбачено договором найму (оренди).
Відповідно до статті 152 ЖК Української РСР передбачено, що виконання власником робіт з переобладнанням та переплануванням житлового будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та ,або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Положеннями пункту 4.11 ДБН В.2.2-15-2005 передбачено, що у житлових будинках допускається влаштування квартир у двох і більше рівнях (поверхах). Для таких квартир допускається влаштування виходу в сходові клітки будинку через один поверх, який може бути організований на першому (нижньому) або на другому рівні (поверсі) квартири. При цьому поверх, що не має безпосереднього виходу на сходову клітку будинку, повинен бути забезпечений евакуаційним виходом згідно з правилами, а саме пункту 4.10 ДБН В.2.2-15-2005.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна заявник подає у тому числі технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право власності від 05 лютого 2015 року та здійснила його реєстрацію на об'єкт нерухомого майна. Згідно технічного паспорта від 31 жовтня 2014 року об'єкт має два евакуаційні виходи, а саме, з першого поверху та цокольного поверху із сходовою площею 4,6 кв.м (а.с. 102-103).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_3 посилається на порушення свого права власності, оскільки небезпечні дії відповідача унеможливлюють без перешкод розпоряджатися її виходом, що запроектований з початку будівлі будинку.
Згідно із технічним паспортом, виданого ОСОБА_3, вчинені дії відповідача, що є предметом спору, ніяким чином не порушують її право власності, оскільки сходова площа не входить в перелік технічної характеристики позивача (а.с. 13).
Сторони відмовилася від проведення судової будівельно-технічної експертизи, а доказів, того, що відповідачем при влаштуванні дверного виходу квартири було порушено вимоги ДБН, позивачем не надано.
Згідно з довідкою Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зі сторони ОСОБА_4 ніяких будівельних порушень не вчинено.
Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанції дослідили докази та надали їм оцінку відповідно до статті 212 ЦПК України 2004 року.
Доводи касаційної скарги не спростовують установлені судами обставини справи та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає заявник у касаційній скарзі.
Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 07 червня 2016 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Стрільчук
Судді: В. О. Кузнєцов
А.С. Олійник
О.В. Ступак
Г. І. Усик