20 червня 2018 року
м. Київ
справа № 385/141/16-ц
провадження № 61-3655св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., СтрільчукаВ. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Гайворонська районна державна адміністрація Кіровоградської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 23 серпня 2016 року, ухвалене у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Дьомич Л. М., Єгорової С. М.,
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування розпорядження першого заступника голови Гайворонської районної державної адміністрації Костенка О. Є. від 25 грудня 2015 року № 347-р «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 26 лютого 2015 року № 61-р».
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 31 грудня 2012 року між ним та Гайворонською районною державною адміністрацією Кіровоградської області на підставі розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 28 листопада 2014 року № 322-р укладений договір оренди земельної ділянки № 4 із земель сільськогосподарського призначення Мощенської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 52,31 га.
26 лютого 2015 року сторонами підписано додаткову угоду до договору оренди, згідно з якою в оренду передані земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення Мощенської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 30,2 га. Підставою укладення додаткової угоди було розпорядження голови районної державної адміністрації від 26 лютого 2015 року № 61-р.
Згідно з пунктом 8 договору оренди землі від 31 грудня 2014 року № 4 договір укладено на строк до моменту отримання власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
Указаний пункт договору узгоджується з положеннями статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», згідно з якою нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки.
Оскільки чинне законодавство не визначає граничні строки для витребування права на земельну частку (пай), у зв'язку неможливістю передбачити час витребування земельної частки (паю) власником, договір вважається укладеним на невизначений строк.
Розділом «Зміна умов договору і припинення його дії» договору оренди земельної ділянки від 31 грудня 2014 року № 4 передбачено, що зміна умов цього договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку (пункт 34 договору). Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря. Договір також припиняється і в інших випадках, передбачених законом (пункт 35 договору). Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду. Розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається (пункти 36, 37 договору).
Проте всупереч умов договору оренди земельної ділянки, яким визначено, що договір укладено на строк до моменту отримання власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, наведених вимог законодавства, Гайворонською районною державною адміністрацією Кіровоградської області прийнято розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації за підписом першого заступника голови О. Костенка від 25 грудня 2015 року № 347-р, яким внесені зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 26 лютого 2015 року № 61-р «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 28 листопада 2014 року № 322-р».
Цим розпорядженням орендодавець змінив строк дії договору оренди землі, виклавши пункт 1 розпорядження у новій редакції: «Надати громадянину ОСОБА_4 земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення загальною площею 30,2 га ріллі, що розташовані на території Мощенської сільської ради терміном до 31 грудня 2015 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».
Таким чином, орендодавець в односторонньому порядку, без погодження з орендарем земельної ділянки змінив істотні умови договору оренди землі, зменшивши строк дії договору оренди до одного року, чим безпідставно позбавив позивача права користування земельними ділянками.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 4 травня 2016 року, ухваленим у складі судді Поліщук В. В., позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження першого заступника голови Гайворонської районної державної адміністрації Костенка О. Є. від 25 грудня 2015 року № 347-р «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 26 лютого 2015 року № 61-р».
Стягнено з Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 551,20 грн.
Суд мотивував своє рішення тим, що Гайворонська районна державна адміністрація Кіровоградської області як орендодавець в односторонньому порядку без погодження з орендарем земельної ділянки ОСОБА_4 розпорядженням від 25 грудня 2015 року № 347 змінила істотні умови договору оренди, зменшивши строк дії договору оренди до одного року, чим позбавила ОСОБА_4 права користування земельним ділянками, не розірвавши договір оренди відповідно до вимог статті 651 ЦК України.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 23 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Суд мотивував своє рішення тим, що оскільки договір оренди земельної ділянки від 31 грудня 2014 року № 4 відповідно до вимог закону не зареєстрований виконавчим комітетом Мощенської сільської ради, він не набрав чинності, тому у позивача не виникло право на оренду земельних ділянок, які фактично використовувалися ОСОБА_5 За таких обставин підстави для скасування розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 25 грудня 2015 року № 347-р відсутні.
У вересні 2016 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заявник не погоджується з висновками апеляційного суду, посилаючись на те, що вимоги про визнання нечинним (неукладеним) договору оренди землі від 31 грудня 2014 року у суді першої інстанції не заявлялися, тому апеляційним суд в порушення вимог статей 11, 303 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, вийшов за межі заявлених вимог.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі.
У листопаді 2016 року Гайворонська районна державна адміністрація Кіровоградської області подала заперечення на касаційну скаргу, у яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що суд дав належну оцінку наданим сторонами доказам та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно зі статтею 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року N 122 «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (стаття 16 Закону України «Про оренду землі»).
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Істотною умовою договору оренди землі є строк дії договору оренди (статті 14, 15 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до статей 17, 19 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час укладення договору оренди земельної ділянки від 31 грудня 2014 року № 4, передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання передачі.
Строк дії договору визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахування періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (стаття 30 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно з пунктом 2 Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119, реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).
Відповідно до статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина друга статті 640 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Судами встановлено, що розпорядженням голови Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 28 листопада 2014 року № 322-р ОСОБА_4 надано в оренду нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення загальною площею 52,31 га ріллі, які розташовані на території Мощенської сільської ради, терміном - до моменту державної реєстрації права власності на земельні ділянки власниками невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) або їх спадкоємцями для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
31 грудня 2014 року на підставі вказаного розпорядження між Гайворонською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавець) та ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 4, відповідно до якого передано в оренду земельну ділянку загальною площею 52,31 га.
Відповідно до пункту 8 договору оренди договір укладено на строк до моменту отримання власниками земельних ділянок державних актів на право власності на земельну ділянку.
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується у судовому порядку (пункт 34 договору). Дія договору припиняються у разі закінчення строку, на який його було укладено (пункт 35 договору).
31 грудня 2014 року сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки.
Розпорядженням голови Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 26 лютого 2015 року № 61-р внесено зміни до розпорядження від 28 листопада 2014 року № 322-р та вказано про надання ОСОБА_4 в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) сільськогосподарського призначення загальною площею 30,2 га ріллі, які розташовані на території Мощенської сільської ради, терміном до моменту державної реєстрації права власності на земельні ділянки власниками невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) або їх спадкоємцями для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
26 лютого 2015 року сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди, якою внесено зміни до пунктів 2, 9 договору, зокрема, зазначено, що в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 30,2 га.
Крім того, судами встановлено, що розпорядженням голови Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 26 грудня 2014 року № 350-р утворено комісію з питань регулювання земельних відносин на території Гайворонського району та затверджено Положення про комісію. Відповідно до пункту 3 Положення завданнями комісії є розгляд заяв та клопотань про надання та вилучення земельних ділянок, зміна, припинення та поновлення договорів оренди.
21 грудня 2015 року до комісії надійшло звернення ОСОБА_5 щодо незаконного надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) на території Мощенської сільської ради.
При розгляді звернення встановлено, що ОСОБА_5 протягом останніх дванадцяти років використовуються нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки загальною площею 30,2 га на території Мощенської сільської ради.
Розпорядженням голови Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 30 грудня 2013 року № 411-р ОСОБА_5 надано в оренду невитребувані та неуспадковані земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення загальною площею 30,2 га ріллі, та укладено з ним договір оренди земельної ділянки від 17 січня 2014 року на один рік. Відповідно до пункту 7 договору оренди орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, для чого повинен не пізніше ніж за місць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Таким чином, Гайворонською районною державною адміністрацією Кіровоградської області вказану земельну ділянку на підставі розпорядження від 28 листопада 2014 року № 322-р надано в оренду ОСОБА_4, тоді як строк попереднього договору оренди від 17 січня 2014 року, укладеного з ОСОБА_5, закінчувався 17 січня 2015 року.
17 жовтня 2014 року ОСОБА_5 до Центру надання адміністративних послуг Гайворонської районної державної адміністрації подано заяву про продовження договору оренди землі.
Згідно з висновком Мощенської сільської ради від 22 жовтня 2014 року № 351-02/30 ОСОБА_7 протягом тривалого часу використовує земельну ділянку на території Мощенської сільської ради, загальною площею 30,2 га, за призначенням; претензій до орендаря Мощенська сільська рада не має та не заперечує щодо використання земельної ділянки ОСОБА_5 в подальшому.
Відповідно до довідки Мощенської сільської ради від 21 грудня 2015 року ОСОБА_5 використовує земельну ділянку під невитребуваними і неуспадкованими паями громадян орієнтованою площею 30 га з 2004 року і по теперішній час. Земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, орендна плата сплачується своєчасно і в повному обсязі.
З довідки Мощенської сільської ради від 24 грудня 2015 року апеляційний суд встановив, що ОСОБА_5 за період з 1 січня 2015 року по 1 грудня 2015 року сплатив орендну плату у сумі 43 002 грн.
24 грудня 2015 року Комісією з питань регулювання земельних відносин на території Гайворонського району відповідно до пункту 3 Положення про комісію прийнято рішення про внесення змін до розпорядження від 26 лютого 2015 року № 61-р про внесення змін до розпорядження від 28 листопада 2014 року № 322-р та вказано, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) надаються в оренду терміном на один рік, до 31 грудня 2015 року.
Розпорядженням голови Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 25 грудня 2015 року № 347-р відповідно до протоколу засідання комісії від 24 грудня 2015 року внесено зміни до розпорядження від 26 лютого 2015 року № 61-р, а саме: пункт 1 розпорядження викладено у новій редакції: «Надати громадянину ОСОБА_4 в оренду нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення загальною площею 30,2 га ріллі, які розташовані на території Мощинської сільської ради, терміном до 31 грудня 2015 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».
Розпорядженням Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 10 лютого 2016 року № 39-р надано ОСОБА_5 в оренду нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення загальною площею 30,2 га ріллі, які розташовані на території Мощинської сільської ради, терміном до 31 грудня 2016 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
12 лютого 2016 року на підставі вказаного розпорядження між Гайворонською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ОСОБА_5 укладено договір оренди невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), який зареєстровано в журналі реєстрації та обліку договорів оренди Мощенської сільської ради 12 лютого 2016 року за № 3. 15 лютого 2015 року за актом прийому-передачі передано земельні ділянки ОСОБА_5
Касаційний суд вважає, що суд апеляційної інстанцій, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 25 грудня 2015 року № 347-р.
Вказаний правовий акт індивідуальної дії не суперечить наведеним актам цивільного законодавства, які визначають, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади з визначенням строку оренди, і не порушує цивільні права або інтереси позивача, оскільки строк дії договору оренди визначається за згодою сторін саме у договорі оренди землі.
Судами попередніх інстанції встановлено, що зміни до договору оренди земельної ділянки від 31 грудня 2014 року № 4 щодо строку дії договору оренди сторонами у письмовій формі (шляхом укладення додаткової угоди) не вносилися (позивач на такі обставини не посилається).
Крім того, вирішення вимог про скасування оспорюваного розпорядження за наявності договору оренди спірної земельної ділянки від 12 лютого 2016 року, укладеного з іншою особою (ОСОБА_5.), не призведе до відновлення прав позивача на оренду земельної ділянки.
Посилання заявника на порушення апеляційним судом статей 11, 303 ЦПК України у редакції, чинній на час вирішення справи, є безпідставним, оскільки апеляційний суд не виходив за межі позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, рішення про нечинність договору оренди не ухвалював та з урахуванням вимог норм права, які регулюють порядок укладення договорів оренди, перевірив відповідність оспорюваного розпорядження актам цивільного законодавства.
За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення апеляційного суду, оскільки суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що, відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення без змін.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню, судом не встановлено.
Оскільки суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 23 серпня 2016 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. О. Кузнєцов
В. А. Стрільчук