Постанова
Іменем України
26 червня 2018 року
м. Київ
справа № 303/4179/15-ц
провадження № 61-13496св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - відділ освіти Мукачівської районної державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 29 лютого 2016 року у складі суддів: Панька В. Ф., Куштана Б. П., Мацунича М. В.,
Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення їй догани.
Зазначала, що працює вчителем музичного мистецтва в Залужанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з 01 вересня 1995 року. Наказом відповідача № 176 від 04 червня 2015 року до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни. Разом з тим, нею не було допущено порушень трудової дисципліни, а оспорюваний наказ винесено на ґрунті упередженого ставлення до неї з боку директора школи.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 жовтня 2015 року позов задоволено. Наказ відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації № 176 від 04 червня 2015 року в частині оголошення ОСОБА_1 догани визнано незаконним та скасовано.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у наказі, матеріалах службового розслідування відсутні будь-які докази на підтвердження порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни. Порушення етичних норм, що не сумісні з продовженням роботи працівником, який виконує виховні функції, є підставою звільнення, а не оголошення догани.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 29 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що працівники, які виконують виховну функцію, зобов'язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки, тобто дотримання педагогічної етики входить до трудової функції вчителя, а тому за вказане порушення трудової дисципліни до педагогічного працівника можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення - догана або звільнення. Факт порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни встановлений і доведений належними доказами у справі, а тому застосування до позивача заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани узгоджується із вимогами закону.
У касаційній скарзі, поданій у березні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підстави касаційного оскарження судового рішення обґрунтовано тим, що між ОСОБА_1 та директором школи склалися неприязні стосунки, які мають наслідком застосування до неї догани. Матеріали справи, якими підтверджуються обставини порушення нею трудової дисципліни, не містять дати та місця вчинення нею порушення, за яке оголошено догану. Крім того, акт службового розслідування від 13 травня 2015 року складено через два місяці після звернення 12 березня 2015 року ОСОБА_2 щодо вчинення відносно її брата протиправного діяння. Роботодавець не зажадав від неї пояснень щодо порушення трудової дисципліни; рішення профкому завірено печаткою неіснуючої профспілкової організації; апеляційний суд не звернув уваги на письмову заяву батька дитини, який заявив, що не має до неї будь-яких претензій. Таким чином, докази, на підставі яких до неї застосовано дисциплінарне стягнення, є неналежними та недопустимими.
19 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суди встановили, що наказом начальника відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації від 04 червня 2015 року № 176 ОСОБА_1 оголошено догану відповідно до статті 147 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про загальну середню освіту» на підставі подання дирекції Залужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів від 14 травня 2015 року № 69 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.».
Підставами застосування дисциплінарного стягнення є: заява ОСОБА_2 від 12 березня 2015 року про застосування ОСОБА_1 фізичного насильства до її брата - учня 4 класу ОСОБА_4; акт службового розслідування від 13 травня 2015 року (а. с.7); акт відмови від надання письмових пояснень ОСОБА_1; подання дирекції Залужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів від 14 травня 2015 № 69 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Трудова дисципліна - це сукупність правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють трудові права та обов'язки сторін трудового договору, а також заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов'язків (Глава Х КЗпП України).
Відповідно до вимог частини першої статті 24 Закону України «Про загальну середню освіту» педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти.
За змістом пункту 74 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, учні (вихованці) закладу мають гарантоване державою право на: безпечні і нешкідливі умови навчання та праці; повагу людської гідності, вільне вираження поглядів, переконань; захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насильства, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують їх права, принижують честь і гідність.
Наведеним правам учнів кореспондують обов'язки педагогічного працівника закладу, визначені пунктом 86 Положення, за яким педагогічні працівники закладу зобов'язані: сприяти розвитку інтересів, нахилів та здібностей дітей, а також збереженню їх здоров'я; виховувати в учнів шанобливе ставлення до батьків, жінок, старших за віком осіб; повагу до народних традицій та звичаїв, духовних і культурних надбань народу; готувати учнів до самостійного життя з дотриманням принципів взаєморозуміння, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати особисту гідність учнів та їх батьків.
З огляду на зміст наведених норм, дотримання педагогічної етики, моралі, у тому числі в частині заборони будь-яких форм фізичного насильства педагогічного працівника щодо учня, є складовою трудової дисципліни, якої має дотримуватися ОСОБА_1 як вчитель.
За таких обставин, дії позивача суперечать загальноприйнятим нормам і правилам, порушують моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, суперечать змісту трудової функції, принижують гідність учня та свідчать про порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни.
Порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни підтверджено заявою ОСОБА_2 від 12 березня 2015 року про застосування ОСОБА_1 фізичного насильства до її брата - учня 4 класу ОСОБА_4., актом службового розслідування від 13 травня 2015 року, актом відмови від надання письмових пояснень ОСОБА_1, поданням дирекції Залужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів від 14 травня 2015 № 69 про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вказаним документам апеляційний суд дав належну оцінку, а нова оцінка доказів виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 400 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги про неналежність доказів на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 порушення трудової дисципліни не становлять підставу скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно положень статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Дисциплінарне стягнення до порушень ОСОБА_1 трудової дисципліни застосовано у межах шести місяців з дня вчинення проступку, що спростовує доводи касаційної скарги й у цій частині.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін за статтею 410 ЦПК України.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 29 лютого 2016 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді: А. О. Лесько
С. Ю. Мартєв
В. В. Пророк
С. П. Штелик