Справа № 751/9360/17 Провадження № 22-ц/795/773/2018 Головуючий у I інстанції - Маслюк Н. В. Доповідач - Губар В. С.
Категорія - цивільна
26 червня 2018 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого судді - Губар В.С.,
суддів - Вінгаль В.М., Кузюри Л.В.,
Позивач - ОСОБА_2
Відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та застосування наслідків його недійсності,
місце ухвалення судового рішення - м. Чернігів
дата складання повного тексту судового рішення - 23 квітня 2018 року
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №1627а від 02.04.2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та застосувати наслідки визнання недійсності оспорюваного правочину шляхом скасування реєстрації автомобіля марки Kia Pregio, 2004 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 та вважати дійсною реєстрацію зазначеного автомобіля на ім'я ОСОБА_3; зобов'язати ОСОБА_4 повернути вказаний автомобіль ОСОБА_3
30 березня 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду із заявами про закриття провадження у справі у відповідності до ст.27, п.9 ст. 28 ЦПК України, оскільки відповідач ОСОБА_3 зареєстрований на території Деснянського району - АДРЕСА_2, а останнє місце реєстрації відповідача ОСОБА_4 - АДРЕСА_2. На даний час ОСОБА_4 не має реєстрації, винаймає житло. Таким чином, заявники вважають, що справа підсудна Деснянському районному суду м. Чернігова.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2018 року в задоволенні клопотання ОСОБА_3, ОСОБА_4 про закриття провадження у справі відмовлено.
Справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та застосування наслідків його недійсності передано на розгляд до Деснянського районного суду м. Чернігова за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану та передати справу на розгляд Новозаводському районному суду м. Чернігова.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що, виходячи з положень ч. 15 ст. 28 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Як вказує апелянт, позивачу місце проживання (перебування) відповідачів відомі у зв'язку із судовими справами, які знаходяться на розгляді в Деснянському районному суді м. Чернігова та Новозаводському районному суді м. Чернігова. ОСОБА_4 отримує судові повістки за адресою АДРЕСА_3, а ОСОБА_3 - по АДРЕСА_4.
Апелянт вважає, що, передавши справу на розгляд до Деснянського районного суду м. Чернігова, суд першої інстанції порушив його права, гарантовані Конституцією України та ЦПК України, позбавивши можливості подати позов до суду за місцем проживання одного з відповідачів.
Апелянт посилається, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_4 не проживає по АДРЕСА_3, а її заява про проживання за адресою по АДРЕСА_1 не є належним та допустимим доказом, оскільки позов поданий за місцем фактичного проживання ОСОБА_4
Як зазначає апелянт, ОСОБА_3 фактично мешкає та отримує кореспонденцію за адресою по АДРЕСА_4 про що в судовому засіданні суду першої інстанції наголошував позивач ОСОБА_2, проте суд не взяв до уваги зазначені доводи позивача.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відзиви на апеляційну скаргу у встановлений строк не подавались.
Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд до іншого суду (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Постановляючи 19 квітня 2018 року ухвалу про передачу справи на розгляд до Деснянського районного суду м. Чернігова, суд першої інстанції, посилаючись на положення ч.ч. 9, 15 ст. 28, п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, виходив з того, що справа не підсудна Новозаводському районному суду м. Чернігова та з того, що в матеріалах справи відсутні та суду не надано доказів про місце реєстрації відповідачів за адресою, що територіально відноситься до Новозаводського району м. Чернігова.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.
Перевіряючи аргументи скарги апеляційним судом встановлено наступне.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 зазначила місце проживання відповідача ОСОБА_3 - АДРЕСА_4, а місце реєстрації - АДРЕСА_2, відповідача ОСОБА_4 - АДРЕСА_3.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 187 ЦПК України при відкритті провадження суд першої інстанції повинен перевірити зареєстроване місце проживання відповідача шляхом подання запиту про надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Як убачається з матеріалів справи, а саме за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця поживання УДМС України в Чернігівській області від 20 лютого 2018 року, станом на 04 квітня 2016 року ОСОБА_3 зареєстрованим не значиться, а ОСОБА_4 була зареєстрована у АДРЕСА_2 і знята з реєстрації 22 лютого 2017 року (а.с. 51, 52).
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Цивільного процесуального Кодексу України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Так, за загальним правилом ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11 грудня 2003 року в редакції від 16 квітня 2017 року, місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, а місцем проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані спеціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
В пункті 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" надано роз»яснення, якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-IV, а щодо юридичної особи - за положеннями статті 93 ЦК України.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що згідно наявної в матеріалах справи копії паспорта ОСОБА_3 значиться зареєстрованим по АДРЕСА_2. А останнім відомим місцем реєстрації ОСОБА_4 згідно наявної в матеріалах справи копії паспорта є АДРЕСА_2, що територіально відноситься до Деснянського району м. Чернігова.
Апеляційним судом встановлено, що на даний час ОСОБА_4 проживає за адресою - АДРЕСА_1 на підставі договору оренди, що також належить до територіальної юрисдикції Деснянського району м. Чернігова.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України передбачено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі документальні докази місця проживання відповідачів або одного з них на території Новозаводського району м. Чернігова. Відтак, Новозаводським районним судом м.Чернігова правильно визначено підсудність цієї справи і передбачені процесуальним законом підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції - відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 380, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:Судді:
Повний текст постанови складений 02 липня 2018 року.