№ 755/7620/18
№ 3/755/4107/18
12 червня 2018 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Полтавської області, громадянина України, працюючого електрогазозварювальником у ЖРЕО № 410, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1, 03 березня 2018 року о 22 годині 00 хвилин, керував автомобілем марки «Opel Astra», д/н НОМЕР_1, у м. Києві по пр-ту Броварському, 16, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, підвищена жвавість мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив порушив п. 2.5 ПДР України.
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, з'явився, пояснив, що з протоколом про адміністративне правопорушення він категорично не погоджується, оскільки даного правопорушення він не скоював. Вважає, що протокол складений з істотним порушенням законодавства України, дії працівників поліції при складанні даного протоколу були неправомірними, а висновок, що приєднаний до протоколу, зроблений на неповно досліджених матеріалах справи і суперечить обставинам справи.
Зокрема, у судовому засіданні 12 квітня 2018 року захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про направлення даної справи для дооформлення, оскільки вважав, що були допущені порушення при складанні протоколу, що не уможливлювало подальший розгляд справи. Клопотання мотивоване тим, що з діями інспектора патрульної поліції вони категорично не погоджуються, оскільки даного правопорушення ОСОБА_1 не вчиняв, висновок у протоколі про адміністративне правопорушення зроблений на неповно досліджених матеріалах справи і суперечить фактичним обставинам справи. Так, незважаючи на заперечення ОСОБА_1 та на його вимогу надати докази порушення ПДР, а саме - відеозйомку з відеореєстратора патрульного автомобіля чи з боді-камери, яке було проігнороване інспектором патрульної поліції, без запрошення свідків, було розпочато складання протоколу про адміністративне правопорушення: серія БД № 428113 від 03.03.2018 року за скоєння останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. З обставин справи вбачається, що проїжджаючи по пр-ту Броварському, 16 в м. Києві, після того, як працівники поліції перевірили наявність водійського посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліцейський вказав ОСОБА_1 на те, що нібито він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, тому потрібно складати протокол про адміністративне правопорушення. Не погоджуючись з цим, ОСОБА_1 висловив бажання пройти освідування на місці зупинки шляхом продування приладу "Драгер", на що поліцейський відповів, що у них зараз відсутні алкотестери. Крім того, на місці складання протоколу, ОСОБА_1 одразу перед оформленням процесуальних документів пояснив поліцейському про те, що він нічого не порушував. Вважав, що під час оформлення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівником поліції були допущені порушення вимог наказу МВС України № 1376 від 06.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» (із змінами, внесеними згідно з наказами МВС № 243 від 17.03.2017 р.). Так, згідно з п. 9 розділу II Інструкції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема у графі «до протоколу додається» - зазначається пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення), однак, у матеріалах справи відсутні вказані документи. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, передбачені ст. ст. 55. 56, 59 Конституції України, що є порушенням вимог п. 11 даної Інструкції.
До протоколу про адміністративне правопорушення не були долучені інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рапорти працівників поліції, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення), що є порушенням вимог ст. 15 Інструкції. Відмова особи від проходження освідування на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, до якої не застосовувався поліцейський захід - зупинка транспортного засобу, не є об'єктивною стороною правопорушення, як наслідок відсутній склад адміністративного правопорушення. Всупереч вимогам ст. 268 КУпАП, інспектор патрульної поліції не надав можливості у повній мірі оскаржити на місці порушення, надати свої пояснення, скористатися правовою допомогою. Інспектором вищевказані вимоги діючого законодавства виконані не були, що призвело до порушення прав ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів. Також, захисник зазначив, що, на його думку, інспектором патрульної поліції було порушено вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за № 1452/735, відповідно до яких працівник поліції на місці зупинки транспортного засобу повинен запропонувати пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою "Драгера" та обов'язково в присутності двох свідків, показавши документи про дату перевірки цього прибору та сертифікат. Крім того, з обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу "Драгер", як вимагає вищезазначена Інструкція. У матеріалах відсутні будь-які відомості про це, тобто, немає чеку алкотестера, нічого не зазначено про відмову у самому протоколі, немає пояснень свідків чи понятих, з яких вбачалося б, що відмовився пройти медичний огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Розділом II пункту 6 Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності працівника міліції.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог КУпАП, вважається недійсним.
Відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, п.12 розділу II «У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я», п. 8 розділу II Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку І до цієї Інструкції.
У випадку проведення огляду особи на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, поліцейський заповнює передбачену додатком 1 до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ 09.11.2015 року № 1452/735, форму направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак, всупереч вказаної вимоги, поліцейським не було видано жодного направлення на проходження обстеження щодо стану сп'яніння. Інспектором вищезазначені вимоги Інструкції дотримані не були. Матеріали справи не містять направлення зазначеної в інструкції форми на огляд ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Також, перелік технічних засобів, що використовуються для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху станом на сьогоднішній день, затверджено наказом МВС України № 33 від 01.03.2010 року.
Матеріали справи не містять відомостей про номер та серію відеокамери, дату його виробництва та назви камери, на яку здійснювався відеозапис. У матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з нагрудної камери, а лише міститься СД диск, що є копією відеозапису. Тобто в матеріалах справи відсутнє джерело походження відеозапису. Не долучені до справи працівниками поліції свідоцтва, що стосуються технічного приладу «відеокамери», не дають можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру у відношенні ОСОБА_1 було проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Ці обставини в свою чергу позбавляють можливості перевірити та зробити висновок про те, чи були інспектором поліції, під час складання даного протоколу, дотримані вимоги законодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та чи не було порушено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час його складання. На думку захисника, зазначені вище недоліки не дають можливості встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність правопорушника та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Заслухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Зокрема, згідно зі ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Своїми дiями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою від 12 квітня 2018 року матеріали справи було повернуто до Управління патрульної поліції в м. Києві для дооформлення, відповідно до вимог Наказу МВС України № 1376 від 06.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (зі змінами, внесеними згідно з наказами МВС № 243 від 17.03.2017 р.).
У подальшому, після повернення справи з Управління патрульної поліції в м. Києві її було призначено до судового розгляду, однак, за заявою ОСОБА_1 було відкладено розгляд, оскільки він перебував на лікарняному.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття провадження у даній справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
У зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративне правопорушення, доходжу до висновку про закриття провадження, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247, ст. ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: