ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17559/17
провадження № 2/753/2392/18
(заочне)
"02" липня 2018 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Комаревцевої Л.В., при секретарі Гаврилюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання солідарним боржником, стягнення заборгованості по відсоткам, 3% річних за договором позики, суд,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання солідарним боржником, стягнення заборгованості по відсоткам, 3% річних за договором позики.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що за нотаріально посвідченим договором позики від 05.08.2009 ОСОБА_3 отримав від нього грошові кошти у сумі 147580,80 грн., що становило 19200,00 доларів США, які повинен був повернути за курсом НБУ на день розрахунку не пізніше 05.08.2010.
Оскільки відповідачем добровільно не виконуються зобов'язання за зазначеним договором, позивач вимушений був звернутися до суду з позовом та просити суд постановити судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на його (позивача) користь суму заборгованості за договором позики та 3% річних за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Дарницьким районним судом м. Києва 06.08.2014 ухвалено рішення, яким позовні вимоги позивача було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором позики та 3% річних за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання на загальну суму 265 660,41 грн.
Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи ту обставину, що відповідачем не було виконано свої зобов'язання та керуючись чинним закодавством України позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 29.03.2018, різницю зміни курсу встановленого Національним банком України гривні до долара США на суму основного боргу у сумі 260 198,40 грн., заборгованість у розмірі 3% річних від простроченої суми боргу у сумі 44 765,60 грн. та заборгованість по процентах від суми позики на рівні ставки НБУ за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання у сумі 286 873,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Відзиву на позов не надали, явку представника не забезпечили.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що згідно договору позики від 05.08.2009, укладеного між ОСОБА_2 (позивачем) та ОСОБА_3 (відповідачем - Позичальником), посвідченого 05.08.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №1049, ОСОБА_3 (відповідач) отримав в борг від позивача ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 147580,80 грн., що станом на день підписання договору становило 19200,00 доларів США, які Позичальник (відповідач) зобов"язався повернути до 05.08.2010 включно, без сплати відсотків за користування грошовими коштами (п.1 Договору).
Згідно п.1.1 Договору - сторони домовились про те, що у разі зміни курсу НБУ на день повернення позики сума буде змінюватись відповідно до курсу гривні до долара США, встановленого Національним Банком України на день повернення позики.
Згідно п.3 Договору - грошові кошти, зазначені в п.1 даного Договору, передані Позичальнику до підписання даного Договору, і підписання даного Договору Сторонами підтверджує даний факт.
Згідно п.7 та п.8 Договору - сторони домовились про те, що факт повного розрахунку між Сторонами за даним договором підтверджується нотаріально посвідченою заявою Позикодавця; сторони також стверджували, що цей договір не носить характеру фіктивного та удаваного правочину; договір укладено ними не під впливом помилки, обману, насильства або тяжких обставин.
Згідно із вимогами ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносинами, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Згідно з вимогами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного договору від 05.08.2009 ОСОБА_2 звернувся до суду, внаслідок чого Дарницьким районним судом м. Києва 06.08.2014 винесено рішення, яким позовні вимоги позивача було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором позики та 3% річних за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання на загальну суму у 265 660,41 грн.
Наразі зобов'язання з боку позичальника за договором позики від 05.08.2004 невиконані у повному обсязі. Враховуючи положення п.1.1 Договору, позивачу підлягає компенсація, а саме: сума різниці зміни курсу встановленого Національним банком України гривні до долара США на суму основного боргу, яка складає : 497 395,20 (19 200,00 доларів США х 25. 906 курс НБУ на 05.09.2017 дата подання вказаної позовної заяви) - 237196,8 (19 200,00 доларів США х 12.354 курс НБУ на 06.08.2014 року - день винесення рішення по цивільний справі № 753/20473/13-ц ) = 260 198,40 грн.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу з урахуванням трьох відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора та те, що їхня суть полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору, компенсація позивачу за період з 05.09.2014 по 05.09.2017 складає: 19200,00 х 0.03 х 3= 1728 х 25. 906 курс НБУ на 05.09.2017 = 44 765,60 грн.
Крім того, відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Згідно розрахунку, компенсація по процентах нарівні ставки НБУ за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання складає 286 873.00 грн.
Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
В тому числі, суд враховує, що відповідно до п. 10 договору позики від 05.08.2009 позичальник стверджує, що даний договір укладений ним за згодою його дружини ОСОБА_6 (посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 04.08.2009 за реєстровим № 1043).
Питання про стягнення процентів за користування позикою та визнання ОСОБА_4 солідарним боржником по договору позики Дарницьким районним судом по цивільній справі № 753/20473/13-ц не розглядалось.
Частиною 3 статті 61 СК України передбачено «Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.», таким чином грошові кошти які були отримані чоловіком відповідача є їхньою спільної сумісної власності.
Частиною 4 статі 65 Сімейного кодексу України передбачено, що «Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.» таким чином укладений договір позики створив обов'язки для відповідача який дав на це згоду.
Статтею 451 Цивільного Кодексу України передбачено, що «Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання».
Статтею 543 Цивільного Кодексу України передбачено, що «У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.»
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України викладеного в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27 квітня 2016 р. у справі № 6-486цс16 і постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-539цс «У подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти, також виникає зобов'язання в інтересах сім'ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники».
Беручи до уваги наявність згоди дружини на укладення договору позики та невиконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, наявність судового рішення про стягнення боргу яке не виконано, суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Частинами 1, 2, 3 та 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Разом з тим, відповідачами суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги гуртуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути суму судового збору у сумі 5918,37 грн. у дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526,625,1046,1047 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258,259,263-265,280-283 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання солідарним боржником, стягнення заборгованості по відсоткам, 3% річних за договором позики - задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) солідарним боржником по договору позики від 05.08.2009 посвідченого ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 1049.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ((ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) різницю зміни курсу встановленого Національним банком України гривні до долара США на суму основного боргу у сумі 260 198,40 грн., заборгованість у розмірі 3% річних від простроченої суми боргу у сумі 44 765,60 грн. та заборгованість по процентах від суми позики на рівні ставки НБУ за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання у сумі 286 873,00 грн., а всього - 591 837 (п'ятсот дев'яносто одну тисячу вісімсот тридцять сім) грн. 00 коп., судовий збір у сумі 5918 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 37 коп.
Повний текст судового рішення складений 02.07.2018 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( п.15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: Комаревцева Л.В.