Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8389/18
Провадження № 1-кп/758/733/18
03.07.2018 року Подільський районний суд міста Києва
в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №1-кп/758/733/18 (справа №758/8389/18), кримінальне провадження під час проведення досудового розслідування № 12018100070002509, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, громадянки України, освіта вища, заміжня, дітей не має, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , раніше не судимої,
у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
02 травня 2018 року, близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_3 , разом із особою №1, матеріали відносно якого виділені у окреме провадження, невстановленою особою жіночої статі на ім'я ОСОБА_8 та двома невстановленими особами чоловічої статі, матеріали відносно яких перебувають у іншому кримінальному провадженні, знаходились за адресою: АДРЕСА_3 .
В цей час на протилежному боці вулиці вони помітили раніше не знайомого ОСОБА_6 , який йшов одягнутий у футболку із портретним зображенням, яке вони сприйняли за націоналістичну українську символіку.
В цей момент особа №1, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, повідомив ОСОБА_3 про намір вчинити напад на ОСОБА_6 через національно-політичні протиріччя, що вона сприйняла як наявність спільної мети вчинити напад із хуліганських мотивів, в чому вона погодилась брати участь, знімаючи посягання на відеокамеру.
ОСОБА_3 , діючи з метою показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження ОСОБА_6 як громадянина України шляхом завдання йому фізичного болю та тілесних ушкоджень публічно, у громадському місці, із демонстративним записом своїх дій на відеокамеру, вступила у злочину змову з особою №1, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, невстановленою особою жіночої статі на ім'я ОСОБА_8 та двома невстановленими особами чоловічої статі, при цьому розподіливши між собою ролі кожного з учасників. Відповідно до розподілених ролей, особа №1, матеріали щодо якого виділено, та двоє невстановлених осіб чоловічої статі мали одягнути маски на обличчя та вчинити напад на потерпілого, завдаючи йому удари, а ОСОБА_3 та невстановлена особа жіночої статі на ім'я ОСОБА_8 мали перебувати поруч, стежити за обстановкою, створювати чисельну перевагу та здійснювати відеозйомку нападу на ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, прослідкувавши за ОСОБА_6 , особа №1, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, та двоє невстановлених осіб чоловічої статі надягнули на обличчя маски, а ОСОБА_3 та невстановлена особа жіночої статі на ім'я ОСОБА_8 , в свою чергу, взяли камери та приготувалися знімати на відео здійснення нападу на ОСОБА_6 .
У подальшому, перебуваючи біля будинку за адресою м. Київ, вул. Костянтинівська 59/5, приблизно о 19.38, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи реальну небезпеку власних дій, демонструючи зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, діючи групою осіб, особа №1, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, та двоє невстановлених осіб чоловічої статі наблизилися до ОСОБА_6 та почали спричиняти йому удари ножем, розпилювати сльозогінний газ, намагатись вдарити молотком по рукам та тулубу, тобто застосовувати предмети, заздалегідь пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, про наявність яких вони не попереджали ОСОБА_3 . В цей час ОСОБА_3 та невстановлена особа жіночої статі на ім'я ОСОБА_8 , діючи відповідно до попередніх узгоджених дій, почали знімати на відео здійснення нападу на ОСОБА_6 .
Внаслідок нанесення ударів потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження: колото-різані рани мілких тканин лівої сідниці та попереково-крижової ділянки. Кожне з виявлених тілесних ушкоджень відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 діб, але менше ніж 21 добу.
Після завдання потерпілому ударів, особа №1, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження,, невстановлена особа жіночої статі на ім'я ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та двоє невстановлених осіб чоловічої статі зникли з місця вчинення кримінального правопорушення.
03 липня 2018 року, між прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_3 у порядку передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої.
Обвинувачена ОСОБА_3 зобов'язалася під час судового розгляду у повному обсязі беззастережно визнати обвинувачення у повному обсязі.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинна понести за вчинений нею злочин передбачений ч.2 ст.296 КК України у виді трьох років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування призначеного покарання, якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Іспитовий строк ОСОБА_3 встановлюється один рік.
В угоді передбачено наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченій.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий чи потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання ним угоди.
Вказана письмова згода потерпілого ОСОБА_6 надана прокурором в судовому засіданні.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Потерпілий та його представник в судовому засіданні підтвердили письмову згоду надану потерпілим прокурору на укладання угоди, просили угоду затвердити.
ОСОБА_3 та її захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_3 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України в обсязі обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Суд, роз'яснивши права обвинуваченій, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин, суд вважає встановленим в судовому засіданні те, що своїми умисними діями, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, ОСОБА_3 вчинила злочин передбачений ч. 2 ст. 296 КК України.
Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 03 липня 2018 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 про визнання винуватості.
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України і призначити їй покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов'язки.
Іспитовий строк ОСОБА_3 встановити один рік.
Згідно п.п.1,2 ч.1, п.п.1, 2 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, попросити публічно пробачення у потерпілого.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_3 змінити з утримання під вартою в державній установі «Київський СІЗО» на особисте зобов'язання.
Зобов'язати ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження відносно неї.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти в залі судового засідання.
Згідно ст.100 КПК України речові докази - 4 недопалки, 2 змиви, оптичний диск з відеозаписом, у зв'язку з проводженням розслідування виділеного кримінального провадження відносно невстановлених осіб, залишити для подальшого зберігання в матеріалах кримінального провадження у прокурора. Мобільний телефон, який повернуто власнику, залишити в його володінні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1