печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24468/17-ц
Категорія 52
(ЗАОЧНЕ)
24 квітня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Москаленко К.О.,
за участю секретаря судового засідання - Березовської К.А.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу №757/24468/17-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» - про стягнення суми середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні,-
У травні 2017 позивач звернулась до суду з вказаним позовом до ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство» про стягнення суми середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачами зазначено, що з 05.05.1975 по 10.10.2014 ОСОБА_1 працювала у ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство» та була звільнена за власним бажанням. Проте, при її звільненні не було проведено остаточний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі. Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 06.04.2016 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, а також середній заробіток за час затримки розрахунку за період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року. Вказане рішення суду було виконане відповідачем 24.02.2017 року. За вказаних обставин, позивач просить на підставі ст.ст.116, 117 КЗпП України стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку з січня 2016 року по лютий 2017 року в розмірі 19 266 грн. 00 коп.
12.09.2017 представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про застосування строків позовної давності, згідно якої останній зазначає, що оскільки розрахунок з позивачем фактично було здійснено 05.01.2017, вважає, що позивачем пропущено встановлений ст.233 КЗпП України тримісячний строк звернення з даними позовними вимогами. У зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
23.04.2018 представник позивача подала через канцелярію суду клопотання про приєднання доказів.
Ухвалою суду від 24.04.2018, занесеною до журналу судового засідання вказане клопотання представника позивача задоволено.
Позивач в судове засідання не з'явилась, направила через канцелярію суду заяву про розгляд справи за її відсутності, одночасно зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи. У зв'язку з чим суд визнав можливим розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання свого уповноваженого представника в судове засідання не направив та не повідомив про причини неявки представника. Заяви про розгляд справи за відсутності представника до суду не надходило.
За вказаних обставин, суд на підставі ч.4 ст. 223, ч.1 ст.280 ЦПК України, визнав можливим провести заочний розгляд справи, у відсутність відповідача, та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, які вважає достатніми для правильного вирішення справи.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.
На підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємств, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що заочним рішенням Печерського районного суду м.Києва від 06.04.2016, у справі №757/49237/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки при звільненні задоволено позов. Стягнуто з Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 9514,21грн., середній заробіток за час затримки при звільненні в сумі 20 787 грн. 00 коп. (а.с.5)
Вказаним рішенням суду встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 05.05.1975 працювала у ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство». Наказом №59-к від 10.10.2014 ОСОБА_1 була звільнена за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.
Крім того, вказаним рішенням суду встановлено, що у позивача виникло право на стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки при звільненні за період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року в сумі 20 787 грн. 00 коп.
Як встановлено судом, станом на час розгляду даної справи вказане рішення суду виконане, що підтверджується постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нагайчука М.В. про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №757/49237/15-ц, виданого 06.05.2016 та платіжним дорученням №1165 від 23.02.2017, згідно якого остаточний розрахунок з позивачем проведено відповідачем 24.02.2017. (а.с.8, 55)
Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу (в день звільнення), при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені ст.116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.01.2014 у справі №6-144цс13.
Крім того, невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належить йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівників може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.01.2014 №6-159цс13.
Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, далі Порядок, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
При цьому, відповідно до п.3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками - почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Згідно наданої позивачем Довідки ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство» від 21.03.2017 №24 розмір середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по лютий 2017 рік становить 19 266 грн. 00 коп. (а.с.9)
Оскільки судом протягом розгляду справи встановлено, що відповідач не здійснив з позивачем повний розрахунок в день звільнення, суд, виходячи з наведених положень чинного законодавства та враховуючи наявність рішення Печерського районного суду м.Києва, яким присуджено позивачу середній заробіток за весь час затримки з жовтня 2014 року по грудень 2015 року дійшов висновку про наявність підстав відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку з січня 2016 року по лютий 2017 року в розмірі 19 266 грн. 00 коп.
Доводи представника відповідача про те, що позивачем пропущений тримісячний строк, установлений ст.233 КЗпП України для звернення до суду з вказаними вимогами, суд вважає безпідставними та необгрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
В абзаці 6 п.2.2 Рішення Конституційного суду України у справі №1-5/2012 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу №4-рп/2012 від 22.02.2012 суд дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Таким чином, перебіг строку звернення до суду із вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку починається з наступного дня після такого розрахунку.
Як встановлено судом, фактичний розрахунок з позивачем був проведений 24.02.2017, а тому перебіг строку звернення до суду з вказаними вимогами розпочинається з 25.02.2017.
Згідно штемпеля на поштовому конверті позивач звернулась до суду з вказаним позовом 28.04.2017, тобто в межах тримісячного строку для звернення до суду з вказаними вимогами.
Виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Оскільки, суд дійшов висновку про задоволення позову, то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп., підтверджений документально слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, ст.ст. 94, 115-117 КЗпП України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 284, 352, 354, 355ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» про стягнення суми середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні,- задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» (код ЄДРПОУ 04722, місце знаходження: м.Київ, вул. Червоноармійська, 69) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з січня 2016року по лютий 2017 року у розмірі 19 266 (дев'ятнадцять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 00 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» (код ЄДРПОУ 04722, місце знаходження: м.Київ, вул. Червоноармійська, 69) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) у відшкодування судових витрат судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення суду складено 24.04.2018.
Суддя Печерського
районного суду м.Києва К.О. Москаленко