печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24664/18-к
18 червня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні №12015100060002625,
До провадження слідчого судді надійшло клопотання представника адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 12015100060002625 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.10.2016 у справі № 757/49379/16-к на автомобіль марки «Skoda Octavia A 5», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Клопотання мотивоване тим, що в рамках кримінального провадження № 12015100060002625 за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 було проведено обшук автомобіля марки «Skoda Octavia A 5», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , в подальшому на вказаний транспортний засіб накладено арешт. ОСОБА_4 за весь час досудового розслідування процесуального статусу в провадженні не набула, транспортний засіб набутий ОСОБА_4 на законних підставах.
У судове засідання заявник не з'явився, розгляд справи просив здійснювати за його відсутності, доводи клопотання підтримує у повному обсязі.
Слідчий до судового засідання не з'явився з невідомих причин. Тому, слідчий суддя розглянув вказане клопотання у їх відсутність.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100060002625 від 16.04.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ст. 290, ч. 3 ст. 358 КК України за фактами незаконного заволодіння автомобілем, підробки документів та заміни номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу.
У зв'язку зі здійсненням досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва № 757/47614/16-к від 29.09.2016, проведено обшук автомобіля марки «Skoda Octavia A 5», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який в подальшому було вилучено.
Постановою слідчого від 07.10.2016 вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.10.2016 у справі № 757/49379/16-к накладено на нього арешт.
Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Разом з тим, слідчому судді не надано даних, що відносно ОСОБА_4 внесені відомості до ЄРДР, відносно неї здійснюється досудове розслідування.
Отже, доводи сторони обвинувачення про необхідність накладення арешту на вказаний автомобіль з метою забезпечення збереження речових доказів є хибними.
Крім того, слідчим при розгляді клопотання про арешту не зазначено та не надано жодного доказу, що транспортний засіб є речовим доказом у розумінні положень ст. 98 КПК України та в чому це проявляється.
Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
Отже, арешт ухвалою слідчого судді на автомобіль ОСОБА_4 накладено необґрунтовано, оскільки арешт накладено на майно особи, яка, не має статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несе за законом матеріальну відповідальність за дії таких осіб.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов'язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.
Разом з тим, згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Разом з тим, при розгляді клопотання про скасування арешту стороною обвинувачення не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту на майно ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті (з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Крім того, стороною обвинувачення під час розгляду клопотання, не доведено, що незастосування заборони призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 17 КПК України сторона обвинувачення повинна доводити, в даному випадку, причетність ОСОБА_4 , вилученого у неї майна до кримінального правопорушення.
З урахуванням наведеного слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про скасування арешту, оскільки під час розгляду клопотання встановлено, що арешт на майно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні №12015100060002625 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.10.2016 у справі № 757/49379/16-к на автомобіль марки «Skoda Octavia A 5», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1