Справа № 520/3506/18
Провадження № 2/520/4196/18
03.07.2018 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.
за участю секретаря - Баранової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
26 березня 2018 року позивач звернулась до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_3 реєстрація якого відбулася 23.01.2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби ОСОБА_4 міського управління юстиції, актовий запис № 67, та залишити їй прізвище «Ніколайчук-Павленко».
В обґрунтування свого позову посилається на те, що з 23.01.2013 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в період якого народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач стверджує, що подружнє життя з відповідачем не склалось, причиною цього є різні погляди на життя, а також виникаючі між ними сварки та розбіжності по найважливішим життєвим питанням, втрачено почуття любові та поваги.
Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 27.03.2018 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
В подальшому ухвалою суді від 30 травня 2018 року було закрито підготовче засідання та призначено судове.
Позивач ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, звернулась до суду з заявою, в якій позов підтримала в повному обсязі, просила справу слухати в її відсутність.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від нього до суду не надходило.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщена про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 23 січня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби ОСОБА_4 міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 67, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії І -ЖД № 184629. Після реєстрації шлюбу позивач змінила своє прізвища на «Ніколайчук-Павленко».
В період вказаного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія Свідоцтва про народження Серії І-ЖД № 339439 видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті ОСОБА_4 міського управління юстиції.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню тому, що родина фактично розпалася і її відновлення неможливе за обставин, зазначених позивачем у позовній заяві. Під час розгляду справи, судом також було встановлено, що у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався та існує формально.
Згідно роз'яснень, які викладені у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбі, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім"ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка - ОСОБА_3, та жінки - ОСОБА_1 - ОСОБА_2, й збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення. Примирення між сторонами неможливе. Спорів з приводу розподілу спільного майна подружжя немає.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні позивача.
Також судом враховується той факт, що один із членів сім'ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).
У відповідності до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 76- 81, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112, 113, 161, 180 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 23 січня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби ОСОБА_4 міського управління юстиції , актовий запис № 67.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище «ОСОБА_1 - ОСОБА_3».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси
Суддя Куриленко О. М.