Справа № 333/6160/17
Пр.№333/298/18
20 червня 2018 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Наумова І.Й.,
при секретарі Кунець В.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивачів - адвоката ОСОБА_2, позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6, розглянувши у судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, що не заявляє самостійних вимог: Міське комунальне підприємство «Наше місто», територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про вселення та за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Міське Комунальне підприємство «Наше місто», територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі, -
02.10.2017 р. надійшла позовна заява ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Міське Комунальне підприємство «Наше місто» про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі. В обґрунтування позову зазначено наступне. Наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1, зазначений ОСОБА_10, який помер 30.06.2006 року. Дана квартира є власністю держави, не приватизована. Позивач ОСОБА_7 зазначає, що в даній квартирі, окрім нього зареєстровані члени його сім'ї: дружина ОСОБА_11, сини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 В квартирі також зареєстровані, але не проживають відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, всі особи є повнолітніми. Відповідач ОСОБА_3 в квартирі не проживає тривалий час, з 1992 року, з часу свого одруження. Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_12 в квартирі ніколи не проживали, оскільки з народження проживали постійно разом з батьками за адресою: АДРЕСА_2. Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 в квартирі не з'являються, на проживання в ній ніколи не претендували.Останні свої особисті речі та належне їм майно до квартири не завозили, в ній не мешкають, будь-які належні їм речі у квартирі відсутні.ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, не живуть, так як вони мають інше місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, в цій квартирі ОСОБА_3 проживає з часу свого одруження - з 1992 року, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - з народження. Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не користуються квартирою за адресою: АДРЕСА_1, не слідкують за санітарно-технічним станом квартири, у витратах на утримання квартири, у поточних ремонтах квартири участі не приймають, будь-які платежі за квартиру не сплачують. Перешкоди у користуванні даною квартирою відповідачам ніхто не чинив. Позивач ОСОБА_7 зазначає, що право відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користування жилим приміщенням в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, обмежує його у здійсненні прав, передбачених житловим законодавством України та іншими законами, зокрема, обмежує у здійсненні права на приватизацію квартири, розпоряджання квартирою тощо. Не проживаючи у квартирі, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 не знімаються з реєстрації за вказаною адресою, у зв'язку з цим на них нараховуються комунальні платежі, плата за газ, які сплачувати доводиться виключно позивачу та членам його сім'ї, через що вони несуть матеріальні збитки. Позивач вважає, що в зв'язку з тим, що ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 без поважних причин не живуть у квартирі більше 6 місяців, вони втратили право користування жилим приміщенням у квартирі за адресою: АДРЕСА_1. На підставі вищевикладеного позивач ОСОБА_7 просить визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32, та стягнути з відповідачів на його користь понесені ним судові витрати.
Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.11.2017 р. ОСОБА_13 відкрито провадження по цивільній справі №333/6433/17 на підставі даного позову.
17.10.2018 р. до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Міське комунальне підприємство «Наше місто» про вселення. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Квартира АДРЕСА_3 є власністю територіальної громади м. Запоріжжя, знаходиться в господарському віданні МКП «Наше місто». Наймачем вказаної квартири є ОСОБА_10, який помер 30 червня 2006 року. Наймодавцем квартири є МКП «Наше місто». Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказують, що окрім них, у вказаній квартирі зареєстровані та проживають відповідачі: ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Раніше в квартирі була також зареєстрована та проживала ОСОБА_14, яка померла 21 серпня 2017 року. Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 по справі є їх родичами. Після смерті ОСОБА_14 -матері ОСОБА_15 та ОСОБА_7, відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 стали перешкоджати їм в користуванні спірною квартирою, а 13 жовтня 2017 року відповідачі змінили замок на вхідних дверях квартири № 32 в будинку № 11 в м. Запоріжжі та не пускають їх в квартиру. Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зазначили, що спірна квартира є їх постійним місцем проживання, вони постійно виконували всі обов'язки членів сім'ї наймача спірної квартири, несли солідарну майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору найму квартири АДРЕСА_4. На підставі вищевикладеного позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 просять суд вселити їх в квартиру АДРЕСА_5.
Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумовою І.Й. від 13.11.2017 р. відкрито провадження по цивільній справі №333/6160/17 на підставі даного позову.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2017 р., за клопотанням сторони, цивільну справу № 333/6160/17 (провадження №2/333/2722/17) за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Міське комунальне підприємство «Наше місто» про вселення об'єднано в одне провадження із справою № 333/6433/17 (провадження №2/333/2811/17) за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, комунальне підприємство «Наше місто» про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі, присвоївши справі єдиний унікальний номер №333/6160/17.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2018 р. розгляд даної цивільної справи призначено в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2018 р. по даній цивільній справі замінено третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги - Міське комунальне підприємство «Наше місто» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», яке є управителем будинку №11 по вул. Рязанській в м. Запоріжжі.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.04.2018 р. по даній цивільній справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги - територіальну громаду м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_16 підтримали заявлені ним позовні вимоги про визнання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням та просили їх задовольнити з підстав зазначених в позові. Позивачем ОСОБА_7 надавалася відповідь на відзив представника відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_12 - ОСОБА_6, в якому він не погодився з обставинами, викладеними у відзиві, вважає їх необґрунтованими та надуманими.
ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_12, як відповідачі за позовними вимогами ОСОБА_7 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та їх представник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували відносно задоволення даних позовних вимог, вважають їх безпідставними. В судовому засіданні ОСОБА_3 зазначила, що до 1991 р. мешкала в спірній квартирі, яку отримали її батьки, потім одружилась, в неї народився син, в 1992 р. вони були вимушені виїхати з даної квартири, оскільки сини ОСОБА_7 захворіли на вітряну віспу, і вона з чоловіком боялась, щоб їх новонароджений син не захворів. Потім вони не змогли повернутись до квартири, оскільки всі кімнати були вже зайняті і їм там не було б де жити. Вона постійно навідувала батьків в даній квартирі, брала участь в сплаті комунальних платежів. Весною 2017 р. вона знов вселилась в квартиру, щоб доглядати за хворою матір'ю. Коли мама померла, вона планувала залишитись там жити, оскільки вважала, що кімната в квартирі залишиться за нею. Житла у своїй власності вона не має. Її брат ОСОБА_7 перешкоджає її вселенню. Дані обставини зазначені також у відзиві на дану позовну заяву та у запереченнях. ОСОБА_5, ОСОБА_12 зазначили, що вони зареєстровані, але ніколи не проживали в спірній квартирі, оскільки в даній квартирі проживало багато людей. На даний час в квартирі багато вільного місця і вони бажають в ній проживати, та не мають можливості. Оскільки їх в квартиру не пускають. Ім відомо, що їх матір ОСОБА_3 багато років оплачує комунальні послуги в спірній квартирі.
Третя особа, яка не заявляє самостійні інтереси, та бере участь на стороні позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_16 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги про визнання ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Додатково зазначила, що ОСОБА_3 після того, як вона виїхала зі спірної квартири в 1992 р. неодноразово пропонувалось повернутись до квартири. З 1992 р. в квартиру ОСОБА_3, та її діти в подальшому, не намагались вселитись. Речей ОСОБА_3 та її дітей в спірній квартирі немає, витрати на ремонт в квартирі, оплату комунальних послуг вона не несла. Власних ключей від квартири ОСОБА_3 не мала, приходила до них як гість.
Треті особи, які не заявляють самостійні інтереси, та беруть участь на стороні позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_8, ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце слухання справи повідомлялись. Їх представник ОСОБА_16 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_7 та просила їх задовольнити.
В судовому засіданні, як позивачі, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 заявлені ними позовні вимоги до ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про їх вселення до спірної квартири, підтримали та просили їх задовольнити з підстав зазначених в позові.
ОСОБА_7, ОСОБА_1, як відповідачі за позовними вимогами ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_12 про вселення, та їх представник ОСОБА_16, яка представляє також і інтереси відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9, відносно задоволення даних позовних вимог заперечували, просили відмовити в їх задоволенні у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю, свої заперечення виклали у відзиві на даний позов.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні інтереси - Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, рішення по справі просить винести на розсуд суду.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні інтереси - територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся.
Суд, вислухав пояснення учасників по справі, дослідивши матеріали справи та інші докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлені наступні обставини та правовідносини.
14.02.1978 р. гр. ОСОБА_10 був виданий ордер на вселення в квартиру за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32, разом з членами його сім'ї: дружиною ОСОБА_14, сином ОСОБА_7, донькою ОСОБА_15 (Т. 2 а.с. 58).
В судовому засіданні, на підставі пояснень учасників справи, встановлено, що основний наймач спірної квартири - ОСОБА_10 (в 2006 р.) та його дружина ОСОБА_14 (в 2017 р.) померли, дані обставини сторонами не заперечувались.
З копії свідоцтва про шлюб серії 11-ЖС №450011 вбачається, що ОСОБА_15 одружилась 24.08.1991 р. з ОСОБА_17, після укладення шлюбу стала іменуватись прізвищем «Сердюк» (Т. 2 а.с. 60).
З матеріалів справи (Т. 2, а.с. 75) вбачається, що квартира за вищезазначеною адресою на теперішній час є неприватизованою та перебуває у власності територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
У квартирі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32 зареєстровані на теперішній час:
- ОСОБА_7 (з 1992 р.) (Т.2 а.с. 16);
- ОСОБА_1 (з 2000 р.) (Т. 2 а.с. 15);
- ОСОБА_8 (з 2005 р.) (Т.2 а.с. 17);
- ОСОБА_9 (з 2006 р.) (Т. 2 а.с. 18);
- ОСОБА_3 (з 1991 р.) (Т. 2 а.с. 6);
- ОСОБА_4 (з 2009 р.) (Т. 2 а.с. 7);
- ОСОБА_5 (з 2011 р.) (Т. 2 а.с. 8).
ОСОБА_18 довідки МКП «Наше місто», вищевказана квартира складається з 3-х кімнат, фактична зайнята площа в квартирі - 60 кв. м. (Т. 1 а.с. 6).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 пояснила, що живе в АДРЕСА_6. Вона знайома зі сторонами по справі, їй відомо, що ОСОБА_3 в 2017 р. проживала в квартирі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32, та доглядала хвору матір.
Суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_19, оскільки з пояснень останньої, не можливо встановити на підставі яких обставин, вона дійшла висновку, що ОСОБА_3 в 2017 р. постійно проживала в квартирі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 зазначив, що є чоловіком ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_4, ОСОБА_5 Пояснив, що після одруження в 1991 р. з ОСОБА_3, вони деякий час мешкали за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32. В 1992 р. в родині ОСОБА_9 захворіли діти на вітряну віспу і він з дружиною та новонародженим сином були вимушені виїхати із зазначеної квартири, щоб не захворів їх малолітній син. Згодом коли діти видужали, вони вже не повернулись до квартири, оскільки в ній не вистачало місця для їх проживання. В подальшому його дружина, частково, постійно сплачувала комунальні послуги по вищезазначеній квартирі. Він та його сім'я почали мешкати за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, б. 76, кв. 28. В 2017 р. його дружина мешкала з травня по серпень в даній квартирі, оскільки доглядала хвору матір. Після смерті матері, ОСОБА_7 сказав, що бажає приватизувати дану квартиру, він змінив замки на дверях, в зв'язку з чим його дружина, яка мала намір вселитись в квартиру з його дітьми - ОСОБА_4 та ОСОБА_5О, які також зареєстровані за даною адресою, вже не змогла потрапити до квартири.
Суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_17, який є чоловіком та батьком сторони по справі, оскільки вважає його заінтересованим у результаті розгляду справи, в зв'язку з чим надані ним пояснення є необ'єктивними.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що вона є подругою ОСОБА_3 Їй відомо, що після одруження ОСОБА_3 переїхала проживати до чоловіка в квартиру по вул. Жуковського в м. Запоріжжя, оскільки за місцем її постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 11, кв. 32, мешкало багато людей, і фактично не було місця для неї та її родини. Матір ОСОБА_3 тяжко захворіла в 2017 р., в зв'язку з чим ОСОБА_3 весною 2017 р. повернулась жити в квартиру за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32, щоб доглядати маму. Після смерті матері, брат ОСОБА_3 - ОСОБА_7 не пускає її до квартири за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32. Чи мешкала постійно ОСОБА_3 до весни 2017 р. в даній квартирі зі своїми дітьми, їй не відомо.
Суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_20 стосовно вселення ОСОБА_3 весною 2017 р. в квартиру за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32, та перешкоджання ОСОБА_7 вселенню за даною адресою, оскільки як вбачається з пояснень, вона не була безпосереднім свідком даних обставин і надані нею свідчення спростовуються іншими доказами по справі.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що є знайомою ОСОБА_7 вже приблизно 25 років. Вона досить часто (1-2 рази на тиждень) буває в гостях у сім'ї ОСОБА_7, за місцем їх мешкання, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32. Сестру ОСОБА_7 - ОСОБА_3 також знає. Остання, коли одружилась, переїхала з квартири за адресою: м.Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32, до квартири, за місцем мешкання чоловіка, в якій постійно проживала та проживає на теперішній час. Їй відомо, що ОСОБА_3 ніколи не намагалась вселятись в квартиру за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32, речей останньої в даній квартирі вона не бачила. Коли хворіла матір ОСОБА_7 та ОСОБА_3 вона не бачила, щоб остання постійно мешкала в даній квартирі.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні зазначила, що вона є кумою ОСОБА_7, вони товаришують родинами ще з 1982 р. Їй відомо, що в 90-ті роки сестра ОСОБА_23 - ОСОБА_3 одружилась. В сім'ї ОСОБА_23 захворіли діти на вітряну віспу і ОСОБА_3 виїхала зі своєю родиною з квартири за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32, мешкати до свого чоловіка, який мав квартиру в районі заводу ім. Войкова в м. Запоріжжі. З того часу, ОСОБА_3 не поверталась мешкати за даною адресою та не намагалась вселитись у вищевказану квартиру. Влітку 2017 р. ОСОБА_3 постійно приїздила навідувати хвору матір та доглядати за нею. ОСОБА_7 та ОСОБА_1 говорили їй, що після смерті матері ОСОБА_3 забажала вселитись в дану квартиру. Їй відомо, що двері в цю квартиру були змінені до смерті ОСОБА_14
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснила, що вона товаришує з ОСОБА_7 з 1988 р. Зазначила, що майже кожного дня була в них вдома, зазвичай всі свята вони святкували разом. Вона знає сестру ОСОБА_7 - ОСОБА_3, остання до одруження мешкала в квартирі з батьками, братом та його родиною за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32. Після одруження вона переїхала мешкати до свого чоловіка та не намагалась повернутись проживати за даною адресою. Діти ОСОБА_3 ніколи не мешкали за даною адресою. Ірина іноді приїздила в гості, навідувала батьків. В 2017 р. матір ОСОБА_7 та ОСОБА_3 захворіла, за нею доглядала її невістка ОСОБА_1 ОСОБА_3 приїздила, навідувала матір, допомагала доглядати її, але речі свої не привозила та не мешкала там постійно. ОСОБА_7 та його родина не перешкоджали мешкати ОСОБА_3 Двері в даній квартирі були змінені ще до смерті ОСОБА_14 Вона бачила, що ОСОБА_3 відчиняла змінені двері своїм ключем. Вона не чула, щоб були якісь суперечки між родиною ОСОБА_7 та ОСОБА_3 з приводу її проживання у вищевказаній квартирі. Їй відомо, що в сім'ї ОСОБА_7 постійно були розмови, що ОСОБА_3 та її діти зареєстровані в даній квартирі, але вони не платять комунальні платежі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснила, що вона товаришує з сім'єю ОСОБА_7 з 1998 р. Досить часто (приблизно 1 раз на тиждень) приходила до них в гості. З сестрою ОСОБА_7 - ОСОБА_3 вона познайомилась влітку 2017 р., оскільки вона приїздила допомагати доглядати хвору матір. Постійно ОСОБА_3 не мешкала в квартирі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32. Речей ОСОБА_3, в даній квартирі, вона не бачила. Їй відомо, що двері в цій квартирі були змінені приблизно за рік до смерті ОСОБА_14 Вона ніколи не чула, щоб ОСОБА_3 намагалась вселитись в дану квартиру. Чула, що в родині ОСОБА_14 велись розмови про те, що ОСОБА_3 не оплачує надані комунальні послуги за вищезазначеною адресою.
ОСОБА_18 відповіді КУ «Центру медико-санітарної допомоги №6» на запит адвоката ОСОБА_16, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32, не проживають. Зі слів сімейного лікаря за медичною допомогою не звертались, амбулаторних карток даних громадян в реєстратурі лікувального закладу не має.
ОСОБА_18 складеного працівниками ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» від 29.11.2017 р., останні вийшли за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32, для встановлення факту проживання чи не проживання в даній квартирі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_7 В результаті обстеження комісією і зі слів сусідів: ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, не мешкають за даною адресою з 1992 р. по теперішній час. За даною адресою мешкає ОСОБА_7 В даній квартирі наявні чотири спальні місця.
З матеріалів справи (Т. 2 а.с. 94-101) вбачається, що основні витрати по утриманню, здійсненню ремонту, облаштуванню вищевказаної квартири несе ОСОБА_7 та його родина, що підтверджується: договором №55308820 з ВАТ «Запоріжгаз» від 12.09.2006 року, укладений між даним підприємством та споживачем ОСОБА_7; актом виконаних робіт по ремонту № 190402410 від 19.04.2006 року на ім'я ОСОБА_1; ескізом на встановлення газового лічильника; актом про виконання робіт ВАТ «Запоріжжяобленерго» та збереження пломб від 02.11.2011 p., підписаним ОСОБА_7; актом уведення в експлуатацію квартирного приладу обліку гарячої води від 21.01.2011 року, підписаним ОСОБА_7; актом контрольної перевірки приладів обліку теплової енергії від 17.12.2015 року, підписаним ОСОБА_7; актом приймання в експлуатацію приладів обліку теплової енергії від 01.11.2006 року, підписаний ОСОБА_7, судовим наказом судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.04.2014 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_7 на користь Концерну «Міські теплові мережі» за централізоване опалення.
Відповідно довідкам КУ «Центру медико-санітарної допомоги №6» від 31.05.2017 р., 02.08.2017 р., ОСОБА_14 двічі перенесла ішемічний інсульт, внаслідок чого потребувала стороннього догляду (а.с. 62, 64)
З копій заяв ОСОБА_3 від 31.05.2017 р., 29.06.2017 р., 02.08.2017. та наказів ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» від 01.06.2017 р., 30.06.2017 р., 02.08.2017 р., вбачається, що працівнику даного підприємства ОСОБА_3 в період з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р., з 03.07.2017 р. по 31.07.2017 р. надавались відпустки без збереження заробітної плати, а також з 02.08.2017 р. по 02.09.2017 р. був скорочений графік роботи з 08-00 год. до 12-00 год., для догляду за хворою матір'ю (а.с. 61-62,63,65).
Відповідно до висновку про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_3, складеного працівниками Комунарського ВП Дніпровського ГУНП в Запорізькій області від 11.12.2017 р. (Т. 3 а.с. 10), гр. ОСОБА_3 11.12.2017 р. звернулась до поліції із заявою про те, що її брат не пускає до квартири за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32, яка належала її матері та питання розділу якої вирішується в судовому порядку. По прибутті на МП до працівників поліції звернулась ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, б. 76, кв. 28, із заявою, в якій просить зафіксувати факт звернення про недопущення братом ОСОБА_7 до приміщення квартири АДРЕСА_7, яка належала їх матері, та з питання розподілу якої на даний час триває судовий процес. На виклики з квартири ніхто не вийшов, відібрати пояснення від ОСОБА_7 не стало можливим. В ході розгляду матеріалу ознак кримінального правопорушення не виявлено, вбачаються ознаки цивільно-правових відносин.
З даного висновку вбачається, що місцем проживання ОСОБА_3 в ньому зазначено за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Жуковського, б. 76, кв. 28. В даному висновку зафіксований факт звернення ОСОБА_3 із вищезазначеною заявою, при цьому і з нього не можливо визначити чи був працівниками поліції встановлений факт умисного недопущення ОСОБА_7 11.12.2017 р. до приміщення квартири АДРЕСА_8 гр. ОСОБА_3
ОСОБА_18 Інформаційним довідкам з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.02.2018 р. відомості в даному реєстрі щодо речових прав власності ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_12 (дані сформовані за ідентифікаційними податковими номерами) на нерухоме майно відсутні (Т.2 а.с. 133-135).
ОСОБА_18 до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
ОСОБА_18 ч. 1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
ОСОБА_3 надані суду квитанції, з яких вбачається, що були здійснені платежі за комунальні послуги надані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32 (Т. 2 а.с.9-11, 145-209, Т.3 а.с. 1-9). Платником в квитанціях зазначений «ОСОБА_10С.» або «Гладун Володимир Семенович». З наданих квитанцій не можливо встановити, що саме ОСОБА_3, з власних коштів, здійснювала дані платежі
З копії витягу з медичної картки ОСОБА_3 (Т. 2 а.с. 139) вбачається, що остання під час вагітності в 1992 р. спостерігалась в лікарні за адресою проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 11, кв.32. З копії витягу з медичної картки ОСОБА_4 (а.с. 140-142) вбачається, що останній після народження з 04.03.1992 р. по червень 1992 р. спостерігався в лікарні за адресою проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 11, кв.32. На початку червня 1992 р. ОСОБА_3 педіатром рекомендовано тимчасово виїхати мешкати жити до бабусі, яка мешкає по вул. Жуковського в м. Запоріжжя, з метою уникнення зараження вітряною віспою, якою захворіли родичі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв.32.
ОСОБА_18 зі ст. 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
ОСОБА_18 ч.1 статті 58 Житлового кодексу Української PCP, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної в місті Ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 61 ЖК УРСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово - експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
ОСОБА_18 ч.ч.1,2 ст. 64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім;ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом статтей 71, 72 ЖК Української РСР наймач або члени його сім'ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилою площею, зокрема, коли вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймачем, а в разі спору - судом.
Як роз'яснено у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК Української РСР ), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Коли відсутній повернувся на жилу площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на жилу
площу. Якщо ж він вселився в жиле приміщення всупереч волі членів
сім'ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд вправі визнати його таким, що втратив право на жилу площу. Коли в жилому приміщенні не залишалися члени сім'ї особи, яка була відсутня, його повернення в це приміщення до часу розгляду спору в суді є істотною обставиною, але вона не може бути
безспірною підставою до відмови в позові, а повинна оцінюватись у
сукупності з іншими обставинами. Наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
На підставі досліджених безпосередньо в судовому засіданні доказів, судом встановлено, що ОСОБА_3 до червня 1992 р. як член сім'ї наймача спірної квартири постійно мешкала в даній квартирі. В червні 1992 р. вона, з власної волі, виїхала зі своїм малолітнім сином ОСОБА_4 з місця постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 11, кв. 32, з причин, що носять тимчасовий характер. З червня 1992 р. і по теперішній час (понад 26 років), вона зі своєю сім'єю: чоловіком та синами ОСОБА_4, ОСОБА_5 фактично мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, б. 72, кв. 28. Тобто ОСОБА_3, ОСОБА_4 в 1992 р. фактично вибули за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32 на інше постійне місце проживання - м. Запоріжжя, вул. Жуковського, б. 72, кв. 28 (за місцем постійного проживання чоловіка ОСОБА_3 - ОСОБА_5С.). ОСОБА_5 фактично ніколи не мешкав за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32. Дані обставини, ОСОБА_3 підтвердила в своїх поясненнях. Також вони підтверджуються поясненнями всіх допитаних в судовому засіданні свідків. З 1992 р. по 2017 р. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не намагались добровільно вселитись в спірну квартиру. Перешкоди для вселення ОСОБА_3 та її синів в спірну квартиру були відсутні. Дані обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_29
ОСОБА_3, як причину не проживання в квартирі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32, зазначила відсутність в даній квартирі місця для проживання трьох сімей, а також зайняття кімнати, після її виїзду, де вона мешкала родиною ОСОБА_10. Суд визнає неповажними дані причини не проживання ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, оскільки дана обставина не перешкодила реєстрації місця проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в спірній квартирі в 2009 р. та в 2011 р. Також судом встановлено, що в період з 1991 р. по червень 1992 р., ОСОБА_3 зі своєю родиною вже мешкала у даній квартирі, в якій також мешкали і її батьки та брат ОСОБА_7 з родиною. Доказів, що вона зверталась до ОСОБА_7, в період з 1992 р. по теперішній час, з вимогою звільнити кімнату в даній квартирі, де вона мешкала до 1992 р., суду не надано.
В судовому засіданні з показань свідків та письмових доказів встановлено, що ОСОБА_3 влітку 2017 р. допомагала здійснювати догляд за своєю матір'ю, яка мешкала у спірній квартирі, в зв'язку з чим досить часто приїздила в спірну квартиру. Посилання ОСОБА_3 на те, що влітку 2017 р. вона фактично вселилась та мешкала постійно в спірній квартирі, за згодою інших мешканців квартири, не знайшли підтвердження в судовому засіданні та спростовуються показаннями свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_29
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, проаналізував законодавство, що регулюють дані відносини, суд вважає, обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рязанська, б. 11, кв. 32, оскільки судом встановлено, що вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців. Таким чином дані позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про вселення в спірну квартиру не обґрунтовані належним чином і підстави для їх задоволення відсутні.
ОСОБА_18 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 сплачений судовий збір у розмірі 640 грн., в зв'язку з чим із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 підлягають стягненню витрати на сплату судового збору у розмірі по 213,33 грн. з кожного.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, що не заявляє самостійних вимог: Міське комунальне підприємство «Наше місто», територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про вселення, - відмовити в повному обсязі.
Позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Комунальне підприємство «Наше місто», територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_9.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 понесені витрати на сплату судового збору у розмірі по 213,33 грн. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст судового рішення складений 02.07.2018 р.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя І.Й. Наумова