Справа №333/2181/18
Провадження №2/333/1535/18
Іменем України
03 липня 2018 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання - Некрашевич Є.В.,
представника відповідача Державної казначейської служби України - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, ОСОБА_3 внутрішніх справ України про стягнення моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, ОСОБА_3 внутрішніх справ України про стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року зобов'язано ОСОБА_3 внутрішніх справ України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності в сумі 234931 грн. Проте, вказане рішення відповідач виконав лише 25.01.2018 року, оскільки протиправні дії відповідача тривали більше одного року, просить стягнути спричинену йому моральну шкоду в сумі 100000 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 внутрішніх справ України в судове засідання не направив свого представника, у відзиві на позов зазначив, що позивачем не надано доказів порушення звичайного укладу життя та негативних змін з вини протиправних дій ОСОБА_3 внутрішніх справ. Вказує на те, що рішення суду набрало законної сили 19.10.2017 року, після отримання документів від ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги ДФОП МВС України 11.12.2017 року було затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, а 16.02.2018 року йому було перераховано 234931 грн. МВС вчинило всі передбачені законом дії та виконало рішення суду не зволікая та не затримуючи процедуру виплати.
Представник відповідача Державної казначейської служби України за дорученням ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала, у письмовому відзиві зазначив, що позивач не обґрунтував свої вимоги та не довів їх належними доказами, тому просить відмовити в їх задоволенні..
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується верховенством права.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним обставини.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року зобов'язано ОСОБА_3 внутрішніх справ України призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності в сумі 234931 грн. Вказане рішення набрало законної сили 19.10.2017 р.
11.12.2017 року було затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, а 16.02.2018 року йому було перераховано 234931 грн.
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цією статті.
Розмір відшкодування моральної шкоди, відповідно до роз'яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності , виваженості та справедливості.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуми Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві повинно бути зазначено у чому полягає моральна шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та яким доказами це підтверджується.
Підставами для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 визначає у позові погіршення здоров'я через переживання, яких він зазнав у зв'язку з неможливістю тривалий час отримати одноразову грошову допомогу. Однак, суд не приймає дане ствердження позивача як належний та допустимий доказ на підтвердження заподіяння моральної шкоди, так як позивачем не надано належних доказів існування втрат немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, які він поніс та співвідношення їх з розрахованим розміром моральних збитків, не обґрунтовано з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Слід зазначити, що відшкодування немайнових (моральних) збитків носить індивідуально-визначений характер, визначається особою, якій таку шкоду було завдано за особистим внутрішнім переконанням з урахуванням можливості поновлення своїх немайнових прав та з метою задоволення порушених негативних наслідків морального характеру.
Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то необхідно враховувати, що вказана вимога є похідною від вимог щодо порушених прав, тому слід з'ясовувати чи були порушені відповідачами права позивача. В даному випадку рішення суду, яким встановлено право позивача на одноразову грошову допомогу в сумі 234931 грн., що набрало законної сили 19.10.2017 р. було виконане 16.02.2018 року. Тому суд не вважає, що виконання рішення суду через 4 місяці після набрання ним законної сили є тривалим. Отже не має підстав вважати, що дії відповідача ОСОБА_3 внутрішніх справ є неправомірними.
Виходячи з наявних у матеріалах справи письмових доказів, враховуючи обґрунтування позову та доводи заперечень, відзивів, поданих представниками відповідачів, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи до суду позивачами не подані належні та допустимі докази, що містять відомості щодо предмета доказування, і за таких умов заявлений позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.23,1166,1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,12, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, ОСОБА_3 внутрішніх справ України про стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська