24 квітня 2018 року Справа № 804/185/982/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просив: визнати протиправними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними та скасувати рішення комісії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 7 від 12.01.2018 року.
зобов'язати Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, згідно ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період моєї роботи підземним електрослюсарем з повним робочим днем у шахті з 19.05.1993 року по 20.05.1993 року, час навчання у Професійно-технічному училищі № 41 м. Тернівка з 01.09.1992 року по 19.05.1993 року і час проходження строкової військової служби з 25.05.1993 року по 01.12.1994 року та призначити, нарахувати і виплатити - ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 03 січня 2018 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03 січня 2018 року він звернувся із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області. Відповідачем була розглянута заява та додані до неї документи та 12.01.2018 року було прийнято рішення комісії № 7 про відмову в призначені пенсії у зв'язку з тим, що на день подання заяви про призначення пенсії на думку Відповідача пільговий стаж роботи позивача (з урахуванням кратності) складав 22 роки 9 місяців 23 дні. З рішення Відповідача вбачається, що до 25 річного стажу моєї роботи з повним робочим днем під землею не враховано період роботи підземним електрослюсарем з повним робочим днем у шахті за період роботи з 19.05.1993 року по 19.05.1993 року з у зв'язку з тим, що начебто не було спуску у шахту. Відповідачем також не враховано в пільговий стаж роботи період навчання в професійно-технічному училищі №41 м. Тернівка з 01.09.1992 року по 19.05.1993 року та військову службу за період з 25.05.1993 року по 01.12.1994 року. Позивач, вважає, що дії Відповідача щодо відмови у призначенні йому пільгової пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст.14 Закону України «Пенсійне забезпечення» є неправомірними і такими, що порушують його гарантовані Конституцією соціальні права па пенсійне забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що згідно наданих документів загальний стаж роботи позивача складає 25 років 2 місяці, в тому числі пільговий стаж (з урахуванням кратності) по статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складав 22 роки 9 місяців 23 дні, що недостатньо для призначення пенсії згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року відповідача у справі замінено на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 03 січня 2018 року звернувся до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії на пільгових умовах.
12 січня 2018 року Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило в призначені пенсії за віком відповідно до ст. Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються трудові пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні пенсії.
Умови та особливості призначення пенсії за віком окремим категоріям працівників визначені у ст.ст.12-18 вказаного Закону. Вказані норми права передбачають призначення пенсії за віком на загальних підставах; пенсії за віком на пільгових умовах; особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, пенсії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; пенсії за віком інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських; пенсії за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства, а також пенсії за віком окремим категоріям громадян.
Згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон 1788) та ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 (в редакції від 03.10.2017) (далі - Закон 1058) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до ч.1 ст.62 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно трудової книжки та довідки, яка уточнює пільговий характер роботи, встановлено, що ОСОБА_2 працював: ПАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоуправління Павлоградське" шахта "Тернівська" з 15.07.1992р. по 31.08.1992р. учень гірничого робітника поверхні;
навчався в Професійно-технічному училищі № 41 м. Тернівки з 01.09.1992 року по 19.05.1993 рік за спеціальністю електрослюсар підземни;
з 19.05.1993 року переведений підземним електрослюсар 3 розряду з повним робочим днем у шахті.
зарахований на військову службу з 25.05.1993р. по 01.12.1994р.
ПАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоуправління Павлоградське" шахта "Тернівська"№13 з 16.01.1995 року по 20.06.1999 року підземний електрослюсар, з 21.06.1999 року по 21.02.2000 року підземний гірничий майстер, з 22.02.2000 року по 31.03.2002 року підземний помічник начальника дільниці, з 01.04.2002 року по 19.08.2009 року підземний механік, з 20.08.2009 року по 28.02.2011 року підземний заступник начальника дільниці, з 01.03.2011 року підземний механік з повним робочим днем у шахті.
Відповідно до ч.1 ст.62 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно довідки ПАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоуправління Павлоградське" шахта "Тернівська"№13 від 03.01.2018р. позивач працює на посаді підземний механік по теперішній час.
Судом встановлено, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу періоду навчання у Професійно-технічному училищі № 41 м. Тернівки з 01.09.1992 року по 09.05.1993 рік за спеціальністю електрослюсар підземний.
Так, відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Після закінчення навчання позивач в межах встановленого строку був зарахований на роботу за набутою професією на посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З огляду на наведене, він мав право на зарахування періоду навчання до пільгового стажу роботи.
Відмовляючи в зарахуванні періоду навчання до пільгового стажу, відповідач порушив права та законні інтереси позивача.
З огляду на наведене порушені права в цій частині підлягають відновленню.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду проходження позивачем строкової військової служби з 25.05.1993 року по 01.12.1994 року.
Відповідно до абз. 2 п.1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Позивач на момент призову на строкову військову службу працював за професією та займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З огляду на наведене, він мав право на зарахування періоду проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Відмовляючи в зарахуванні періоду проходження строкової військової служби до пільгового стажу, відповідач порушив права та законні інтереси позивача.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу наведених норм вбачається, що у зв'язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах пенсійний орган зобов'язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж відповідний стаж роботи, в т.ч зі шкідливими умовами і важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. У разі прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії, Пенсійний фонд повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв Пенсійний фонд обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв необґрунтовано, оскільки у повідомленні про відмову у призначенні пенсії не обґрунтував мотиви не зарахування до стажу окремих періодів
При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію позивачу за віком на пільгових умовах.
Разом з тим, частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, наявні підстави для захисту прав позивача шляхом визнання неправомірними дій Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та визнання протиправним та скасування оскарженого рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії без належного обґрунтування неврахування частини стажу роботи, а також зобов'язання здійснити повторний розгляд заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 6 березня 2018 року у справі N 754/14898/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72608654).
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 704,80 грн., суд присуджує на користь позивача судовий збір у розмірі 352,40 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні мені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними та скасувати рішення комісії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 7 від 12.01.2018 року.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, згідно ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період моєї роботи підземним електрослюсарем з повним робочим днем у шахті з 19.05.1993 року по 20.05.1993 року, час навчання у Професійно-технічному училищі № 41 м. Тернівка з 01.09.1992 року по 19.05.1993 року і час проходження строкової військової служби з 25.05.1993 року по 01.12.1994 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії від 03 січня 2018 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 352 (триста пятдесят дві) грн. 40 (сорок) коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1