Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про поновлення строку звернення до суду
27 червня 2018 р. Справа №805/4181/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
6 червня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті недоотриманої пенсії, яка залишалась після смерті ОСОБА_2 року та зобов'язати ГУПФУ в Донецькій області виплатити недоотриману пенсію у розмірі 53747,16 грн. Позивач зверталася із заявою про виплату недоотриманої пенсії, яка залишалась після смерті ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, проте листом від 17.08.2017 року №9272/03-2 їй відмовлено у задоволенні вимог.
Отже, про порушення свого права позивач дізналася з вищевказаного листа відповідача від 17.08.2017 року №9272/03-2, а відтак попустив передбачений шестимісячний строк.
Ухвалою суду від 11 червня 2018 року вищевказану позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду.
22 червня 2018 року на виконання ухвали суду, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Заява вмотивована тим, що позивач намагалася врегулювати спір досудовим шляхом, в тому числі зверталася до відповідача із заявами та запитами. Остання відповідь № 20343/11-11 від 22.12.2017 року отримана позивачем вже у 2018 році. Вважаючи вказані причини пропуску строку поважними, позивач просив поновити відповідний строк звернення до адміністративного суду із даним позовом.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, дослідивши докази, що мають значення для вирішення даного питання, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 122 ОСОБА_3 адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим ОСОБА_3 або іншими законами.
У відповідності із частиною 2 статті 122 ОСОБА_3 адміністративного судочинства України, Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини 5 статті 122 ОСОБА_3 адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті недоотриманої пенсії яка залишалась після смерті ОСОБА_2 року та зобов'язати ГУПФУ в Донецькій області виплатити недоотриману пенсію у розмірі 53747,16 грн.
Позивач зверталася із відповідною заявою про виплату недоотриманої пенсії, яка залишалась після смерті ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, проте листом від 17.08.2017 року №9272/03-2 їй відмовлено у задоволенні вимог.
Отже про порушення свого права позивач дізналася з вищевказаного листа відповідача від 17.08.2017 року №9272/03-2.
З відповідним позовом ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду 05.06.2018 року, про що свідчить відповідний штамп на конверті. Таким чином, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду.
Разом з ти, частиною 1 статті 121 ОСОБА_3 адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим ОСОБА_3 встановлено неможливість такого поновлення.
Під час розгляду заяви про поновлення строку, суду не надано жодного доказу, який би свідчив про ознайомлення позивача із оскаржуваним наказом.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст.8).
Право на ефективний судовий захист закріплено також в ст.2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.97 №475/97-ВР.
За змістом п.1 ст.6 конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає передусім те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п.1 ст.6 конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна, як учасниця конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Частиною 1 статті 2 ОСОБА_3 адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як зазначалось судом вище, відповідно до частини 1 статті 121 ОСОБА_3 адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим ОСОБА_3 встановлено неможливість такого поновлення.
ОСОБА_3 адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Приймаючи до уваги вищезазначене в сукупності, враховуючи численні звернення позивача до суб'єкту владних повноважень щодо відновлення її порушених прав та задоволення відповідних вимог, а також юридичну необізнаність останньої, суд дійшов висновку, що передбачений процесуальним законодавством строк звернення до суду із даним позовом пропущений позивачем з поважних причин, а отже наявні всі підстави для його поновлення.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та ОСОБА_3 адміністративного судочинства, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у виплаті недоотриманої пенсії, яка залишалась після смерті ОСОБА_2 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити недоотриману пенсію у розмірі 53747,16 грн.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя Лазарєв В.В.