02 липня 2018 року Справа № 804/2126/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В. розглянувши у спрощеному провадженні (письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (51200, АДРЕСА_1) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стосовно ненадання ОСОБА_1 письмової відповіді в термін згідно вимог ст. 20 та в порушення ст.ст. 7, 15, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 2017 року у справі «Бурмич (№ 46852/13), ОСОБА_1 (№ 77732/14; № 7720/15) та інші проти України», в порушення ст. 18 ЦПК України, в порушення ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, в порушення ст. 18 ЦПК України, в порушення пункту 1 та пункту 8 частини 1 ст. 3, частини 1 ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби, порушення ст.129.1 Конституції України - протиправною.
- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України негайно, з дня набрання законної сили судового рішення надати ОСОБА_1 письмову відповідь на заяву від 14 січня 2018 року, та негайно стягнути на користь ОСОБА_1 згідно рішення Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 2017 року у справі «Бурмич (№ 46852/13), ОСОБА_1 (№ 77732/14; № 7720/15) та інші проти України», згідно ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно ст. 18 ЦПК України, згідно пункту 1 та пункту 8 частини 1 ст. 3, чистини 1 ст. 5, частину 1 ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 129.1 Конституції України відшкодування матеріальної та моральної шкоди (сатисфакцію) за невиконання та несвоєчасне виконання національних судових рішень згідно пункту 5 резолютивної частини пілотного рішення у справі «ОСОБА_2 проти України» (Заява № 40450/04), а саме:
- по справі № 77732/14 -174 євро (EUR) інфляційних (параграф 103) та 2,500 євро (EUR) моральної шкоди (параграф 107) - загалом 2,674 євро (EUR);
- по справі № 7720/15 - 174 євро (EUR) інфляційних та 2,500 євро (EUR) моральної шкоди - загалом 5 532,00/п'ять тисяч п'ятсот тридцять дві/грн. та 2,674 євро (EUR);
Загалом перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_3 5.348 євро (EUR) в національній валюті по курсу на день перерахунку встановленому Національним банком України.
Грошові кошти перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_1, а саме: ТВБВ ІІ-А типу № 10003/0528 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк». 51200 м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 34, МФО 305482, ЄДРПОУ НОМЕР_1 № карткового рахунку 26250510628267.
Встановити судовий контроль за негайним виконанням рішення суду суб'єктом владних повноважень.
В обґрунтування позову зазначав, що ненадаючи інформації на його звернення (заяву) від 14.01.2018 року, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України діє неправомірно та проявляє неправомірну бездіяльність в невиконанні вимог Закону України "Про звернення громадян" та не стягнення коштів на користь позивача за рішенням Європейського суду з прав людини.
Ухвалою суду від 02 квітня 2018 року було відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 надіслав поштою на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернення (заяву) від 14.01.2018 року про виконання рішення Європейського суду з прав людини, в якому просив:
- виконати (або відмовити в виконанні) остаточне пілотне Рішення ОСОБА_4 Європейського Суду від 12 жовтня 2017 року у справі «Бурмич та інші проти України» (заяви № 46852/13 та інші) та перерахувати (або відмовити в перерахуванні) на банківський рахунок ОСОБА_1:
- по справі № 77732/14 -174 євро (EUR) інфляційних (параграф 103) та 2,500 євро (EUR) моральної шкоди (параграф 107) - загалом 2,674 євро (EUR);
- по справі № 7720/15 за рішенням національного - Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2012 року справа № 2а-3866/11 у розмірі 5 532,00/п'ять тисяч п'ятсот тридцять дві/грн., 174 євро (EUR) інфляційних та 2,500 євро (EUR) моральної шкоди - загалом 5 532,00/п'ять тисяч п'ятсот тридцять дві/грн. та 2,674 євро (EUR);
Загалом перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_3 5 532,00/п'ять тисяч п'ятсот тридцять дві/грн. та 5.348 євро (EUR) по курсу НБУ у національній валюті.
Вказані кошти перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_1, а саме: ТВБВ ІІ-А типу № 10003/0528 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк». 51200 м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 34, МФО 305482, ЄДРПОУ НОМЕР_1 № карткового рахунку 26250510628267.
Про прийняття рішення з виконання рішення Європейського Суду (або відмову виконання) та перерахунок коштів (або відмову в перерахунку коштів) ОСОБА_1 просив відповідача повідомити у письмовому вигляді згідно ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
Зазначене звернення надійшло до відповідача 22.01.2018 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
У зв'язку з відсутністю відповіді на зазначене звернення, позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам та відповідним доводам позивача, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40 Конституції України).
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року № 393/96-ВР, який забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги, зокрема, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Вимоги до звернення наведені у статті 5 Закону України "Про звернення громадян", за змістом цієї статті звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Звернення може бути усним чи письмовим.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Частиною третьою цієї ж статті Закону визначено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Частиною 1 статті 20 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Позивач звернувся з заявою до відповідача про виконання рішення Європейського суду з прав людини посилаючись в тому числі на статтю 20 Закону України "Про звернення громадян".
Як встановлено судом з матеріалів адміністративної справи, відповідачем всупереч приписам Закону України "Про звернення громадян" не надано жодної належної відповіді на звернення заявника від 14.01.2018 року, яке отримано уповноваженою особою відповідача 22.01.2018 року відповідно, таких доказів до суду не надано.
На підставі зазначеного, суд робить висновок, що за даних обставин відповідач зобов'язаний надати мотивовану відповідь заявнику по суті звернення у строк передбачений законом, а бездіяльність державного органу за даних обставин вважає протиправною, в тому числі для належного та ефективного захисту прав позивача, суд також вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати ОСОБА_1 письмову відповідь на заяву від 14.01.2018 року.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про протиправне невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 2017 року у справі «Бурмич (№ 46852/13), ОСОБА_1 (№ 77732/14; № 7720/15) та інші проти України», в порушення ст. 18 ЦПК України, в порушення ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, в порушення ст. 18 ЦПК України, в порушення пункту 1 та пункту 8 частини 1 ст. 3, частини 1 ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби, порушення ст.129.1 Конституції України та зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України негайно стягнути на користь ОСОБА_1 згідно рішення Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 2017 року у справі «Бурмич (№ 46852/13), ОСОБА_1 (№ 77732/14; № 7720/15) та інші проти України», згідно ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно ст. 18 ЦПК України, згідно пункту 1 та пункту 8 частини 1 ст. 3, чистини 1 ст. 5, частину 1 ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 129.1 Конституції України відшкодування матеріальної та моральної шкоди (сатисфакцію) за невиконання та несвоєчасне виконання національних судових рішень згідно пункту 5 резолютивної частини пілотного рішення у справі «ОСОБА_2 проти України» (Заява № 40450/04), а саме: по справі № 77732/14 -174 євро (EUR) інфляційних (параграф 103) та 2,500 євро (EUR) моральної шкоди (параграф 107) - загалом 2,674 євро (EUR); по справі № 7720/15 - 174 євро (EUR) інфляційних та 2,500 євро (EUR) моральної шкоди - загалом 5 532,00/п'ять тисяч п'ятсот тридцять дві/грн. та 2,674 євро (EUR); загалом перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_3 5.348 євро (EUR) в національній валюті по курсу на день перерахунку встановленому Національним банком України; грошові кошти перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_1, а саме: ТВБВ ІІ-А типу № 10003/0528 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк». 51200 м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 34, МФО 305482, ЄДРПОУ НОМЕР_1 № карткового рахунку 26250510628267, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про звернення громадян" дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження".
Так, Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV є спеціальним законом, який, зокрема, регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Статтею 1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що Рішення: а) остаточне рішення Європейського суду з прав людини у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; б) остаточне рішення Європейського суду з прав людини щодо справедливої сатисфакції у справі проти України; в) рішення Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання у справі проти України; г) рішення Європейського суду з прав людини про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України.
Орган представництва - орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень.
Згідно ст. 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.
Рішення іноземних судів (судів іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, цього та інших законів України, якщо визнання та виконання таких рішень передбачено міжнародними договорами України або за принципом взаємності (ст. 78 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Згідно ст. 4 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного орган представництва готує та надсилає для опублікування в газеті "Урядовий кур'єр" стислий виклад Рішення українською мовою (далі - стислий виклад Рішення).
Протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає стислий виклад Рішення Стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб'єктам, безпосередньо причетним до справи, за якою постановлено Рішення (ст. 5 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва: а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів; б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.
Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження.
Неподання Стягувачем заяви про виплату відшкодування не є перешкодою для виконання Рішення.
Ст. 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні. Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження". Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.
З огляду на викладені приписи законодавства, слід дійти висновку, що стягненню коштів за рішенням Європейського суду з прав людини передує відповідна процедура, доказів проведення якої матеріали справи не містять.
Крім того, повноваження відповідача щодо стягнення відшкодування за рішенням Європейського суду з прав людини є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією останнього, яка прописана законодавчо.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, такі позовні вимоги в даному контексті задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за негайним виконанням рішення суду суб'єктом владних повноважень, а саме відповідачем - Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з зобов'язанням надати звіт у встановлений судом строк про виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення; За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, суд вважає, що зобов'язати надати такий звіт, це право суду, а не обов'язок, в тому числі доказів невиконання судового рішення у майбутньому не надано, а тому суд не вбачає в даному випадку підстав для застосування ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із правил частин першої та п'ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких: при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа; якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", доказів понесення судових витрат сторонами не надано, відтак судові витрати присудженню не підлягають.
Згідно статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, зокрема, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу. Таким чином, рішення щодо зобов'язання відповідача надати відповідь підлягає негайному виконанню.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 241-246, 250, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (51200, АДРЕСА_1) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 14.01.2018 року.
Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати ОСОБА_1 письмову відповідь на заяву від 14.01.2018 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду в частині зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати ОСОБА_1 письмову відповідь на заяву від 14.01.2018 року звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі 02.07.2018 року.
Суддя ОСОБА_5