22 червня 2018 року Справа № 804/3096/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді при секретарі судового засідання ОСОБА_1 ОСОБА_2
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СФЕРАПЛЮС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007711210 від 11.01.2018р., -
25.04.2018р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "СФЕРАПЛЮС" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0007711210 від 11.01.2018р., яким до позивача застосовано штраф в розмірі 16486,62 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що посадовою особою відповідача була проведена камеральна перевірка позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН з 16.11.2015р. по 01.08.2016р. та складено акт №34475/04-361210/38923628 від 19.12.2017р. за висновками якого було встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 Податкового кодексу України та на підставі ст. 120-1 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення №0007711210 від 11.01.2018р., яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 15910,55 грн., 20% у сумі 548,32 грн. та 40% у сумі 27,75 грн на загальну суму 16486,62 грн. Позивач не погоджується з вищевказаним оспорюваним рішенням, вважає його незаконним та протиправним посилаючись на те, що складання акту камеральної перевірки позивача із посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація податкової накладної або розрахунку коригування є безпідставним, а тому вищезазначений акт камеральної перевірки, як і викладені в ньому висновки, не породжує для платника податків - позивача настання будь-яких юридичних наслідків. При цьому, позивач зазначає, що термін реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН не є даними податкової звітності, які можуть бути досліджені під час проведення камеральної перевірки, а Регламентом опрацювання податкових декларацій з ПДВ, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.06.2012р. №522 встановлений вичерпний перелік порушень, в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки, до якого не належить порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. За викладеного, позивач вважає, що відповідач безпідставно склав акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних, що є підставою для визнання дії контролюючого органу зі складання вищезазначеного акту протиправними. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до вказаного акту перевірки камеральна перевірка мала відбутися не пізніше 30.10.2016р., податкова накладна за вересень 2016р., а фактично була проведена лише 19.12.2017р., що свідчить про порушення контролюючим органом строків її проведення.
Позивач в судове засідання не з'явився, проте 21.06.2018р. засобами електронного зв'язку надіслав на адресу суду заяву, у якій просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю прибуття представника позивача - адвоката ОСОБА_3 та участю останнього в якості захисника у судовому засіданні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (а.с.95-96,98-99).
Розглянувши вищевказану заяву позивача щодо відкладення розгляду справи на іншу дату з підстав участі представника позивача - адвоката ОСОБА_3 в якості захисника в іншому судовому засіданні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, а також проаналізувавши в сукупності і підстави щодо перенесення розгляду справи за попередніми заявами позивача від 24.05.2018р. та 08.06.2018р., суд приходить до висновку, що вказані заяви є необґрунтованими та непідтвердженими доказами, оскільки позивачем участь його представника адвоката ОСОБА_3 в інших судових засіданнях 30.05.2018р., 13.06.2018р. та 22.06.2018р. не підтверджена.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання причин неявки представника позивача не поважними та визнає заявлення трьох підряд заяв про відкладення розгляду справи без належно обґрунтованих причин, зловживанням позивачем процесуальними правами з урахуванням того, що суд двічі відкладав розгляд справи, незалежно від того, що позивачем доказів в обґрунтування заявлених заяв не було надано.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.4 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, вчинення дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Представник відповідача 22.06.2018р. надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому у задоволенні позову просив відмовити (а.с.103).
Разом з тим, 22.05.2018р. відповідач надав до канцелярії суду письмовий відзив на позов, у якому просив у задоволенні адміністративного позову позивача відмовити повністю посилаючись на те, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2015 року, січень-березень, травень, липень, вересень 2016 року за результатами якої був складений акт №34475/04-36-12-10/38923628 від 19.12.2017р. та встановлено порушення визначених п.201.10 ст.201 ПК України, а саме: затримка реєстрації 23 податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 161916,56 грн. Положеннями п.201.10 ст.201 ПК України, на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних, а у разі порушення даного терміну застосовуються штрафні санкції передбачені ПК України. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки дата реєстрація податкових накладних є складовою частиною даних Єдиного реєстру податкових накладних, то, враховуючи норми ст.75 ПК України, питання своєчасності такої реєстрації можуть бути предметом камеральної перевірки. Також, щодо порушення податковим органом 30-денного терміну проведення камеральної перевірки, передбаченого п.200.10 ст.200 ПК України, відповідач зазначає, що питання своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН не є податковою звітністю, у зв'язку з чим для такої камеральної перевірки необхідно застосовувати загальні строки давності встановлені ст.102 ПК України, а саме: 1095 днів. Враховуючи зазначене, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на рішення Верховного Суду України.
Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, визнання судом причин неявки представника позивача не поважними та відсутність підстав для задоволення третьої заяви позивача про відкладення розгляду справи з урахуванням строків її розгляду, подане представником відповідача клопотання про розгляд даної справи за його відсутності в порядку письмового провадження, строки вирішення спору, встановлені ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати дану справу за відсутності позивача та відповідача у письмовому провадженні, відповідно до вимог ч. 3 ст. 194, п. 1 ч. 3, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наданих документів судом встановлені наступні обставини у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СФЕРАПЛЮС» 03.10.2013р. зареєстровано як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська, буд 4, перебуває на обліку у Західно-Донбаській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та обов'язкових платежів до бюджету, є платником ПДВ, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ та відомостями, наведеними в акті перевірки від 19.12.2017р. (а.с. 7-8, 23-24).
19.12.2017р. посадовою особою контролюючого органу була проведена камеральна перевірка ТОВ «СФЕРАПЛЮС» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН складених за жовтень-грудень 2015р., січень-березень, травень, липень, вересень 2016р. за результатами якої було складено акт №34475/04-36-12-10/38923628 від 19.12.2017р. за висновками зазначеного акта було встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме:
- податкової накладної №3 від 31.10.2015р. на суму ПДВ 4500,00 грн. з граничним строком реєстрації - 15.11.2015р.(фактично зареєстрована 16.11.2015р.) на 1 календарний день - сума штрафу склала 450,00 грн.;
- податкової накладної №2 від 31.10.2015р. на суму ПДВ 3000,00 грн. з граничним строком реєстрації - 15.11.2015р. (фактично зареєстрована 16.11.2015р.) на 1 календарний день - сума штрафу склала 300,00 грн.;
- податкової накладної №1 від 31.10.2015р. на суму ПДВ 5676,18 грн. з граничним строком реєстрації - 15.11.2015р. (фактично зареєстрована 16.11.2015р.) на 1 календарний день - сума штрафу склала 567,62 грн.;
- податкової накладної №7 від 16.10.2015р. на суму ПДВ 833,33 грн. з граничним строком реєстрації - 31.10.2015р. (фактично зареєстрована 05.11.2015р.) на 5 календарних днів - сума штрафу склала 83,33 грн.;
- податкової накладної №3 від 09.10.2015р. на суму ПДВ 833,33 грн. з граничним строком реєстрації - 24.10.2015р. (фактично зареєстрована 05.11.2015р.) на 12 календарних днів - сума штрафу склала 83,33 грн.;
- податкової накладної №4 від 09.10.2015р. на суму ПДВ 833,33 грн. з граничним строком реєстрації - 24.10.2015р. (фактично зареєстрована 05.11.2015р.) на 12 календарних днів - сума штрафу склала 83,33 грн.;
- податкової накладної №6 від 13.10.2015р. на суму ПДВ 833,33 грн. з граничним строком реєстрації - 28.10.2015р. (фактично зареєстрована 05.11.2015р.) на 8 календарних днів - сума штрафу склала 83,33 грн.;
- податкової накладної №2 від 08.10.2015р. на суму ПДВ 4106,53 грн. з граничним строком реєстрації - 23.10.2015р. (фактично зареєстрована 28.10.2015р.) на 5 календарних днів - сума штрафу склала 410,65 грн.;
- податкової накладної №1 від 07.10.2015р. на суму ПДВ 2643,18 грн. з граничним строком реєстрації - 22.10.2015р. (фактично зареєстрована 23.10.2015р.) на 1 календарний день - сума штрафу склала 264,32 грн.;
- податкової накладної №6 від 23.11.2015р. на суму ПДВ 5067,64 грн. з граничним строком реєстрації - 08.12.2015р. (фактично зареєстрована 14.12.2015р.) на 6 календарних днів - сума штрафу склала 506,76 грн.;
- податкової накладної №5 від 18.11.2015р. на суму ПДВ 5000,00 грн. з граничним строком реєстрації - 03.12.2015р. (фактично зареєстрована 14.12.2015р.) на 11 календарних днів - сума штрафу склала 500,00 грн.;
- податкової накладної №3 від 09.11.2015р. на суму ПДВ 2741,58 грн. з граничним строком реєстрації - 24.11.2015р. (фактично зареєстрована 14.12.2015р.) на 20 календарних днів - сума штрафу склала 548,32 грн.;
- податкової накладної №4 від 12.11.2015р. на суму ПДВ 9500,00 грн. з граничним строком реєстрації - 27.11.2015р. (фактично зареєстрована 10.12.2015р.) на 13 календарних днів - сума штрафу склала 950,00 грн.;
- податкової накладної №1 від 06.11.2015р. на суму ПДВ 2269,11 грн. з граничним строком реєстрації - 21.11.2015р. (фактично зареєстрована 02.12.2015р.) на 11 календарних днів - сума штрафу склала 226,91 грн.;
- податкової накладної №2 від 09.11.2015р. на суму ПДВ 6141,03 грн. з граничним строком реєстрації - 24.11.2015р. (фактично зареєстрована 02.12.2015р.) на 8 календарних днів - сума штрафу склала 614,10 грн.;
- податкової накладної №16 від 25.12.2015р. на суму ПДВ 6403,96 грн. з граничним строком реєстрації - 09.01.2016р. (фактично зареєстрована 11.01.2016р.) на 2 календарних дні - сума штрафу склала 640,40 грн.;
- податкової накладної №10 від 15.01.2016р. на суму ПДВ 8992,00 грн. з граничним строком реєстрації - 30.01.2016р. (фактично зареєстрована 10.02.2016р.) на 11 календарних днів - сума штрафу склала 899,20 грн.;
- податкової накладної №1 від 01.02.2016р. на суму ПДВ 869,50 грн. з граничним строком реєстрації - 16.02.2016р. (фактично зареєстрована 24.02.2016р.) на 8 календарних днів - сума штрафу склала 86,95 грн.;
- податкової накладної №3 від 22.03.2016р. на суму ПДВ 808,33 грн. з граничним строком реєстрації - 06.04.2016р. (фактично зареєстрована 08.04.2016р.) на 2 календарних дні - сума штрафу склала 80,83 грн.;
- податкової накладної №1 від 10.03.2016р. на суму ПДВ 641,29 грн. з граничним строком реєстрації - 25.03.2016р. (фактично зареєстрована 08.04.2016р.) на 14 календарних днів - сума штрафу склала 64,13 грн.;
- податкової накладної №1 від 26.05.2016р. на суму ПДВ 6763,92 грн. з граничним строком реєстрації - 10.06.2016р. (фактично зареєстрована 15.06.2016р.) на 5 календарних днів - сума штрафу склала 676,39 грн.;
- податкової накладної №3 від 14.07.2016р. на суму ПДВ 83389,60 грн. з граничним строком реєстрації - 29.07.2016р. (фактично зареєстрована 01.08.2016р.) на 3 календарних дні - сума штрафу склала 8338,96 грн.;
- податкової накладної №2 від 15.09.2016р. на суму ПДВ 69,39 грн. з граничним строком реєстрації - 30.09.2016р. (фактично зареєстрована 12.01.2017р.) на 104 календарних дні - сума штрафу склала 27,76 грн., що підтверджується змістом копії відповідного акту перевірки (а.с.7-8).
На підставі вищевказаного акту перевірки, контролюючим органом 11.01.2018р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0007711210 за яким за затримку реєстрації вищевказаних податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН до позивача було застосовано штраф у загальному розмірі 16486,62 грн., що підтверджується копіями відповідного податкового повідомлення-рішення та розрахунку штрафу, що є додатком до вказаного податкового повідомлення-рішення (а.с.9-10).
У подальшому, позивачем здійснювалося адміністративне оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення шляхом подання відповідної скарги до органів ДФС України за результатами розгляду якої було прийнято рішення за яким скаргу позивача було залишено без задоволення, а вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, що підтверджується копіями відповідної скарги та рішень (а.с.17-21).
Позивач оспорює вищевказане податкове повідомлення-рішення, просить визнати його протиправним та скасувати посилаючись на те, що термін реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН не є даними податкової звітності, які можуть бути досліджені під час проведення камеральної перевірки, а тому відповідач безпідставно склав акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних, а також на порушення контролюючим органом строків проведення камеральної перевірки.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
У відповідності до положень ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.86.2 ст.86 ПК України).
Згідно положень пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у податкових накладних та/або розрахунках коригування.
Аналізуючи вказані норми податкового законодавства, можна дійти висновку, що предметом камеральної перевірки може бути своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт, така перевірка проводиться з урахуванням строку давності, встановленого ст.102 ПК України.
Як встановлено судом із наданих документів, позивачем здійснено реєстрацію вищевказаних наведених у акті перевірки податкових накладних у ЄРПН з порушенням граничних термінів такої реєстрації, встановлених п.201.10 ст.201 ПК України, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями Квитанцій №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.63-85).
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Разом з тим, позивачем не оспорюється сам факт несвоєчасності реєстрації вказаних податкових накладних, а як на підстави для визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення позивач посилається на безпідставність складання акту камеральної перевірки з посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація податкових накладних та порушення контролюючим органом строків проведення такої камеральної перевірки.
За таких обставин, оскільки судом встановлено, що позивачем податкові накладні зазначені в акті перевірки зареєстровано у ЄРПН з порушенням 15-денного строку, що підтверджено наданими сторонами доказами, враховуючи порядок проведення камеральних перевірок та оформлення їх результатів, встановлених ст.ст.75, 76, 86 ПК України, суд приходить до висновку, що застосування до позивача штрафу у загальному розмірі 16486,62 за порушення термінів реєстрації таких податкових накладних у ЄРПН на підставі п.п.120-1.1 ст.120-1 ПК України є таким, що відповідає вимогам вищенаведеним норм податкового законодавства України.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Проте, позивачем не наведено жодних підстав та не надано жодних доказів, які б свідчили про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням встановлених судом обставин та фактів, які не спростовані позивачем.
Є безпідставними посилання позивача на порушення відповідачем при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення порядку та строків проведення камеральної перевірки, що встановлені ПК України, оскільки вказані твердження спростовуються вищенаведеними нормами податкового законодавства України, зокрема, ст.ст.75,76 ПК України передбачено право контролюючого органу проводити камеральні перевірки, у тому числі своєчасної реєстрації платником податку податкових накладних у ЄРПН з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПК України, тобто у строк 1095 днів.
При цьому, слід зазначити, що є безпідставними посилання позивача на порушення відповідачем порядку та строків проведення перевірки за умови того, що судом фактів таких порушень відповідачем при проведенні перевірки не встановлено, а позивачем жодними доказами не підтверджено.
Окрім того, порушення порядку проведення перевірки не може бути окремою підставою для визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення за умови того, що наданими відповідачем доказами підтверджено факт несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних у ЄРПН, який не спростований позивачем жодними належними та допустимими доказами згідно до вимог ст.ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем наведено достатньо підстав та надано доказів, які свідчать про правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення згідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням наданих відповідачем копій квитанцій №1, які свідчать про несвоєчасність реєстрації позивачем податкових накладних у ЄРПН (а.с.63-85).
Також, щодо наявності у контролюючого органу повноважень на проведення камеральної перевірки з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в ЄРПН та застосування за такі порушення штрафних санкцій за п.120-1.1 ст.120-1 ПК України судом враховується правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018р. у справі №К/9901/2424/17 805/4016/16-а, яка в обов'язковому порядку повинна бути застосована судом згідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги викладене та перевіривши дії відповідача з приводу правомірності прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку про те, що оспорюване рішення прийнято відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Статтями 6,7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.
За викладеного, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, а тому у задоволенні позову позивачеві слід відмовити.
З урахуванням того, що позов не підлягає задоволенню, судові витрати слід покласти на позивача згідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СФЕРАПЛЮС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007711210 від 11.01.2018р. - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення ( у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення) відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1