Справа № 725/2522/18
02.07.2018
Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:головуючого судді Іщенко І. В. при секретарі Берекеля О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправної та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-
Позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом. Посилався на те, що постановою заступника начальника Чернівецької митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Жижиян І.Є. від 27.04.2018 року в справі про порушення митних правил № 2441/40800/17 його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень України. Так, притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим,що під час здійснення митного контролю, згідно інформації, яка міститься в програмно-інформаційному комплексі "Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення" ЕАІС ДМСУ було встановлено,що20.03.2013 року гр. України ОСОБА_1 ввіз на митну територіюУкраїниавтомобіль марки "Деу", реєстраційний номер НОМЕР_2, VIN НОМЕР_1 через пункту пропуску «Мостиська» Львівської митниці ДФС з метою транзиту через територію України та повинен був вивезти даний автомобіль з митної території України у встановлені законодавством терміни. Вважає, що вказане рішення прийнято з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому просить визнати дії працівників Чернівецької митниці ДФС протиправними та скасувати вказану постанову.
Позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Представники відповідача наравив письмовий відзив на позовну заяву, в якій прозов не визнав, просив у його задоволенні відмовити.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.5 даної Статті, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Судом встановлено, що, постановою заступника начальника Чернівецької митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Жижиян І.Є. від 27.04.2018 року в справі про порушення митних правил № 2441/40800/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень України. Так, притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим,що під час здійснення митного контролю, згідно інформації, яка міститься в програмно-інформаційному комплексі "Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення" ЕАІС ДМСУ було встановлено,що20.03.2013 року гр. України ОСОБА_1 ввіз на митну територіюУкраїниавтомобіль марки «Деу", реєстраційний номер НОМЕР_2, VIN НОМЕР_1 через пункту пропуску «Мостиська» Львівської митниці ДФС з метою транзиту через територію України та повинен був вивезти даний автомобіль з митної території України у встановлені законодавством терміни.
Згідно Рішення Конституційного Суду України в справі №1-4/2015 від 31.03.2015 року зазначено, що, Україну проголошено правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Основного Закону України). Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
Засади митної справи, діяння, які є, зокрема, адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України (пункти 9, 22 частини першої статті 92 Конституції України).Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Митного кодексу України державна митна справа охоплює встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів тощо.
Відповідно до п. 60 ст. 4 МК України транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
Тобто, громадяни України упродовж року вправі тимчасово ввезти лише один транспортний засіб. Проте, згідно інформації, яка міститься в програмно-інформаційному комплексі "Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення" ЕАІС ДМСУ значиться, що протягом року позивач ОСОБА_1 ввіз 5 автомобілів, що є недопустимим.
Згідно ч. З ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб);
За правилами ч 2 ст. 95 МК України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); ) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Слід зазначити, що відповідачу факт порушення митних правил було відомо вже 30.03.13. З цього часу позивач неодноразово (03.04.13, 28.04.13, 17.05.13,12.10.15, 01.02.16) перетинав державний кордон України, про що свідчать відмітки (печатки) у закордонному паспорті. Проте жодних дій щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності посадовими особами митниці не вживалися, зауваження йому, що він залишив автомобіль в Україні не робили, і про наслідки не попереджали.
Крім того, відповідно до ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів виключних повноважень органів доходів і зборів України щодо здійснення державної митної справи; законності та презумпції невинуватості; додержання прав та законних інтересів осіб: гласності і прозорості.
Згідно ст. 19 МК України органи доходів і зборів інформують заінтересованих осіб про митні правила у встановленому законом порядку.
Як зазначалось вище (з позиції митниці), позивач до 30.03.2013 зобов'язаний був вивести транспортний засіб з України. Відповідно з цього часу працівники митниці зобов'язані були вжити заходи до виявлення правопорушення і відповідно реагувати, принаймні поставити таку вимогу (попередити мене про правопорушення).
Виходячи із диспозиції правопорушення, передбаченого ч. З ст. 470 МК України, та встановлених обставин справи працівники митниці дійшли помилкового висновку про прийняття відповідачем оскаржуваної постанови № 2441/40800/17 від 27.04.2018 року у межах строків, встановлених ч. 1 ст. 467 МК, оскільки з часу вчинення порушення митних правил минуло більше шести місяців.
Вищий Адміністративний Суд України в ухвалі від 03.10.2016 (К/800/2578216) зазначив, що порушення пов'язане з перевищенням встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних та інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, вважається вчиненим на одинадцятий день після настання строку доставки. Вказане правопорушення не може бути триваючим, оскільки вважається закінченим із настанням конкретної календарної дати. Тому, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.470 ч.З МК України здійснено поза межами встановленого частиною 1 ст.467 МК України 6-ти місячного строку.
В ухвалі ВАСУ від 09.06.2016 зазначено, що колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що вчинене позивачем правопорушення, яке проявилося у перевищенні встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку транзитних перевезень більше ніж на десять діб, є закінченим на одинадцятий день та не може розглядатися, як триваюче.
Враховуючи вищевикладене судова колегія приходить до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена поза межами строків, передбачених статтею 467 Митного кодексу України, що у свою чергу виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення.
Більше того, як з'ясовано, у вересні 2013 року (лист від 13.09.2013 № 14.3-06/04/2564) Чернівецькою митницею міндоходів і зборів України (службою по боротьбі з контрабандою та порушення митних правил) уже проводилась перевірка стосовно ОСОБА_1 по факту законності ввезення та перебування на митній території України транспортного засобу BMV 730. р/н НОМЕР_3.
Крім того, 01.05.2013 року Львівською митницею ДВС порушено справу про порушення митних правил № 1211 /20908/13 відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. З ст. 470 МК України.
Постановою Львівської митниці від 14.06.2013 року у справі про порушення митних правил № 1211/20908/13 гр. України ОСОБА_1 повторно визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. З ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень України.
Таким чином митним органам стало відомо про порушення митних правил 01.05.2013 року, тобто з цього часу пройшло більше 6 місяців.
Санкція ч.З статті 470 Митного кодексу України передбачає відповідальність за кілька видів порушень митних правил, зокрема: перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб; втрата цих товарів, транспортних засобів, документів;видача їх без дозволу органу доходів і зборів.
Водночас, ні в протоколі про порушення митних правил, ні в постанові від 20.04.2018 року в справі про порушення митних правил №2440/40800/18 не вказано за яке саме порушення позивача притягнуто до відповідальності, тобто відповідачем перевірка проведена не всебічно, не повно та не об'єктивно без з'ясування усіх обставин справи.
Згідно ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст.486 цього Кодексу, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини,^що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, працівники Чернівецької митниці ДФС в порушення вищевказаних норм прийняли рішення в односторонньому порядку без участі позивача та його представника та мого представника.
Так, пояснення з приводу обставин справи працівниками митниці до уваги взяті не були. Більше того, на моє прохання надати для ознайомлення матеріали перевірки, які підтверджують, що даний автомобіль був ввезений саме ним на митну територію України через пункт пропуску «Мостиська» Львівської митниці ДФС шляхом вибору смуги руху «зелений коридор» в режимі «транзит» відмовили, вказавши, що вразі незгоди я маю право оскаржити їхні дії чи рішення.
Відповідно до ст.. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Варто також зазначити згідно з частиною 4 статті З МК України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Як вбачається з положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а якщо особа без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів, суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Передбачені диспозицією ст.. 485 Митного кодексу України протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час: вивезення вищевказаного транспортного засобу у відповідний строк, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який засвідчує відомості, одержані під час митного контролю транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України, та оформляє результат контролю. Отже, правопорушення не є тривалим.17 червня 2016 року поза межами строків, встановлених частиною 1 статті 467 МК України, оскільки з часу першого перетину позивачем кордону України минуло більше шести місяців.
Оскільки строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності закінчився в даному випадку провадження у справі про порушення митних правил не могло бути розпочато, а отже оскаржена постанова відповідача від 27.04.2018 року є протиправною і підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне
правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні всіх доказів, що є в матеріалах справи, в їх сукупності, враховуючи те, що позивача незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Всупереч ст.489 МК України, посадовою особою, якою було складено протокол про порушення митних правил, не з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні а також не з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Необ'єктивність та упередженість розгляду справи про порушення митних правил також полягала в тому, що розгляд адміністративної справи відбувся за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Так, п.4 ст.526 Митного кодексу України передбачає, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгулу справи.
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
На підставі викладеного та керуючись ст.9,38,251,258,280,287-289,293 КУпАП, ст.ст.241 - 247, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити .
Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил від 27 квітня 2018 року №2441/40800/17, про притягнення до відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. ч.3 ст.470 МК України.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів після оголошення рішення суду в Вінницький апеляційний адміністративний суд , через Першотравневий районний суд м.Чернівці.
Суддя: Іщенко І.В.