Справа № 713/850/18
Провадження №2/713/386/18
іменем України
27.06.2018 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип'юка І.В., з участю секретаря Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, третя особа - Орган опіки та піклування Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, третя особа - Орган опіки та піклування Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області.
У позові вказувала, що з 14.10.2006 року по 22.10.2012 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 Рішенням Вижницького районного суду від 22.10.2012 року шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1.
В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася дочка ОСОБА_3, за рішенням суму місце проживання дочки визначено з нею та стягнуто з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки до досягнення нею повноліття.
Вона матеріально утримує та належним чином піклується про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. З часу розірвання шлюбу відповідач приймає участь у вихованні дитини - сплачує аліменти, цікавиться її розвитком та матеріально допомагає її утримувати. Проте відповідач на даний час перебуває за кордоном у Лівії, де офіційно працює. Там немає консульської установи України, а тому немає можливості надати дозвіл на виїзд дочки за кордон для відпочинку та оздоровлення.
Дочка часто хворіє, для лікування та профілактики яких за рекомендаціями лікарів необхідне періодичне перебування дитини на морі. Крім того, виїзд дитини за кордон вочевидь сприятиме розширенню світогляду дитини та добре позначиться на її духовному та інтелектуальному розвитку.
Зазначала, що придбала туристичну путівку для сім'ї, в тому числі для дочки ОСОБА_3 на відпочинок в м. Анталія Туреччина з 08.08.2018 року по 15.08.2018 року.
Посилаючись на ст.ст.2, 4 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п.4 Постанови КМУ від 27.01.1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» просила надати дозвіл на виїзд ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за кордон без дозволу (згоди) батька дитини ОСОБА_2 з 01.08.2018 року по 30.08.2018 року.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, належно повідомлена про місце, день та годину слухання справи. В адресованій суду заяві позовні вимоги підтримала, просила справу розглядати за її відсутності. Щодо винесення заочного рішення не заперечувала.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, належним чином повідомлений про місце, день та годину слухання справи в порядку ч.3 ст.130 ЦПК України - вручена за зареєстрованою адресою проживання відповідача його батькові. Причини своєї неявки суду не повідомив та не подав у встановлений судом строк відзив на позов.
У судове засідання представник третьої особи - Органу опіки та піклування Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області Усова В.П. не з'явилася, належно повідомлена про місце, день та годину слухання справи. В адресованій суду заяві просила справу розглядати за її відсутності та при винесенні рішення захистити права неповнолітньої дитини.
З письмової згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.10.2006 року.
У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 року у сторін народилася дочка ОСОБА_3.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 22.10.2012 року по цивільній справі №2-885/12 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітню дочку в частці від заробітку (доходу) відповідача - задоволено.
Розірвано шлюб, зареєстрований 14.10.2006 року у виконкомі Міліївської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, про що було зроблено актовий запис №20 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини його заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 02.10.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення набрало законної сили, а тому встановлені ним обставини в силу положень ч.4 ст.82 ЦПК України не потребують доказуванню.
Згідно копії свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_2 виданого 29.05.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вижницького районного управління юстиції у Чернівецькій області - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 29.05.2013 року змінила прізвище на ОСОБА_1.
Позивачем придбано туристичну путівку для чотирьох чоловік: ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на відпочинок в м. Аланья, Туреччина з 08.08.2018 року по 15.08.2018 року, що підтверджується її копією.
Неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3, виданим 19.08.2017 року органом №7313, що підтверджується його копією.
Згідно довідки Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області №4-1025 від 16.04.2018 року - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на даний час перебуває за кордоном.
Відсутність ОСОБА_2 на території України стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.3 ст.313 ЦК України фізична особа, яка є громадянином України, має право на безперешкодне повернення в Україну. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ч.2 ст.154 СК України батьки мають право звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України встановлено, зокрема, ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57.
Відповідно до п.3 вказаних Правил виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.
Відповідно до п.4 Правил, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків: у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій: рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Таким чином, діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
Дозвіл на виїзд малолітньої дитини за межі України в супроводі одного з батьків за відсутності згоди другого з батьків на підставі рішення суду може бути наданий на конкретний одноразовий виїзд з визначенням його початку і закінчення.
Відповідно до Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
У відповідності до вимог ст.ст.7, 155 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що бажання позивача отримати дозвіл на виїзд дитини за кордон повністю узгоджується з її правами та обов'язками, покладеними на неї Сімейним кодексом України, тому суд не вбачає жодних підстав, що обмежують право виїзду дочки сторін за кордон і вважає, що надання дозволу на її виїзд за кордон без згоди батька буде відповідати її інтересам.
З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених судом доказів та встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, ст.313 ЦК України, ст.ст.141, 150, 154, 155 СК України, ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 354 України, Суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, дозвіл на виїзд з України за кордон в Туреччину з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди батька, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 01.08.2018 року по 30.08.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Вижницький районний суд до Апеляційного суду Чернівецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: І. В. Пилип'юк