Справа № 22-ц/793/1026/18Головуючий по 1 інстанції Пироженко В.Д.
Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.
27 червня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі суддів:
Гончар Н.І., Вініченка Б.Б., Ювшина В.І.
секретар: Торопенко Н.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_5;
відповідач - Черкаська міська рада;
третя особа: ОСОБА_6;
особа, що подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_6 про захист честі, гідності, та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, -:
У жовтні 2017 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Черкаської міської ради про захист честі, гідності, та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 міський голова м. Черкас на прес - конференції, що відбулася у приміщенні Черкаської міської ради, у присутності великого кола представників засобів масової інформації, надав та фактично розповсюдив недостовірну, негативну та образливу інформацію стосовно ОСОБА_5
Уточнивши свої позовні вимоги просив визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та порочить ділову репутацію, а також завдає моральної шкоди інформацію, поширену службовою особою Черкаської міської ради - міським головою Черкас ОСОБА_6 на прес - конференції ІНФОРМАЦІЯ_1, що «ОСОБА_5, спільно з угрупуванням, в якій входить ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, працювали у сфері ЖКХ по відмиванню коштів».
Визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та порочить ділову репутацію, а також завдає моральної шкоди інформацію, поширену службовою особою Черкаської міської ради - міським головою Черкас ОСОБА_6 на прес - конференції ІНФОРМАЦІЯ_1, що «були відкриті погрози зі сторони ОСОБА_5 сім'ї міського голови».
Визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та порочить ділову репутацію, а також завдає моральної шкоди інформацію, поширену службовою особою Черкаської міської ради - міським головою Черкас ОСОБА_6 на прес - конференції ІНФОРМАЦІЯ_1, що «організоване злочинне угрупування сьогодні убило ОСОБА_11, завтра може вбити всіх».
Визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та порочить ділову репутацію, а також завдає моральної шкоди інформацію, поширену службовою особою Черкаської міської ради - міським головою Черкас ОСОБА_6 на прес - конференції ІНФОРМАЦІЯ_1, що «це їхні методи, які були з 90-х років. Це їхні методи і зараз залякування, і після того коли повністю було перекрито фінансування по департаменту ЖКХ …».
Просив зобов'язати Черкаську міську раду в особі міського голови ОСОБА_6 спростувати, поширені ним відомості шляхом виступу на прес - конференції про те, що ним була поширена недостовірна інформація, така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_5
Стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 800 000,00 грн.
Під час судового засідання в суді першої інстанції 15 березня 2018 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 заявила клопотання про призначення у справі судової лінгвістичної (семантичної) експертизи проведення якої просила доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Посилалася на те, що для повного, справедливого та неупередженого розгляду даної справи буде доцільно використати спеціальні знання експерта та галузі лінгвістики та призначити судову лінгвістичну (сематичну) експертизу. У своєму клопотанні представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 зазначила перелік питань які необхідно поставити перед експертом для проведення даної експертизи.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2018 року призначено у справі судово лінгвістичну (семантичну) експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
1) чи містяться у виступі ОСОБА_6 на прес-конференції ІНФОРМАЦІЯ_1 негативні відомості про позивача ОСОБА_5, його діяльності та про його особисті, ділові та моральні якості ? У яких конкретно висловлюваннях міститься негативна інформація ?
2) Якщо у вищевказаних фразах є негативні відомості про ОСОБА_5, то в якій формі вони виражені: твердження, припущення, питання ?
3) Якщо в представленому відеозаписі прес-конференції міститься негативна інформація про ОСОБА_5, то сприймається ця інформація, як така, що ганьбить добре ім'я, зачіпає честь і гідність та негативно впливає на ділову репутацію?
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6). Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків ст.ст.384,385 КК України.
Для проведення судової лінгвістичної (семантичної) експертизи надати в розпорядження експертів матеріали цивільної справи № 712/12413/17, які після проведення експертизи підлягають обов'язковому поверненню.
Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_5.
Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Не погоджуючись з ухвалою суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, вважаючи, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального законодавства, порушує принцип цивільного судочинства та порушує процесуальні права відповідача і третьої особи, а тому просив скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2018 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивач звертаючись до суду з даним позовом не долучав клопотання про проведення експертизи та при подальшому заявлені такого клопотання не просив про поновлення встановленого законом строку для його подання, чим порушив вимоги статей 76,83, 127, 177 ЦПК України. Зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, висновки суду про необхідність застосування норм статті 130 ЦПК України в минулій редакції процесуального кодексу не відповідають вимогам закону та дійсним обставинам справи. Вказує, що викладаючи позовну заяву в новій редакції позивач зобов'язаний був діяти за правилами ЦПК України, які діяли після 15 грудня 2017 року. Позивач подавши клопотання про призначення експертизи в судовому засіданні 15 березня 2018 року, позбавив відповідача та третю особу можливості підготуватися і висловити свою позицію в письмовому вигляді стосовно заявленого клопотання. А тому, суд першої інстанції не з'ясував обставини справи щодо причини пропуску строку позивачем при подачі клопотання про призначення експертизи.
Відповідно до пункту 3 абзацу 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до залишення без задоволення з наступних підстав.
З урахуванням вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Постановляючи ухвалу про призначення у справі судової лінгвістичної (семантичної) експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання в галузі лінгвістики, а тому є доцільним призначити судово лінгвістичну (семантичну) експертизу.
Колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції виходячи із наступного.
Згідно частини 3 статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_6 про захист честі, гідності, та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
У своєму клопотанні про призначення судової лінгвістичної (семантичної) експертизи ОСОБА_5 просить поставити на вирішення експерта такі питання:
1) чи містяться у виступі ОСОБА_6 на прес-конференції ІНФОРМАЦІЯ_1 негативні відомості про позивача ОСОБА_5, його діяльності та про його особисті, ділові та моральні якості ? У яких конкретно висловлюваннях міститься негативна інформація ?
2) якщо у вищевказаних фразах є негативні відомості про ОСОБА_5, то в якій формі вони виражені: твердження, припущення, питання ?
3) якщо в представленому відеозаписі прес-конференції міститься негативна інформація про ОСОБА_5, то сприймається ця інформація, як така, що ганьбить добре ім'я, зачіпає честь і гідність та негативно впливає на ділову репутацію?
Судова лінгвістична експертиза - це процесуально регламентоване експертне лінгвістичне дослідження усного і (або) письмового тексту, що завершується наданням письмового висновку експерта з питань, вирішення яких вимагає застосування спеціальних пізнань.
Експертиза тексту у справах про захист честі, гідності й ділової репутації встановлює чи містить текст негативну інформацію про особу, в якій формі (твердження, чи оцінного судження) подано інформацію, чи є підстави вважати, що судження виражено в брутальній, принизливій або непристойній формі.
Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про призначення по справі судової лінгвістичної (семантичної) експертизи суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, виходив з того, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання в галузі лінгвістики, а тому є доцільним призначити судову лінгвістичну (семантичну) експертизу. Висновок експерта є одним із доказів у справі (ст.76 ЦПК України).
При цьому суд першої інстанції вірно посилався на вимоги ст.ст.103,104 ЦПК України, які регламентують порядок і підстави призначення експертизи та вірно їх застосував.
Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання апелянта, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали стосовно того, що позивач порушив порядок подання клопотання про призначення експертизи та не ставив питання про поновлення строку для його подачі, чим порушив вимоги статей 76,83, 127, 177 ЦПК України, оскільки згідно частини 3 статті 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення , зменшення) від сплати судового збору. Про призначення експертизи, витребування доказів тощо. Дана норма не містить обов'язку позивача звертатися в суд із клопотанням про призначення експертизи лише при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини 3 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити судові доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Також, колегія суддів не може прийняти до уваги посилання апелянта на те, що позивачем була викладена позовна заява в новій редакції, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивачем подавалися саме уточнення до позовної заяви, а не нова позовна заява.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта стосовно того, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції керувався нормами процесуального законодавства, яке діяло до набрання чинності нової редакції ЦПК України, оскільки із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що при постановленні ухвали від 15 березня 2018 року суд керується ст. 103,104 ЦПК України. Пунктом 9 Перехідних положень ЦПК України визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвалу постановлена судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2018 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_6 про захист честі, гідності, та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Н.І. Гончар
Б.Б. Вініченко
В.І. Ювшин
Повний текст постанови складений 2 червня 2018 року.