Справа № 709/659/18
04 червня 2018 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Чубая В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права власності у порядку спадкування, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про визнання права власності у порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 25 серпня 2017 року померла її мати - ОСОБА_3. Позивач прийняла спадщину своєї матері ОСОБА_3 подавши відповідну заяву до нотаріальної контори. Відповідач також прийняв спадщину своєї дружини ОСОБА_3, оскільки постійно проживав з нею на час її відкриття. Заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори він не подавав. Позивач позбавлена можливості оформити своє право власності на спадкове майно, так як у неї немає можливості укласти договір про його поділ з відповідачем через нотаріальну контору. Відповідач на дану спадщину не претендує, тому що успадкував інше майно спадкодавця. У зв'язку з цим позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на дві земельні ділянки.
У судове засідання сторони не з'явилися. Позивач подала до суду заяву, в якій просила підготовче судове засідання слухати без її участі, позов підтримала, наполягала на його задоволенні (а.с. 32). Відповідач подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, погодився з позовом (а.с. 31).
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
25 серпня 2017 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 28 серпня 2017 року серії І-СР № 308156 (а.с. 6).
Позивач є дочкою ОСОБА_3, що підтверджується копіями свідоцтв про народження від
16 грудня 1969 року серії І-ЯК № 685817, про розірвання шлюбу від 16 листопада
1994 року серії І-СР № 257738, про одруження від 6 грудня 1997 року серії І-СР № 013003 (а.с. 14, 16, 17), та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 6 квітня 2018 року № 00019909421 (а.с. 15).
Згідно з довідками Москаленківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 12 квітня 2018 року № 551 відповідач зареєстрований та постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та від
12 квітня 2018 року № 553 ОСОБА_3 на день смерті постійно проживала і була зереєстрована за вказаною адресою, із своїм чоловіком ОСОБА_2 (відповідач) (а.с. 21, 22).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входять земельні ділянки:
- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,2634 га, розташована у адміністративних межах Москаленківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, належна їй на підставі державного акту від 14 червня 2002 року серії ІІ-ЧР
№ 037618, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14 березня 2018 року № НВ-7106882932018 (а.с. 11);
- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,2273 га, розташована у адміністративних межах Москаленківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14 березня 2018 року № НВ-7106883312018 (а.с. 12, 13);
Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від
19 травня 2018 року (вих. № 518/01-16) (а.с. 30), що надійшов у відповідь на запити суду (а.с. 25), після смерті ОСОБА_3 подана заява про прийняття спадщини позивачем. Свідоцтва про право на спадщину не видавалося.
Разом з тим, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки, оскільки спадщина між нею та відповідач не розділена.
Зокрема, листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 6 квітня 2018 року (вих. № 337/02-16) позивачу повідомлено про неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, у зв'язку з тим, що спадкодавець відповідно до приписів ЦК України сам не розділив спадщину між спадкоємцями, і роз'яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 7).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 є день її смерті, тобто
25 серпня 2017.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 3 цієї статті Кодексу встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 заповіту не складала. Позивач прийняла спадщину, оскільки звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки, у зв'язку з тим, що спадщину також прийняв відповідач, який проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а спадкодавець відповідно до закону її поділу не проводила.
Разом з тим на теперішній час відповідач не бажає приймати спадщину, позов про визнання права власності в порядку спадкування за законом визнає.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягає до задоволення.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка народилася у с. Москаленки Чорнобаївського району Черкаської області, право власності в порядку спадкування за законом на належні її матері - ОСОБА_3, яка померла 25 серпня 2017 року:
- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,2273 га, кадастровий номер 7125186800:03:000:0039, розташовану у адміністративних межах Москаленківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області;
- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,2634 га, кадастровий номер 7125186800:02:000:0039, розташовану у адміністративних межах Москаленківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.
Суддя В.В. Чубай