Провадження № 2/712/396/18
Справа № 711/14509/17
19 червня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ТІТОВА О.І.
з участю адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що з 13 жовтня 2012 року він перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Солом'янського районного суду м. Києва було розірвано 31 січня 2016 року.
За час перебування в шлюбі в квітні 2014 року ними було придбано автомобіль Hyndai Elantra, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, за що сторонами було сплачено 105000,00 грн., та за домовленістю сторін, спірний автомобіль був зареєстрований на ім'я Відповідачки, і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було виписано також на її ім'я, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія CAT 798900.
До розірвання шлюбу, позивач неодноразово звертався до відповідачки з пропозиціями щодо розподілу придбаного за час шлюбу автомобіля. Пропонував продати автомобіль, та отримані за нього кошти поділити між ними, або щоб одна із сторін компенсувала іншій стороні вартість спірного автомобіля. Проте, згоди про добровільний поділ автомобіля між ними не досягнуто.
Автомобіль перебуває в користуванні відповідачки. В лютому 2017 року, відповідачка без його дозволу перепрограмувала додаткове обладнання - сигналізацію, що позбавляє його, як співвласника, права користування автомобілем, який необхідний останньому для здійснення підприємницької діяльності.
За таких обставин, змушений звернутись до суду з позовом про визнання автомобіля спільно набутим майном подружжя та його розподілу з урахуванням того, що спільний автомобіль є неподільною річчю, і тому вважає, що він має бути виділений тільки одному із подружжя.
Крім того, просить суд врахувати, що він є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.02.2017 року та під час шлюбу використовував даний автомобіль у своїй діяльності, а тому вважає за доцільним залишити у його власності спірний автомобіль з виплатою грошової компенсації половини його вартості Відповідачці.
В подальшому позивач звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову, посилаючись на те, що 30 січня 2018 року з відзиву на позовну заяву стало відомо, що відповідач в особі представника за дорученням, 19 грудня 2017 року відчужила спірний автомобіль, який є предметом позову на користь третіх осіб, а тому просить суд визнати спільно набутим майном подружжя автомобіль та стягнути половину його вартості у вигляді грошової компенсації в сумі 113 400 грн., та судовий збір.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, в подальшому позивач до суду не з'явився.
Відповідач, її представник та адвокат позовні вимоги не визнали та просили в позові відмовити, в подальшому до суду відповідач не з'являлась.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини які регулюються нормами сімейного та цивільного законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що сторони з 13 жовтня 2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який в подальшому 31 січня 2016 року рішенням Солом'янського районного суду м. Києва було розірвано.
Під час перебування в шлюбі, за кошти від здійснення підприємницької діяльності позивача та частково батьків відповідачки 09 квітня 2014 року було придбано спірний автомобіль HYNDAI ELANTRA 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, за який було сплачено 105 000,00 грн. За домовленістю між сторонами та батьками, автомобіль був зареєстрований на ім'я відповідачки, що підтверджено Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія CAT 798900.
19 грудня 2017 року відповідно до Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 80046/20127/753813 спірний автомобіль за дорученням відповідача відчужено на користь третьої особи ОСОБА_5
Відповідно до Консультативного висновку ТОВ «Реал Експерт» від 27 квітня 2017 року про вартість спірного автомобіля, вбачається, що «Ймовірна ринкова вартість Hyndai Elantra, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на дату аналізу становить 226 800 грн. 00 коп.».
Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Вимогами ст. 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до вимог ст.ст. 70-71 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Статтею 71 СК України встановлюються способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до положень якої, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Присудження судом грошової компенсації одному з подружжя замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за наявності згоди цієї особи на таке присудження, крім випадків, передбачених статтею 365 ЦК України.
А оскільки, згоди на одержання суми компенсації за частку у спільному майні Позивачем не було одержано, тому внести кошти на депозитний рахунок суду мала відповідач, адже у її користуванні знаходилось спірне майно.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя", передбачено, що вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Проте розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє.
Відповідно до ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
А пунктом 22 вище значеної Постанови ПВСУ передбачено, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи.
В даному випадку було встановлено, що оскільки, кошти на придбання спірного автомобіля батьками відповідачки не були їй подаровані в порядку ч. 5 ст. 719 ЦК України, вони є спільною сумісною власністю подружжя, як і дохід від підприємницької діяльності позивача. А отже і спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя.
Тому позивач в у зв'язку з відчуженням автомобіля, що є спільною сумісною власністю має право на компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна, виходячи з його дійсної вартості на час розгляду справи.
Судом встановлено, що спірний автомобіль відчужено на користь третьої особи ОСОБА_5 19 грудня 2017 року відповідно до Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 80046/20127/753813 Територіального сервісного центру МВС 8046 РСЦ МВС в м. Київ за дорученням відповідача.
Пунктом 3 підпункт 3.1 вище значеного Договору вбачається, що вартість транспортного засобу складає 49 700 грн.
На час розгляду справи, даний договір зареєстрований в установленому порядку, ніким не скасований та не визнаний не чинним.
Посилання позивача та його представника, на необхідність виходити з вартості автомобіля який вказано в Консультативному висновку ТОВ «Реал Експерт» від 27 квітня 2017 року про вартість спірного автомобіля, з якого вбачається, що «Ймовірна ринкова вартість Hyndai Elantra, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на дату аналізу становить 226 800 грн. 00 коп.», суд не може погодитись на дану обставину, так як визначення вартості фахівцем проводилась без фактичного огляду спірного автомобіля та з урахуванням його дійсного фізичного та морального зносу, а є лише міркуванням фахівця. Даний факт окремо зазначений фахівцем у додатку № 2 «Обмеження щодо достовірності дослідження», до вище зазначеного Консультаційного висновку про вартість.
Дана обставина свідчить лише про консультативну, а не дійсну вартість спірного майна, через що є необ'єктивною і недостовірною вартістю спірного автомобіля і відповідно не може бути взята до уваги при вирішенні спору у даній справі.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та визнання спільно набутим майном подружжя, що підлягає розподілу в рівних частках: автомобіль Hundai Elantra, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_3, вартістю відповідно до договору купівлі-продажу в сумі 49 700 (сорок дев'ять тисяч сімсот) грн. 00 коп., стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості ? частини автомобіля Hundai Elantra, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, замість частки ? позивача у спільному майні у сумі 24 850 (двадцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. Судові витрати стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268 ЦПК України, ст..ст. 60-61, 65, 69-71 СК України, ст..ст.365, 719 ЦК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати спільно набутим майном подружжя, що підлягає розподіл в рівних частках: автомобіль Hundai Elantra, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_3, вартістю відповідно до договору купівлі-продажу в сумі 49 700 (сорок дев'ять тисяч сімсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2 (адреса проживання ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОАПП НОМЕР_3 (адреса проживання ІНФОРМАЦІЯ_4) грошову компенсацію вартості ? частини автомобіля Hundai Elantra, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, замість частки ? ОСОБА_2 у спільному майні у сумі 24 850 (двадцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 02 липня 2018 року.