Справа № 686/19338/17
Провадження № 22-ц/792/705/18
21 червня 2018 року м. Хмельницький
Апеляційний суд Хмельницької області у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Купельського А.В., Спірідонової Т.В.,
секретаря: Кошельника В.М.,
учасники справи: представник виконавчого комітету Хмельницької міської
ради Кисіль В.В., представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2018 року (суддя - Мороз В.О.) за позовом ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5, Другий відділ Державної виконавчої служби міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Служба у справах дітей Хмельницької міської ради, про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2017 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 24 травня 2017 року щодо відмови у наданні дозволу на реалізацію квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язати виконавчий комітет Хмельницької міської ради надати дозвіл на реалізацію зазначеної квартири.
Позов мотивував тим, що в провадженні старшого державного виконавця Другого відділу ДВС міста Хмельницького ГТУЮ у Хмельницькій області перебуває виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 боргу за договором позики від 04 липня 2015 року у сумі 250 000 грн., проценти за користування коштами в сумі 65156, 05 грн., 3% річних в сумі 8 568, 49 грн. За період виконавчого провадження, вчинені державним виконавцем дії до виконання рішення результатів не принесли, борг ОСОБА_5 не погашено. У зв'язку з чим виникла необхідність звернути стягнення на нерухоме майно боржника. В межах провадження було встановлено, що у власності боржника перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок реалізації якої можливо виконати рішення суду. Зазначає, що в квартирі, яка підлягає реалізації зареєстрована малолітня ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
17 травня 2017 року державний виконавець з запитом звернувся до органу опіки і піклування для отримання дозволу на реалізацію в примусовому порядку вищезазначеної квартири, однак листом від 24 травня 2017 року виконавчим комітетом Хмельницької ________________________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Мороз В.О. Категорія: 59
Доповідач: Янчук Т.О.
міської ради, було відмовлено у наданні дозволу на вчинення вищевказаного правочину. Зі змісту вказаного листа вбачається, що у разі реалізації квартири АДРЕСА_1, право користування якою має малолітня ОСОБА_8 порушуються житлові та майнові права дитини.
Вважає, що такий висновок є неправомірним, оскільки орган опіки та піклування при винесенні рішення щодо надання дозволу на вчинення правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, мав з'ясувати наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні такого дозволу. Проте, в процесі такої перевірки орган опіки та піклування не врахував той факт, що малолітня ОСОБА_8 проживає разом із своїми батьками за іншою адресою, а у квартирі АДРЕСА_1, тільки зареєстрована. Батьки ОСОБА_8 забезпечені житлом, окрім кв. АДРЕСА_1, а тому, права дитини жодним чином порушено не буде.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги мотивував тим, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги те, що орган опіки та піклування не в повній мірі з'ясував обставини, які мають значення для забезпечення майнових та житлових прав дитини.
Не погоджується з висновком суду щодо недоведеності ним обставин на які він посилається, при цьому вказує, що з'ясовувати обставини щодо забезпеченості дитини іншим житлом мав виконавчий комітет.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу виконавчий комітет Хмельницької міської ради просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_7 без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судове засідання ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_10 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника апелянта ОСОБА_10 надійшла заява про розгляд справи без його участі, апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі.
Представник виконавчого комітету Хмельницької міської ради в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.
Представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.
Представник другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку установленому законом.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог п.3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на нормах процесуального та матеріального права.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що під час надання відповіді виконавчим комітетом Хмельницької міської ради було встановлено, що малолітня дитина дійсно була зареєстрована в спірній квартирі, у дитини відсутнє будь-яке інше нерухоме майно, яке належить їй на праві власності, усіх необхідних документів передбачених п.66 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності пов'язаної із захистом прав дитини відповідачу не надано, а тому така відмова є законною, а підстав для зобов'язання надати дозвіл на реалізацію спірної квартири судом не встановлено.
Однак повністю з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Судом встановлено, що в провадженні старшого державного виконавця Другого відділу ДВС міста Хмельницького ГТУЮ у Хмельницькій області Дяка О.М. перебуває виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 боргу за договором позики від 04 липня 2015 року у сумі 250 000 грн., проценти за користування коштами в сумі 65156, 05 грн., 3 % річних в сумі 8 568, 49 грн.
В межах виконавчого провадження було встановлено, що у власності ОСОБА_5 перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок реалізації якої можливо виконати рішення суду.
У вказаній квартирі з 20.08.2015 року зареєстрована малолітня ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
17 травня 2017 року державний виконавець звернувся з запитом до Хмельницької міської ради для отримання дозволу на реалізацію в примусовому порядку вищезазначеної квартири.
Листом від 24 травня 2017 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, було відмовлено у наданні дозволу на вчинення вищевказаного правочину. У листі виконавчий комітет Хмельницької міської ради зазначив, що орган опіки та піклування надає дозволи на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, у разі гарантування збереження їх права на житло. Реалізація квартири за адресою АДРЕСА_1 право користування якою має малолітня ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, може порушити житлові та майнові права дитини.
Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна, неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.
Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям (ч. 4 цієї статті).
Відповідно до ч.7 ст.177 Сімейного кодексу України органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.
Відповідно до п. 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» (далі Порядок), дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з'ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини.
Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як вбачається із матеріалів справи, 17 травня 2017 року з запитом до виконавчого комітету Хмельницької міської ради звернувся державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області щодо надання дозволу на реалізацію квартири АДРЕСА_1, право користування якою має малолітня ОСОБА_8 2014 року народження, у зв'язку із виконавчим провадженням про стягнення боргу на користь ОСОБА_7
На запит державного виконавця, листом від 24.05.2013 року за підписом заступника міського голови, виконавчий комітет Хмельницької міської ради надав відповідь, що реалізація спірної квартири право користування якою має малолітня ОСОБА_8 2004 року народження, порушує житлові та майнові права дитини, тому орган опіки та піклування Хмельницької міської ради не може надати дозвіл на вчинення правочину.
При цьому рішення колегіального органу, а саме виконавчого комітету Хмельницької міської ради, в порядку передбаченому п.67 Порядку не приймалося та не оформлялося, що підтверджується в судовому засіданні представником виконавчого комітету Хмельницької міської ради.
Згідно з ч.5 п.67 Порядку може бути оскаржено до суду рішення районної, районної у м.Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громад про надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна або відмову у його надані .
За таких обставин, оскільки рішення виконавчим комітетом Хмельницької міської ради щодо відмови у наданні дозволу на реалізацію спірної квартири не приймалося, підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.
Суд першої інстанції при прийнятті рішення вказані норми закону не врахував, помилково дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні позову з інших підстав, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволені позовних вимог, судовий збір покладається на нього в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5, Другий відділ Державної виконавчої служби міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Служба у справах дітей Хмельницької міської ради, про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в
касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 липня 2018 року
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук