Справа № 523/15557/17
Провадження №2-а/523/103/18
"22" червня 2018 р.Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Аліна С.С.
при секретарі - Юденко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Громадської організації «Автостоянка «Промінь» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій протиправними, про визнання протиправною та скасування постанови,-
Встановив:
Позивач ГО «Автостоянка «Промінь» звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просить суд визнати протиправними дії Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних та підготовчих робіт відносно громадської організації «Автостоянка «Промінь» у період з з 04.10.2017 року по 18.10.2017 року, за результатами якого складено акт №001023; визнати протиправними дії Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо складення протоколу відносно громадської організації «Автостоянка «Промінь» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.10.2017 року; визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог містобудівного законодавства від 18.10.2017 року, виданий громадської організації «Автостоянка «Промінь»; визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №120/17 від 27.10.2017 року, якою громадську організацію «Автостоянка «Промінь» притягнуто до відповідальності за ч. 8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 60 624 гривень.
Обґрунтовує вимоги тим, що у період з 04.10.2017 року по 18.10.2017 року головним спеціалістом відділу №2 Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_1 був проведений позаплановий захід державного нагляду щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних та підготовчих робіт.
Об'єктом проведення перевірки є двоповерхова нежитлова будівля за адресою: м.Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, територія автостоянки «Промінь».
За результати проведення заходу державного нагляду було виявлено порушення ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що зафіксовано у акті №001023 (надалі - ОСОБА_1).
18 жовтня 2017 року головним спеціалістом відділу №2 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_1 стосовно Громадської організації «Автостоянка «Промінь» був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
18.10.2017року головним спеціалістом відділу №2 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_1 громадській організації «Автостоянка «Промінь» був виданий припис про усунення порушень вимог містобудівного законодавства у термін до 18.11.2017 року шляхом припинення експлуатації об'єкта до його прийняття в експлуатацію.
27.10.2017року на підставі акту, припису та протоколу Управління ДБК ОМР винесло постанову №12/17, якою Громадську організацію «Автостоянка «Промінь» притягнуто до відповідальності за ч. 8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 60 624 гривень.
Позивач ГО «Автостоянка «Промінь» вказує про те, що дії Управління ДАБК щодо складання ОСОБА_1 та Протоколу є протиправними, а Припис та Постанова є протиправними та підлягають скасуванню виходячи із наступного.
На даний час фактичним користувачем земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Бочарова, 53 є ГО «Автостоянка «Промінь», що підтверджується розпорядженням Суворовської районної ради м.Одеси від 01.02.1996 року. Крім того, відповідно до Статуту та Свідоцтва про реєстрацію юридичної особи, місцезнаходження ГО «Автостоянка «Промінь» зазначено як м. Одеса, вул.Ген.Бочарова, 53.
До складу ГО «Автостоянка «Промінь» входить 315 членів, які володіють гаражними місцями на території стоянки та користуються ними з 1996 року.
До реєстрації Громадської організації «Автостоянка «Промінь» земельною ділянкою по вул. Ген.Бочарова, 53 володіло та користувалося Добровільне товариство «Автолюбитель УССР» відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів №79 від 04.02.1988 року. Відповідно, і в період 1988 - 1989 років була збудована двоповерхова нежитлова будівля для задоволення різноманітних потреб, які виникають при експлуатації та обслуговування автостоянки.
Таким чином, спірна нежитлова будівля була збудована до 05 серпня 1992 року. Обов'язку введення в експлуатацію споруди за адресою: м.Одеса, вул.Ген.Бочарова, 35, станом на закінчення її будівництва, законодавство не передбачало. При цьому, ДАБК ОМР визначило розмір штрафу у розмірі 60 624 гривень, однак вірний розмір штрафу 57 600 гривень.
Таким чином, вищевказана постанови винесена не у спосіб та порядок, встановлений законом, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 10.11.2017 року, відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог Громадської організації «Автостоянка «Промінь» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, про визнання протиправним та скасування протоколу.
Відкрито провадження по справі за адміністративним позовом Громадської організації «Автостоянка «Промінь» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій протиправними, про визнання протиправною та скасування постанови (а.с.58);
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи у відсутність позивача.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, про те, що позовні вимоги є доказаними, є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, про те що 10.12.1999 року затверджено статут ГО «Автостоянка «Промінь», який зареєстрований Управлінням юстиції Одеської області 23.12.1999 року (а.с.10-15);
Розпорядженням Суворовської районної ради м.Одеси від 01.02.1996 року №8, зареєстровано відкриту автомобільну стоянку «Примінь» по вулиці Генерала Бочарова,53 в м.Одесі (а.с.16);
11.11.2005 року ГО «Автостоянка «Промінь» зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.17-19);
В ході перевірки дотримання суб'єктами містобудівних вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, головним спеціалістом відділу №2 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_1 складено акт № 001023, відповідно з яким ГО «Автостоянка «Промінь» експлуатує двоповерхову нежитлову будівлю по вулиці Генерала Бочарова,53 в м.Одесі (на території автостоянки «Промінь», не прийняту в експлуатацію, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.19-37);
18 жовтня 2017 року головним спеціалістом відділу №2 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_1 стосовно Громадської організації «Автостоянка «Промінь» був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.38);
18.10.2018року головним спеціалістом відділу №2 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_1 громадській організації «Автостоянка «Промінь» був виданий припис про усунення порушень вимог містобудівного законодавства у термін до 18.11.2017 року шляхом припинення експлуатації об'єкта до його прийняття в експлуатацію (а.с.39-40);
27.10.2018року на підставі акту, припису та протоколу Управління ДБК ОМР винесло постанову №12/17, якою Громадську організацію «Автостоянка «Промінь» притягнуто до відповідальності за ч. 8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 60 624 гривень (а.с.41-44);
Відповідно до технічного паспорту, який виготовлений ФОП ОСОБА_2, загальна площа «Автостоянки «Промінь» складає 6 782 кв.м., та складається з літ.А - адміністративна будівля, №1-2 огорожа, І-мостіння. В технічному паспорті вказано про те, що адміністративна будівля - літ.А, побудована в 1990 році (а.с.68-71);
Згідно із ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Згідно п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно п. п. 16, 18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Крім того, відповідно до п. 17.
Згідно Порядку №533 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі ОСОБА_3 № 3038-VІ) експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Згідно із ч. 2 ст. 39 Закону № 3038-VІ прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Абзацом 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію - у розмірі 90 мінімальних заробітних плат.
Ч. 1 ст. 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. Водночас, ст. 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, який набрав чинності 12.03.2011, визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об'єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії, тобто посилює відповідальність порушників. ОСОБА_3 не містить застережень про поширення його дії на відносини, які виникли до набрання ним чинності.
Питання щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів було вперше врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 №449, однак ця постанова стосувалася лише об'єктів державного замовлення. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення, мав визначатися Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Міністерством інвестицій і будівництва.
З дня набрання чинності у листопаді 1994 року ОСОБА_3 України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” №208/94-ВР, стаття 1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, не передбачав відповідальності за експлуатацію або використання об'єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію. Вперше таке положення закріплено у цьому Законі 24.10.2000 шляхом доповнення частини першої зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (ОСОБА_3 України від 21.09.2000 №1988-III).
19.01.2012 року, згідно із Законом України від 22.12.2011 №4220-VI, ОСОБА_3 України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” викладено у новій редакції, п. 6 ч. 2 ст. 2 якої передбачає, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У своєму Рішенні від 9.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
ОСОБА_4 №208/94-ВР, зокрема положення пункту 6 частини другої статті 2 щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулює питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема, не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом.
Крім того, згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові Верховного Суду України від 04.03.2014 у справі №21-433а13, при розгляді спорів цієї категорії суди мають з'ясовувати питання щодо наявності в діях суб'єкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного об'єкта, наявності на цей момент встановленого законодавством обов'язку вводити об'єкт в експлуатацію, невведення в експлуатацію та використання об'єкта, закону, який би встановлював відповідальність за невиконання обов'язку із введення в експлуатацію, а також дотримання строків притягнення до публічної відповідальності.
Враховуючи, що положення п.6 ч.2 ст.2 Закону № 208/94-ВР щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулюють питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, а саме, не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена певна відповідальність.
З матеріалів справи вбачається про те, що перевіряючі дійшли висновків про експлуатацію двоповерхової нежитлової будівлі по вулиці Генерала Бочарова,53 в м.Одесі (на території автостоянки «Промінь», не прийняту в експлуатацію, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Натомість, позивач не заперечує факт експлуатації об'єкту будівництва. Однак, зазначає про те, будівництво нежитлового приміщення, яке виступило об'єктом перевірки, проводились у 1990 році. З наявної в матеріалах справи копії технічного паспорта, вбачається, що станом на літ. “А” побудована в 1990 році. Разом з тим, відповідальність у даному разі для позивача у разі експлуатації або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, законодавчо встановлена лише у 2012 році, тобто вже після закінчення будівельних робіт.
Отже, оскільки на час закінчення будівельних робіт ОСОБА_4, на підставі якого на позивача накладено штраф (ОСОБА_4 України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції від 19.01.2012), не діяв, останнє виключає можливість притягнення позивача до відповідальності на підставі цього закону. Відповідачем не доведено, що період виконання будівельних робіт приміщення та початку його експлуатації припадав на період після набрання чинності вказаним Законом та у період, коли був встановлений обов'язок вчинення дій по прийняттю в експлуатацію результатів таких робіт.
Щодо правомірності припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, суд вважає, що зі змісту оскаржуваного припису вбачається, що у зв'язку із порушенням Позивачем ч. 8 ст. 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” органом державного архітектурно-будівельного контролю заборонено експлуатацію двоповерхової нежитлової будівлі по вулиці Генерала Бочарова,53 в м.Одесі (на території автостоянки «Промінь». Як вже зазначалося будівельні роботи здійснено у 1990 році, тобто у період, коли таки дії не були порушенням.
П 3 ч. 4 ст.41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
При цьому у відповідності до п. 9 ч. 4 ст.41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Отже, заборона експлуатації закінчених будівництвом об'єктів можлива лише за вмотивованим рішенням керівника Інспекції. Чинним законодавством не передбачено заборону експлуатації об'єкта шляхом винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. В матеріалах справи відсутнє вмотивоване рішення керівника Інспекції щодо заборони експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, доказів його прийняття відповідачем не надано.
Відповідно до ст.ст. 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 2, 12, 32, 73, 77, 241-243 КАС України, ст.ст. 34,36,39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд, -
Позовні вимоги Громадської організації «Автостоянка «Промінь» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій протиправними, про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних та підготовчих робіт відносно громадської організації «Автостоянка «Промінь» у період з із 04.10.2017 року по 18.10.2017 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №120/17 від 27.10.2017 року, якою громадську організацію «Автостоянка «Промінь» притягнуто до відповідальності за ч. 8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 60 624 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано 22.06.2018 року.
Суддя Аліна С.С.