Справа № 535/653/18
Провадження № 2/535/283/18
02 липня 2018 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Якименко Т.О., при секретарі - Балала Л.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт Котельва Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання в порядку спадкування права власності на земельну ділянку,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської областів якому просить визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 0,35 га, яка надана для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, розташована на території с. Михайлівка Перша Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області, та належала до для смерті на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 000232 виданого Сидоряченською сільською радою Котелевського району Полтавської області від 17.04.1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №14, ОСОБА_2, яка померла 18.02.2005 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є спадкоємцем першої черги за законом, на спадкове майно, що належало її матері ОСОБА_2, яка померла 18.02.2005 року. До складу спадкового майна увійшла земельна ділянка площею 0,35 га, яка надана для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та ведення особистого підсобного госпоадрства, розташована на території с. Михайлівка Перша Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області, та належала до для смерті на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 000232 виданого Сидоряченською сільською радою Котелевського району Полтавської області від 17.04.1995 року, ОСОБА_2, яка померла 18.02.2005 року. Спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 вона прийняла відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Для належного оформлення своїх спадкових прав, позивачка звернулася до Котелевської державної нотаріальної контори, однак їй було повідомлено, що нотаріус позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану вище земельну ділянку, оскільки на її запит не надано витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку. Відповідно до листа Відділу Держземагенства у Котелевському районі Полтавської області, до автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру вищевказана земельна ділянка, належна ОСОБА_2 не занесена, кадастровий номер не визначався. Позивачка вважає, що відсутність у державному кадастрі відомостей щодо належності на праві власності земельної ділянки спадкодавцю, присвоєння земельній ділянці кадастрового номера, позбавляє її права як спадкоємця за законом отримати у спадщину спадкове майно.
Особи, які беруть участь у справі у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. Позивачка надала суду заяву, в якій заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить справу розглянути без її участі.
Відповідач - Сидоряченська сільська рада Котелевського району Полтавської області подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі та просить розглянути справу у судовому засіданні без участі представника відповідача. Наслідки визнання позову, передбачені ч.4 ст. 206 ЦПК України, відповідачу відомі та зрозумілі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Положеннями ст. 200 ЦПК України визначено право суду ухвалювати рішення за результатами підготовчого провадження у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу УРСР від 18.12.90 N 561-XII передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 23 Земельного кодексу УРСР від 18.12.90 N 561-XII, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
Постановою Верховної Ради Української РСР від 13.03.92 N 2201-XII «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» затверджено форми державних актів:- на право колективної власності на землю;- на право приватної власності на землю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 N449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» (із відповідними змінами) встановлено, що раніше видані (до набрання чинності цією постановою) державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Отже, державні акти на право приватної власності на землю, видані у період дії Постанови ВРУ N 2201 (з 23.06.92 по 08.01.2004), є чинними правовстановлювальними документами, що підтверджують права власності на земельні ділянки.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 264-268, 354 ЦПК України, ст.ст. 328, 392 ЦК України, ст. 81 Земельного кодексу України, Законом України «Про державну реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 N449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», суд
Позов ОСОБА_1 до Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання в порядку спадкування права власності на земельну ділянку,задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,35 га, яка надана для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, розташована на території с. Михайлівка Перша Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області, та належала до для смерті на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 000232 виданого Сидоряченською сільською радою Котелевського району Полтавської області від 17.04.1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №14, ОСОБА_2, яка померла 18.02.2005 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги у 30-ти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя