про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
02 липня 2018 р. Справа № 802/1942/18-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч цим вимогам до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.
Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру (5100,00 грн.), а отже, за подання вказаного адміністративного позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 1 січня 2018 року в розмірі 1762 грн.)
Позивач не віднесений до передбаченого статтею 5 Закону України "Про судовий збір" переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, а тому не звільнений від його сплати.
Щодо посилання позивача на те, що згідно із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 18.01.2018 у справі № 565/256/15-ц, за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця судовий збір не сплачується, слід зазначити, що вказані вище висновки Верховного Суду стосуються розгляду скарг в цивільному провадженні.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах, юрисдикцію та повноваження адміністративних судів визначає Кодекс адміністративного судочинства України (ст. 1 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 1 ст. 168 КАС України визначено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
З аналізу вказаних норм випливає, що до адміністративного суду як суду першої інстанції подаються позовні заяви. Звернення із скаргами на дії/бездіяльність державного виконавця чинним законодавством України до адміністративних судів не передбачено.
Отже, доводи позивача про те, що судовий збір за подання позовної заяви про скасування постанови про накладення штрафу не сплачується, на думку суду, є помилковими.
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору.
Керуючись статтею 169 КАС України, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови (третя особа - ОСОБА_1) залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна