02 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1261/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
16.04.2018 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - Лубенське ОУПФУ Полтавської області, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Хорольського відділу з питань призначення та перерахунків пенсій Лубенського ОУПФУ Полтавської області №3 від 23.02.2018 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком відповідно до норм пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VII від 10.12.2015;
- зобов'язати Лубенське ОУПФУ Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до норм пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VII від 10.12.2015, починаючи з 20.02.2018, зарахувавши до стажу державної служби разом із стажем роботи на посаді голови Петракіївської сільської ради Хорольського району та головного спеціаліста виконавчого апарату Хорольської районної ради, час військової служби та період роботи на посадах:
- час військової служби в Збройних силах Радянського Союзу з 11.05.1973 по 08.05.1975 (1 р.11м.28д.);
- секретаря комітету комсомолу Хорольського технікуму механізації сільського господарства з 06.02.1980 по 02.09.1982 (2р.6м.29д.);
- секретаря парткому колгоспу ім.Калініна Хорольського району Полтавської області з 07.09.1982 по 18.12.1989 (7р.3м.17д.);
- заступника голови Хорольської міської ради з 05.02.2003 по 19.04.2006 (3р.2м.16д.), що в сукупності становить 27 років, 11 місяців, 22 дні.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20.02.2018 звернувся до Лубенського ОУПФУ Полтавської області із заявою про перехід на інший вид пенсії - за віком за нормами Закону України "Про державну службу". Однак, відповідач рішенням від 23.02.2018 №3 відмовив ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком, оскільки станом на 01.05.2016 позивач не займав посади державної служби та у зв'язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 18.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №816/1261/18. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
07.05.2018 відповідач надав до суду відзив (а.с.52), в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що станом на 01.05.2016 позивач не займав посаду державної служби, як передбачено пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VII від 10.12.2015 та не мав 20-ти річного стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців.
Позивач у судове засідання не з'явився, у прохальній частині просив розглянути справу без особистої участі.
12.06.2018 до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без особистої участі представника Лубенського ОУПФУ Полтавської області (а.с.57).
Згідно частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що в судове засідання належним чином повідомлені учасники справи не з'явилися та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Лубенському ОУПФУ Полтавської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.34).
20.02.2018 позивач звернувся до Лубенського ОУПФУ Полтавської області із заявою про перехід на інший вид пенсії - за віком за нормами Закону України "Про державну службу" (а.с.39).
Рішенням Хорольського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій Лубенського ОУПФУ Полтавської області від 23.02.2018 №3 відповідач відмовив ОСОБА_1 в призначені пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", посилаючись на відсутність 20-ти річного стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців. Крім того, позивач станом на 01.05.2016 не займав посади державної служби (а.с.37).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою вказаної статті визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом спору в даній справі є оцінка наявності права у позивача на пенсію за Законом України "Про державну службу" та наявності відповідного стажу роботи на державній службі та стажу, що може бути прирівняний до стажу державного службовця необхідного для призначення пенсії державного службовця, правомірності відмови пенсійного органу у переведені останнього на пенсію державного службовця.
01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до пункту 2 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Попереднього Закону, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Попереднього Закону передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, слід дійти висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Попереднього Закону після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Попереднього Закону і Прикінцевих та перехідних положень Нового Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.04.2018 (справа №822/524/18).
Таким чином, посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 не займав посади державної служби та, відповідно, не має права на пенсію за нормами Закону №889-VII є безпідставним, оскільки пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VII не вимагає від особи перебувати на державній службі станом на 01.05.2016.
Суд зазначає, що станом на дату звернення до Лубенського ОУПФУ Полтавської області із заявою про перехід на інший вид пенсії позивач досяг 62 років, а відтак позивачем дотримано вимоги частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII в частині наявності необхідного віку.
Згідно рішення Хорольського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій Лубенського ОУПФУ Полтавської області від 23.02.2018 №3 відповідач зарахував до стажу роботи на державній службі періоди роботи, віднесені до категорій посад державних службовців:
- період роботи головою Петракіївської сільської ради з 16.03.1990 по 19.04.1998;
- період роботи головним спеціалістом виконавчого апарату Хорольської районної ради, як такий, що пройшов конкурсний відбір з 20.04.1998 по 11.07.2001.
Позивач вважає, що періоди роботи на посадах:
- секретаря комітету комсомолу Хорольського технікуму механізації сільського господарства з 06.02.1980 по 02.09.1982;
- час військової служби в Збройних силах Радянського Союзу з 11.05.1973 по 08.05.1975;
- секретаря парткому колгоспу ім.Калініна Хорольського району Полтавської області з 07.09.1982 по 18.12.1989;
- заступника голови Хорольської міської ради з 05.02.2003по 19.04.2006,
також повинні бути зараховані до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до вступу в дію Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII) здійснюється згідно Порядку обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283).
Відповідно до абз. 5 пункту 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Крім того, спеціальним законодавством Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 вказаного закону).
Пунктом "в" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.
З наявної в матеріалах копії військового квитка серії НОМЕР_2 слідує, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах Радянського Союзу з 11.05.1973 по 07.05.1975 (а.с.10).
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно не зарахував до стажу державної служби позивача період проходження військової служби в Збройних силах Радянського Союзу з 11.05.1973 по 07.05.1975, що складає 1 рік 11 місяців 27 днів.
Також, суд вважає помилковою позовну вимогу щодо зарахування до стажу державної служби позивача період проходження військової служби в Збройних силах Радянського Союзу з 11.05.1973 по 08.05.1975, оскільки позивач проходив військову службу з 11.05.1973 по 07.05.1975.
Стосовно вимоги ОСОБА_1 про зарахування до стажу державної служби період роботи на посаді секретаря комітету комсомолу Хорольського технікуму механізації сільського господарства з 06.02.1980 по 02.09.1982 та період роботи на посаді секретаря парткому колгоспу ім.Калініна Хорольського району Полтавської області з 07.09.1982 по 18.12.1989, суд зазначає наступне.
Абзацами 1, 2 та 3 пункту 2 Порядку №283 визначено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
У Додатку до вказаного Порядку наведено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.
Так, вказаним Переліком передбачено, серед іншого, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.
Порядком обчислення стажу державної служби передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи в організаціях, передбачених абз. 4 пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 №1049 (далі - Положення №1049).
Відповідно до пункту 3 Положення №1049, до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується, стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 Кодексу законів про працю України, зокрема в партійних, профспілкових і комсомольських на виборних та відповідних посадах.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.
Таким чином, вищезазначеним законодавством передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990.
З трудової книжки ОСОБА_1, серії НОМЕР_3 (а.с.15) слідує, що 06.02.1980 рішенням бюро Хорольського РКЛКСМУ /протоколу засідання №3/ позивач прийнятий на посаду секретаря комітету комсомолу Хорольського технікуму механізації сільського господарства. Звільнений із займаної посади рішенням бюро Хорольського РКЛКСМУ від 02.09.1982 /протоколу засідання №10/.
Також, з трудової книжки позивача слідує, що ОСОБА_1 у період з 07.09.1982 по 18.12.1989 займав посаду секретаря парткому колгоспу ім.Калініна Хорольського району Полтавської області (а.с.16).
Відтак вказані посади є відповідальними, прийняття на які здійснювалось колегіальним органом, а тому період роботи позивача з 06.02.1980 по 02.09.1982 та з 07.09.1982 по 18.12.1989 підлягає зарахуванню до стажу його державної служби.
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно не зарахував до стажу державної служби позивача період роботи на посаді секретаря комітету комсомолу Хорольського технікуму механізації сільського господарства з 06.02.1980 по 02.09.1982, що складає 2 роки 6 місяців 27 днів та період роботи на посаді секретаря парткому колгоспу ім.Калініна Хорольського району Полтавської області з 07.09.1982 по 18.12.1989, що складає 7 років 3 місяці 12 днів.
Стосовно періоду роботи ОСОБА_1 на посаді заступника голови Хорольської міської ради, суд зазначає наступне.
Відповідно до наявних у трудовій книжці позивача записів (а.с.17 зворотній бік), суд встановив, що рішенням 6 сесії міської ради 24 скликання від 04.02.2003 ОСОБА_1 затверджений на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчого органу міської ради з 05.02.2003. Розпорядженням голови Хорольської міської ради від 19.04.2006 №12 звільнений із займаної посади.
Абзацом 13 пункту 2 Порядку №283 визначено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, шоста категорія - посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів.
Отже, період роботи позивача на посаді заступника голови Хорольської міської ради з 05.02.2003 по 19.04.2006, підлягає зарахуванню до стажу його державної служби.
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно не зарахував до стажу державної служби позивача період роботи на посаді заступника голови Хорольської міської ради з 05.02.2003 по 19.04.2006, що складає 3 роки 2 місяці 15 днів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Хорольського відділу з питань призначення та перерахунків пенсій Лубенського ОУПФУ Полтавської області №3 від 23.02.2018.
Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Лубенське ОУПФУ Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до норм пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VII від 10.12.2015, починаючи з 20.02.2018, зарахувавши до стажу державної служби разом із стажем роботи на посаді голови Петракіївської сільської ради Хорольського району та головного спеціаліста виконавчого апарату Хорольської районної ради, час військової служби та період роботи на посадах: час військової служби в Збройних силах Радянського Союзу з 11.05.1973 по 08.05.1975 (1 р.11м.28д.); секретаря комітету комсомолу Хорольського технікуму механізації сільського господарства з 06.02.1980 по 02.09.1982 (2р.6м.29д.); секретаря парткому колгоспу ім.Калініна Хорольського району Полтавської області з 07.09.1982 по 18.12.1989 (7р.3м.17д.); заступника голови Хорольської міської ради з 05.02.2003 по 19.04.2006 (3р.2м.16д.), що в сукупності становить 27 років, 11 місяців, 22 дні, суд зазначає наступне.
Тобто, позивач просить зобов'язати призначити пенсію відповідно до норм пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VII від 10.12.2015.
Як вже зазначалося судом, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Судовим розглядом встановлено, що станом на день (01.05.2016) набрання чинності Закону №889-VIII позивач не перебував на державній службі та не займав посаду державної служби.
ОСОБА_1 помилково просить призначити пенсію на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VII від 10.12.2015.
Суд зазначає, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до норм пункту 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VII від 10.12.2015.
Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач станом на дату звернення до Лубенського ОУПФУ Полтавської області із заявою про перехід на інший вид пенсії позивач досяг 62 років та має понад двадцять років стажу державної служби.
Відповідно до частини першої статті 10 та частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на викладене, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Лубенське ОУПФУ Полтавської області зарахувати до стажу державної служби позивача період проходження військової служби в Збройних силах Радянського Союзу з 11.05.1973 по 07.05.1975, що складає 1 рік 11 місяців 27 днів; період роботи на посаді секретаря комітету комсомолу Хорольського технікуму механізації сільського господарства з 06.02.1980 по 02.09.1982, що складає 2 роки 6 місяців 27 днів; період роботи на посаді секретаря парткому колгоспу ім.Калініна Хорольського району Полтавської області з 07.09.1982 по 18.12.1989, що складає 7 років 3 місяці 12 днів; період роботи на посаді заступника голови Хорольської міської ради з 05.02.2003 по 19.04.2006, що складає 3 роки 2 місяці 15 днів, та зобов'язати Лубенське ОУПФУ Полтавської області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII з 20.02.2018.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; рнокпп НОМЕР_1) до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 8,Лубни,Лубенський район, Полтавська область, 37500; код ЄДРПОУ 37710525) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хорольського відділу з питань призначення та перерахунків пенсій Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №3 від 23 лютого 2018 року про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком.
Зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період проходження військової служби в Збройних силах Радянського Союзу з 11.05.1973 по 07.05.1975, що складає 1 рік 11 місяців 27 днів; період роботи на посаді секретаря комітету комсомолу Хорольського технікуму механізації сільського господарства з 06.02.1980 по 02.09.1982, що складає 2 роки 6 місяців 27 днів; період роботи на посаді секретаря парткому колгоспу ім.Калініна Хорольського району Полтавської області з 07.09.1982 по 18.12.1989, що складає 7 років 3 місяці 12 днів; період роботи на посаді заступника голови Хорольської міської ради з 05.02.2003 по 19.04.2006, що складає 3 роки 2 місяці 15 днів.
Зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII з 20.02.2018.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 37710525) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 352,40 (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко