Провадження № 33/774/761/18 Справа № 200/5553/18 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Джерелейко О.Є.
02 липня 2018 року м. Дніпро
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Джерелейко О.Є., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2018 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: м. Дніпро, вул. Джинчарадзе, буд.21,
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_2, 16.03.2018 року, о 21 год. 10 хв. в м. Дніпрі на ж/м Тополя-2, буд. 3А, керуючи транспортним засобом HONDA DIO, без номерного знака, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер», результат позитивний 1.52%, в присутності двох свідків, чим водієм порушено вимоги п.2.9а ПДР України,за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП
Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 квітня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто з останнього на користь держави судовий збір у розмірі 352, 40 гривень.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в який просить поновити строк для оскарження цієї постанови, оскільки він дізнався про наявність цього рішення лише 11.06.2018 року, також просить постанову скасувати, винести нову постанову, якою закрити провадження по адміністративній справі щодо нього у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Посилається на те, що постанова є незаконною, прийнята судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що факт його перебування 16.03.2018 року за кермом транспортного засобу HONDA DIO є не доведеним та ґрунтується лише на припущеннях інспектора поліції, що склав протокол, оскільки він в цьому транспортному засобі перебував в якості пасажира, про що неодноразово зазначив інспектору поліції.
Зазначає, що суд, в порушення норм процесуального права, розглянув справу за його відсутності, не повідомивши його про час та місце розгляду справи при наявності його заперечень у протоколі та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Також зазначає, що суд в судовому засіданні не допитав свідка ОСОБА_4 та інших осіб, пояснення котрих містяться в матеріалах цієї справи, в зв'язку з чим неповно з'ясував всі обставини цієї справи та не повно дослідив докази.
Вказує на те, що суд не надав належної оцінки відеозаписам з нагрудної камери/відео реєстратора поліцейського та не визнав їх недопустимими доказами, оскільки з наданих записів не вбачається, що він здійснював керування транспортним засобом HONDA DIO, також на відеозаписах, що містяться на CD-диску, відображені лише деякі події його спілкування з поліцією, та лише деякі фрагменти моменту встановлення результату огляду на Драгері, але на них відсутні відомості щодо присутності при огляді свідків, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Зазначає, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який долучений до матеріалів цієї справи не відповідає вимогам Інструкції «Про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них», оскільки складається з сімох самостійних записів різного змісту, які перериваються, а тому ці записи необхідно було визнати недопустимими доказами.
Вказує на те, що його огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу Газоаналізатор Drager Alkotest 6820, який відсутній в переліку дозволених спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння на території України.
Також акт огляду на стан алкогольного сп'яніння не відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки не містить підпису особи, що його склала.
Крім цього, зазначений огляд було проведено з порушенням ст. 266 КУпАП, оскільки поліцейським його не було направлено для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я.
В суді апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.
Вимоги особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження у зв'язку з поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягають задоволенню, оскільки рішення суду приймалось за відсутності ОСОБА_2, копію постанови тільки 11 червня 2018 року отримав його захисник - адвокат, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 подав 20 червня 2018 року, дотримавшись 10-тиденного строку на її оскарження.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції вважає їх обґрунтованими, оскільки в матеріалах провадження відсутні достатні докази, які б вказували на доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що суд першої інстанції не звернув уваги.
Відповідно до ст. 266 КУпАП та п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року за №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Так, долучені до матеріалів протокол про адміністративне правопорушення (а. п. 4), в якому особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 зазначив, що не згоден із складеним протоколом, а також роздруківка результатів тесту (а. п. 7), яка не містять підпису ОСОБА_2 про те, що він згоден з результатами огляду.
Крім того, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, що засвідчує його результати, ОСОБА_2 також зазначив, що не згоден із результатами огляду на стан сп'яніння (а. п. 6).
Тому в цьому разі для підтвердження стану алкогольного сп'яніння огляд мав проводитися в закладі охорони здоров'я відповідно до п. 7 Інструкції, а у разі відмови особи від проходження огляду в закладі охорони здоров'я - згідно із п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», - поліцейський в присутності двох свідків мав скласти протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначити ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Натомість поліцейським не було дотримано зазначених вимог, у зв'язку з чим відсутні передбачені чинним законодавством належні докази вини ОСОБА_2 у керуванні автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення-закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Поновити строк особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на апеляційне оскарження постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2018 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2018 року - задовольнити.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_2, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Дніпропетровської області ОСОБА_5