Провадження № 2/243/1542/2018
Справа № 243/3516/18
27 червня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Кузнецова Р.В.,
при секретареві Малиновській І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Слов'янська Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
26 квітня 2018 року до Слов'янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 25 вересня 1991 року вони із відповідачкою зареєстрували шлюб у Міському Палаці укладення шлюбу міста Горлівки, актовий запис № 2105. Від шлюбунеповнолітніх дітей не мають. Сімейне життя подружжя не склалось через втрату взаєморозуміння, поваги один до одного. Фактичні шлюбні відносини із відповідачем припинені. Ведення між ними спільного господарства та спільне проживання припинено з 2008 року. Спір з приводу поділу спільного майна відсутній. У зв'язку із наведеним, просить суд ухвалити рішення яким розірвати шлюб укладений між ними, який був зареєстрований 25 вересня 1991 року у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції у Міському Палаці укладення шлюбу за актовим записом № 2105.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву, в якій просив суд розгляд справи проводити за його відсутності, на задоволенні позову наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду повідомлялася належним чином шляхом публікації оголошення про виклик на офіційному сайті суду, про причини неявки суду не повідомила. Згідно із ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, а на підставі ст. ст. 280,281,282,283 ЦПК України, суд в праві постановити заочне рішення.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Так, у судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 25 вересня 1991 року. Шлюб між ними зареєстрований у Міському Палаці укладення шлюбу міста Горлівки за актовим записом № 2105 (Свідоцтво про шлюб серія: НОМЕР_1 (а.с. 11)).
Сторони неповнолітніх дітей не мають.
Спору з приводу поділу спільного майна немає.
З 2008 року ведення між сторонами спільного господарства та спільне проживання припинено.
Збереження шлюбу є неможливим.
Суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, не скористалася своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивача.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
При вирішенні питання про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу, суперечило б інтересам одного з них.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, оскільки подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам позивача.
Згідно із ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.110, 112 СК України, ст.ст. 12, 77, 83, 90, 260, 263,264, 265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 25 вересня 1991 року у Міському Палаці укладення шлюбу міста Горлівки за актовим записом № 2105 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до Розділу VІІІ п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до Розділу VІІІ п. 1.8 Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Р.В. Кузнецов