печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26644/18-к
31 травня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського УП Головного управління Національної поліції у м.Києві про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту,
Слідчий слідчого відділу Печерського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100060001241 від 23.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за погодженням прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням і просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 в певний період часу з 22 год.00 хв. до 06 год. 00 хв., щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні процесуальні права та обов'язки:прибувати до слідчих групи слідчих у кримінальному проваджені № 12018100060001241, прокурора та суду за першою вимогою;не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований або постійно проживає, без дозволу слідчого, прокурора суду;
повідомляти слідчого прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні;здати на зберігання власний паспорт старшому групи слідчих СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Клопотання підтримано під час його розгляду прокурором ОСОБА_3 та обґрунтовано наступним. У провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100060001241 від 23.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено: 18.03.2018 року, приблизно о 12 годині 55 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився в приміщенні танцювальної зали №026 "Будинку офіцерів" за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, де разом з іншими відвідувачами студії латиноамериканських танців «Бачата Бланка» очікував на початок занять. В цей же час в зазначеному приміщенні завершував заняття ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який жартівливо висловився в бік ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Вказана поведінка ОСОБА_7 обурила ОСОБА_4 та між зазначеними особами на цьому фунті відбулася сварка, у наслідок якої у ОСОБА_4 виникла особиста неприязнь до ОСОБА_7 та умисел на спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень за вказаних мотивів. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , діючи з метою спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до його, близько о 13 годині 00 хвилин 18.03.2018 року, знаходячись в приміщенні танцювальної зали №026 "Будинку офіцерів" за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, умисно, зі значною силою завдав потерпілому ОСОБА_7 не менше 3 ударів кулаками в ділянку голови, не переслідуючи за мету спричинити потерпілому ОСОБА_7 смерть.
Таким чином в результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно- мозкової травми: забою головного мозку з формуванням геморагічного вогнища в правій лобно-скроневій ділянці, субарахноідального крововиливу, вдавленого уламкового перелому правої скроневої кістки та перелому верхньої стінки правої орбіти зі зміщенням уламків в сторону очниці, гематом на повіках обох очей, субкон'юнктивального крововиливу лівого ока. Згідно висновку судово-медичної експертизи №788/Е від 22.05.2018 виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.
В діях ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янець- Подільський, Хмельницької області, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, приватного підприємця, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
30.05.2018 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Підозра обґрунтовується ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується наступним:протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
Застосування до ОСОБА_4 , більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, стане причиною переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні. Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , вчинив тяжкий злочини за які у відповідно до ч. 1 ст. 121 КК України передбачено покарання вигляді карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, а тому відповідно до п. 4 ст. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування становлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення. Вищевказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання, вказуючи на те, що з часу події яка сталась, ОСОБА_4 не вживав ніяких дій щодо переховування від органу досудового слідства, або ж перешкоджання здійсненню досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, має міцні соціальні зв'язки. Крім того сторона захисту вказувала на необґрунтованість пред'явленої підозри, вказуючи на те, що інцидент розпочався з протиправної поведінки саме ОСОБА_7 .
Вислухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши додані до клопотання матеріали, слід дійти наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.
Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень;
При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності , а з точки зору допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.
Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.
Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, одружений, має постійний дохід від своєї трудової діяльності.
Звернувшись до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу слідчим у поданому клопотанні, а прокурор під час його розгляду не надали вагомих аргументів та доводів, підтверджених належними доказами про те, що існує реальна загроза вчинення підозрюваним дій визначених ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
З урахуванням встановлено, слід визнати те, що окрім обґрунтованості підозри стороною кримінального провадження не було доведено наявності хоча б одного з ризиків, визначених ст. 177 КПК України. В даному випадку посилання на саму лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовується підозрюваний, з урахуванням поведінки підозрюваного з часу події, наявність у нього міцних соціальних зв'язків, наявність постійного доходу, відсутність негативних відгуків про нього, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу.
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177,178,184, 192-194,198 395,532,534 КПК України, слідчий суддя -
зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у кримінальному провадженні №12018100060001241. Ухвала в частині відмови застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1