Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/2493/18
Провадження №1-кп/523/605/18
14.06.2018 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси обвинувальний акт та додані до нього документи кримінального провадження за №12017160490006540 від 28.12.2017р. за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, неповної середньої освіти, не одруженого, працюючого неофіційно, в силу ст. 89 КК України не маючого судимості.
Зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, -
Встановив:
27.12.2017 року приблизно о 5:15 години, ОСОБА_6 , знаходячись у гостях в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , діючи навмисно з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись сприятливими умовами, що за його діями ніхто не спостерігає, в той момент коли потерпілий вийшов з кухні до кімнати, викрав належний ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Samsung J-7» вартістю 6000 гривень, після чого покинув місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 6000 грв.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, та пояснив, що дійсно 27 грудня 2017 року приблизно о п'ятій годині ранку знаходився у гостях по вул. Семена Палія у м. Одесі, де разом зі знайомими відпочивали. Коли ОСОБА_7 на деякий час вийшов з кухні до кімнати, скориставшись відсутністю осіб, впевнившись, що його дії ніхто не бачить, взяв телефон, належний потерпілому та пішов з місця скоєння злочину. Вину визнає повністю, щиро розкаюється, не заперечує факт викрадення майна, належного потерпілому ОСОБА_7 . Завданий матеріальний збиток відшкодований в повному обсязі, будь-яких претензій до нього не має.
Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит потерпілого, свідків, оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого, повністю відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення, а саме вчинення крадіжки майна в обсязі пред'явленого обвинувачення та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування, після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, ніким із учасників процесу не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння ОСОБА_6 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз'яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_6 своїми діями скоїв умисне, кримінальне правопорушення передбачене ст. 185 ч.1 КК України, та його дії правильно кваліфіковані досудовим слідством за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та його вина повністю доказана.
При визначенні міри покарання ОСОБА_6 суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суспільну небезпечність, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але визнаний таким що не має судимості, працює, хоча неофіційно, має постійне місце проживання та реєстрації, також враховує умови життя та виховання неповнолітнього, вплив дорослих, відсутність матеріального збитку шляхом повернення викрадення майна, його негативне відношення до скоєного діяння.
До обставин, які пом'якшують покарання, передбачені ст.66 КК України, суд відносить повне визнання своєї провини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені та не вказані досудовим слідством.
Разом з цим, суд приймає до уваги висновки досудової доповіді Суворовського районного сектору пробації стосовно ОСОБА_6 зі змісту соціально-психологічної характеристики якої вбачається, що обвинувачений забезпечений житлом, за місцем проживання характеризується задовільно, ймовірність ризику повторного вчинення злочину є середньою, у зв'язку з чим орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк лише за умови здійснення інтенсивного нагляду з боку уповноваженого органу з питань пробації та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, виконання пробаційних програм, спрямованих на мінімізацію ризику вчинення повторного кримінального правопорушення.
З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивченням обвинувального акту встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування залучення експертів для проведення експертиз не здійснювалось, у зв'язку з чим процесуальні витрати відсутні, однак долучалися речові докази, а саме мобільний телефон марки «Samsung J-7», який переданий потерпілому ОСОБА_7 на відповідальне зберігання під розписку.
Матеріали кримінального провадження за №12017160490006540 від 28.12.2017р. до обвинувального акту не долучалися, тому суд визначає місце їх зберігання в Одеській місцевій прокуратурі №4.
Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, оцінюючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який у судовому засіданні вину визнав повністю, скоїв злочин, будучи неповнолітнім, його негативне ставлення до скоєного, щире каяття, відсутність матеріальної шкоди, з урахуванням висновків досудової доповіді та майнового стану ОСОБА_6 , який працює неофіційно, приймаючи до уваги думку прокурора щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов'язаної з позбавлення волі, вважає, що міра покарання у вигляді штрафу є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.
Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування та судового провадження за відсутністю клопотань учасників процесу щодо ОСОБА_6 заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, запобіжний захід не обирався. Враховуючи прийняте судом рішення про призначення ОСОБА_6 міри покарання не пов'язаної з позбавленням волі, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд не вбачає необхідності в вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України, суд, -
Ухвалив:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в дохід держави, тобто у розмірі 850 гривень.
Заходи забезпечення кримінального провадження, міра запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 не застосовувалися, тому після набрання вироком законної сили скасуванню не підлягають.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung J-7», який переданий потерпілому ОСОБА_7 на відповідальне зберігання під розписку - вважати повернутим за належністю.
Матеріали кримінального провадження за №12017160490006540 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2017 року зберігати в Одеській місцевій прокуратурі №4.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: