233 № 233/638/18
19 червня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Малінова О.С.,
за участю секретаря Поварніциної А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в суді м.Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Станично-Луганської районної державної адміністрації, про надання дозволу на безперешкодне пересування на тимчасово непідконтрольну територію України через лінію зіткнення у Луганську та Донецьку області неповнолітньої дитини без згоди батька, -
20 лютого 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_3 про надання дозволу на безперешкодне пересування на тимчасово непідконтрольну територію України через лінію зіткнення у Луганську та Донецьку області неповнолітньої дитини без згоди батька, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 народила дочку - ОСОБА_4, шлюб було розірвано 01 липня 2013 року рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області. 24 січня 2014 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено шлюб, прізвище змінено на «ОСОБА_1». Позивач матеріально утримує та належним чином піклується про здоров'я доньки, її фізичний, духовний, моральний розвиток. Батько у вихованні та утриманні дитини участі не приймає, останній раз сплачував аліменти у 2014 році, не займається фізичним, духовним, моральним розвитком дочки. Позивач позбавлена можливості отримати згоду батька доньки ОСОБА_2, оскільки з ним та його родичами не спілкується, а тому для того, щоб мати можливість з дитиною відвідувати родичів, просить суд надати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка народилась в м.Ровеньки Луганської області, Україна, дозвіл на виїзд/в'їзд на тимчасово непідконтрольну територію України через лінію зіткнення у Луганську та Донецьку області з метою відвідування родичів у місті Ровеньки Луганської області у супроводі матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м.Ровеньки Луганської області, Україна, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 строком на один рік з дня набрання рішенням законної сили.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності, проти заочного розгляду не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 повторно не з'явився до суду без поважних причин, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю, відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, вказуючи, що заперечень проти задоволення позову не має.
З'ясувавши позицію позивача, третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Сторони з 25 лютого 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 01 липня 2013 року рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області (а.с.8).
Від спільного проживання сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Ровеньківського міського управління юстиції Луганської області (а.с.7), яка мешкає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
24 січня 2014 року ОСОБА_1 з ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, в зв'язку з чим ОСОБА_1 змінено прізвище на «ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3, виданим Красноталівською сільською радою Станично-Луганського району Луганської області (а.с.6).
Згідно ч. 2 ст. 154 СК України батьки мають право звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2 ст. 150 СК України).
Відповідно до п.5.1.1 та п.5.1.2 Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, в'їзд на неконтрольовану територію та виїзд з неї громадян України та іноземців (осіб без громадянства), в'їзд на неконтрольовану територію дітей, які не досягли 16-річного віку, здійснюється з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою КМ України від 27.01.1995 року № 57. Виїзд з неконтрольованої території громадян України, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за умови пред'явлення свідоцтва про народження дитини, будь-якого документа, визначеного ст. 5 Закону України «Про громадянство України» або ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» особи (осіб), у супроводі якої (яких) громадяни України, які не досягли 16-річного віку, виїжджають з неконтрольованої території, та дозволом фізичної особи.
Відповідно до абзацу третього ч.3 ст.313 ЦК України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновителів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
У відповідності до п.3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 року № 57 (57-95-п) (у ред. постанови КМУ від 25.08.2010 року № 724) (далі - Правила), виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачі) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.
Підпунктом 2 пункту 4 Правил встановлено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Відповідно до абзацу другого п. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Частиною першою статті 3 Конвенції Про права дитини від 20.11.1989 року. ратифікованої Постановою Верховної Ради № 789-XII від 27.02.1991 року встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Судом встановлено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2. Шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано 01 липня 2013 року рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області. Дитина мешкає разом з матір'ю окремо від відповідача та знаходиться на її повному утриманні, на теперішній час місцезнаходження батька дитини не відомо.
З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані, інтереси позивача ОСОБА_1 повністю відповідають інтересам її неповнолітньої доньки ОСОБА_4, оскільки дитина має бути забезпечена належними умовами виховання, розвитку, мати можливість спілкуватися із родичами, зокрема бабусею. Оскільки місцезнаходження батька неповнолітньої дитини відповідача ОСОБА_2 на теперішній час не відомо, стосунки з відповідачем та його родичами позивач не підтримує, вона позбавлена можливості отримати добровільну згоду відповідача на виїзд/в'їзд на тимчасово непідконтрольну територію України через лінію зіткнення у Луганську та Донецьку області з метою відвідування родичів, тому суд вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги.
Керуючись ст.154, 155 СК України, ст.313 ЦК України, Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", ст. 60, 79, 88, 177, 212-215, 224-226 ЦПК України, , суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Станично-Луганської районної державної адміністрації, про надання дозволу на безперешкодне пересування на тимчасово непідконтрольну територію України через лінію зіткнення у Луганську та Донецьку області неповнолітньої дитини без згоди батька задовольнити.
Надати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка народилась в м.Ровеньки Луганської області, Україна, дозвіл на виїзд/в'їзд на тимчасово непідконтрольну територію України через лінію зіткнення у Луганську та Донецьку області з метою відвідування родичів у місті Ровеньки Луганської області у супроводі матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 строком на один рік з дня набранням рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Костянтинівський міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1.
Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_2.
Суддя