Справа № 761/20906/18
Провадження № 2-о/761/257/2018
Іменем України
08 червня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа: Віленський старостинський округ про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -
ОСОБА_1звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою встановлення факту належності записів у графі «мати» її бабусі, ОСОБА_2, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Віленька Коростишівського району Житомирської області, у свідоцтві про народження її батька, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія НОМЕР_1, яке видане повторно 23.06.1972 року завідуючим бюро записів актів громадського стану с. Віленька Коростишівського району, як помилково записаної - ОСОБА_4.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно зі змістом п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, на підставі п.6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
У відповідності до ч. 3 ст. 315 ЦПК України, справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Вимогою заявника є встановлення факту належності запису у свідоцтві про народження ОСОБА_3 в графі «мати» певній особі, що в розумінні положень ч. 3 ст. 315 ЦПК України не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
За таких обставин, заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження в цивільному судочинстві, наслідком чого, у відповідності до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, є відмова у відкритті провадження у справі та повернення заяви з додатками до неї заявнику.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 258-260, 315ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Віленський старостинський округ про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 08 червня 2018 року.
Суддя: