Справа № 761/4608/17
Провадження № 1-кс/761/2909/2017
Іменем України
07 червня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 про роз'яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 16 березня 2017 року,
До Шевченківського районного суду м.Києва надійшла вищезазначена заява.
Заяву мотивовано наступним. 16 березня 2017 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва у справі № 761/4608/17, провадження № 1-кс/761/2909/2017 розглянуто клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, ОСОБА_9 , внесене по кримінальному провадженні № 32016100000000135 від 09.11.2016 року, за ст.218-1 КК України, про арешт майна. За результатами розгляду вказаного клопотання було винесено ухвалу про залишення без задоволення вказаного клопотання, в тому числі стосовно накладення арешту на безготівкові грошові кошти
ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у ПАТ «Банк Камбіо». Разом з тим, як зазначає заявник, вона направила заяву про виплату гарантованої суми відшкодування та вказану вище ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який приймає рішення про відновлення виплат гарантованої суми компенсації по рахунку, кошти на якому були арештовані. Листами від 10.05.2018 ОСОБА_7 , 11.05.2018 ОСОБА_6 , 10.05.2018 ОСОБА_4 , 10.05.2018 ОСОБА_8 , 11.05.2018 ОСОБА_5 . Фонд, не зважаючи та не враховуючи наявність ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, повідомив заявників про продовження обмеження в розпорядженні коштами заявника, зупинення виплат по рахунку до прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, оскільки наявна постанова про визнання речовими доказами вказаних грошових коштів. Таким чином, адвокат вказує на те, що посадові особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перешкоджають ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 у розпорядженні та/або користування майном, а саме грошовими коштами заявників, не зважаючи на відсутність судового рішення про арешт вказаного майна та наявність ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна. У зв'язку з цим, адвокат просив роз'яснити резолютивну частину ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 у справі № 761/4608/17, провадження № 1-кс/761/2909/20171 в частині того,
- чи передбачає відмова у задоволенні клопотання про арешт майна в порядку ст.170-173 КПК України неможливість подальшого обмеження громадянина (заявника) у вільному розпорядженні та володінні своїми грошовими коштами;
- чи означає відмова у задоволенні клопотання про арешт майна відновлення всіх прав власника на розпорядження та володінням майном, відносно якого відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна та обов'язок негайного повернення такого майна.
- чи означає визнання грошових коштів вкладника банку речовими доказами існування заборони на розпорядження цими грошовими коштами, в тому числі здійснення виплат таких грошових коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
У судове засідання адвокат сторони не з'явилися, повідомлені належним чином.
Разом з тим, через канцелярію суду адвокат ОСОБА_3 подав заяву про проведення засідання за його відсутності.
Дослідивши матеріали клопотання та зміст заяв про роз'яснення ухвали слідчого судді від 16.03.2017р., слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100000000135 від 09.11.2016 року, за ст.218-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 16.03.2017р. в рамках вказаного кримінального провадження, було відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, ОСОБА_9 про арешт майна, в тому числі на безготівкові грошові кошти ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, посадові особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перешкоджають заявникам у розпорядженні та користуванні грошовими коштами, не зважаючи на відсутність судового рішення про арешт вказаного майна та наявність ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.
Як вбачається зі змісту листів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб адресованих 10.05.2018 ОСОБА_7 , 11.05.2018 ОСОБА_6 , 10.05.2018 ОСОБА_4 , 10.05.2018 ОСОБА_8 , 11.05.2018 ОСОБА_5 , підставою для невиплати коштів заявникам є те, що вказані кошти відповідно до ст.100 КПК України визнані речовими доказами.
За ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Таким чином, ухвала слідчого судді від 16.03.2017р. про відмову в накладенні арешту на майно, жодним чином не обмежує право власника грошових коштів ( ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,) на їх володіння, користування чи розпорядження, оскільки в розумінні положень КПК України, воно має бути повернутим володільцю.
Даних про те, чи наявні інші ухвали слідчих суддів про те, що накладено арешт на вказані кошти, слідчому судді не надано.
Згідно ч.1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
При цьому суд, здійснюючи роз'яснення судового рішення, викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді від 16.03.2017р. вона є чітко та ясно викладеною у доступній та зрозумілій формі.
У зв'язку із зазначеним слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали слідчого судді.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.38,216,161-163, 380, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 про роз'яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 16 березня 2017 року - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя