22.06.2018 Справа № 756/3350/15-ц
Унікальний №756/3350/15-ц
Провадження №2-п/756/73/18
22 червня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді О.В. Диби
за участю секретаря В.В. Мозгового,
представника відповідача
ОСОБА_1 ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.06.2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а при постановленні вказаного рішення судом було досліджено не всі обставини, які мають істотне значення для вирішення справи, а тому дане рішення є передчасним та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала подану заяву та просила її задовольнити посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а суд не звернув увагу на те, що порука була припинена оскільки позивач звернувся до суду із позовом після спливу шестимісячного строку з дня виникнення заборгованості.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися шляхом направлення судової кореспонденції. Їх неявка не є перешкодою для розгляду поданої заяви.
Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Як убачається із матеріалів справи, заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.06.2015 року позовну заяву ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 було задоволено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06.10.2015 року вказане заочне рішення суду було змінено шляхом виключення із резолютивної частини рішення визначення суми заборгованості, яка підлягає стягненню у еквіваленті до гривні.
Як на підставу для задоволення заяви, відповідач посилається на те, що вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
Разом із цим, в матеріалах справи містяться відомості про те, що за адресою реєстрації відповідача ОСОБА_4 Оболонський районний суд направляв судові повістки однак, вони повернулися із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
При перегляді заочного рішення в апеляційному порядку, Апеляційний суд м. Києва також направляв судову кореспонденцію на адресу відповідача ОСОБА_4, однак вона повернулася на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Також, Апеляційний суд м. Києва намагався повідомити відповідача ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи шляхом зобов'язання КП «Житлосервіс «Оболонь» №510 вручити судову кореспонденцію, однак вона так і не була вручена.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що під час розгляду справи ОСОБА_4 неодноразово повідомлялася про час та місце розгляду справи, однак судові документи не були вручені у зв'язку із відсутністю відповідача ОСОБА_4 за зареєстрованим місцем її проживання, що свідчить про виконання судом свого обов'язку щодо повідомлення учасників про час та місце розгляду справи.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
В статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року (рішення чинне з 6 листопада 2002 року, заява № 48553/99) в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України», у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі «Брумареску проти Румунії», пункт 61).
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідач вказує на те, що не знала і не могла знати про наявність судового провадження, оскільки перебувала в Республіці Болгарія, про що надає відповідні докази.
Разом із цим доказ, на який посилається відповідач як на істотну умову для правильного вирішення справи (припинення поруки у зв'язку із пропуском позивачем шестимісячного строку з дня виникнення заборгованості), не може бути визнана судом таким, оскільки зазначені відомості були предметом судового дослідження, тому що подавалися позивачем при зверненні до суду, і судом було надано їм відповідну оцінку.
Частиною 3 ст. 287 ЦПК України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Жодних доказів, які б могли свідчити про передчасність рішення суду, матеріали справи не містять та стороною відповідача надані не були, що з урахуванням вищенаведеного свідчить про безпідставність поданої заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.285, 287, 288 ЦПК України , суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити;
Ухвала оскарженню не підлягає, рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Суддя: О.В.Диба