Справа № 761/23247/18
Провадження № 2-з/761/362/2018
22 червня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 по справі №761/23247/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Супутник», третя особа - Товариство з обмеженою відповідністю «Абсолют» про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває позов ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Супутник» (далі по тексту - відповідач 2), третя особа - Товариство з обмеженою відповідністю «Абсолют» про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Ухвалою суду від 22 червня 2018 року вказану позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Одночасно з поданням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт не нежилі приміщення за адресою АДРЕСА_1 від 17.06.2014 № 3386, нежилого приміщення АДРЕСА_2. Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки відповідачі вчиняють дії щодо відчуження зазначеного майна.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Суд дослідивши матеріали позовної заяви, матеріали заяви про забезпечення позову дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Отже, вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Відповідно до п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд, дослідивши зміст поданої заяви, позовної заяви та надані докази, приходить до висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, зокрема, не вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими вимогами. Крім того, не надано до матеріалів справи доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду
Відтак, позивач належним чином не обґрунтував доцільність забезпечення позову, а тому заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 по справі №761/23247/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Супутник», третя особа - Товариство з обмеженою відповідністю «Абсолют» про визнання договору купівлі-продажу недійсним - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Суддя: