Справа № 752/11841/18
Провадження по справі № 2-з/752/116/18
25.06.2018 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позову, -
13 червня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 звернулась в суд із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову до ОСОБА_3, третя особа: науково-виробнича фірма «Стромкомплект» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності, в якій просила суд накласти арешт на майнові права на машиномісце за номером НОМЕР_1, проектною площею 21,69 кв.м, розташоване на першому поверсі (рівні) підземного паркунігу по АДРЕСА_1; накласти арешт на машиномісце за номером НОМЕР_2, проектною площею 15,67 кв.м, розташоване на першому поверсі (рівні) підземного паркінгу по АДРЕСА_1; накласти арешт на майнові права на машиномісце за номером 52, проектною площею 22,40 кв.м, розташоване на першому поверсі (рівні) підземного паркінгу по АДРЕСА_1; накласти арешт на майнові права на однокімнатну квартиру за номером АДРЕСА_3; накласти арешт на майнові права на однокімнатну квартиру за номером АДРЕСА_2; заборонити ОСОБА_3, НВФ «Стромкомплект» та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб майнових прав на квартири, а також дії щодо передачі у власність будь-яки особам квартири АДРЕСА_3 та квартири номер АДРЕСА_2; а також просила заборонити НВФ «Стромкомплект» повертати ОСОБА_3, або будь-яким іншим особам, сплачені кошти за укладеним між ними попереднім договором від 26.06.2015 року. Заяву обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову до його пред»явлення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що в її задоволенні слід відмовити за наступних підстав.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Також, слід зазначити, що згідно роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Так, дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та доданих до неї додатків, суд прийшов до висновку, що заява позивача стосовно забезпечення позову до подання позовної заяви не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не зазначено достатніх та переконливих обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову до його пред»явлення в суд може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Крім того, представником позивача не додано до заяви примірник позовної заяви, яку планується подати до суду, що унеможливлює з»ясування обсягу позовних вимог, а також відповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, - позовним вимогам.
Також суд звертає увагу на те, що заявник просить забезпечити позов шляхом зоборони, зокрема, НВФ «Стромкомплект» вчиняти дії, однак, позовні вимоги до даної юридичної особи відсутні, вона є третьою особою по даній справі, що виключає можливість заборони даній особі на не вчинення будь-яких дій в рамках даного спору з урахуванням процесуального статусу осіб, які визначені позивачем.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову до пред»явлення позову в суд, є необґрунтованою, безпідставною та не доведеною, в зв»язку з чим в її задоволенні слід відмовити.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред»явлення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: К.Г. Плахотнюк