Справа № 362/6805/17
Провадження № 2-а/362/42/18
"20" червня 2018 р.Васильківський міськрайонний суд Київської області, як адміністративний суд, в складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
з участю секретаря - Шевченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 2 батальйону УПП м. Дніпра, лейтенанта поліції Жидкової Євгенії Володимирівни, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити йому строк на оскарження постанови; визнати дії лейтенанта поліції Жидкової Є.В., щодо складання постанови про адміністративне правопорушення від 26.01.2017 року серії АР № 132301 незаконними; визнати вищевказану постанову протиправною, скасувати її та закрити провадження по справі.
Вимоги позову обґрунтовує тим, що він працює водієм Дирекції «Автотранспошта» м. Києва, за ним закріплений автомобіль VOLVO FH 12 номерний знак НОМЕР_1. 26.01.2017 р. він знаходився у відрядженні за путівкою у м. Дніпро, виконував свої службові обов'язки. На вулиці Ярослава Мудрого в м. Днірно його автомобіль був зупинений патрульними працівниками поліції, які повідомили, що ним вчинено правопорушення та попросили надати документи на право керування. Надавши документи, позивач пояснив, що відповідно до правил дорожнього руху та його автомобіля порушень з його боку не було. Працівники поліції побажали йому щасливої дороги і він вирушив за місцем призначення. При цьому жодних документів працівники поліції не складали, пропозиції щодо підпису документів не було.
Крім того, як зазначає позивач, оскаржувана постанова не була йому вручена або надіслана поштою, а з її змістом він мав можливість ознайомитись лише 14.12.2017 р., коли він був викликаний до Васильківського відділу державної виконавчої служби, що й стало передумовою його звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 05.04.2018 р. до участі в справу в якості другого відповідача залучено Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції ( а.с.35).
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представники відповідачів до суду не з'явилися, однак в сулу вимог ст.162 КАС України було подано відзив на адміністративний позов, в якому останні, вважаючи твердження позивача недоведеними, а позовні вимоги безпідставними, просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та проводити розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 26.01.2017 р. інспектором патрульної поліції 2 батальйону УПП м. Дніпра, лейтенанта поліції Жидковою Є. В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 132301.
Зі змісту постанови вбачається, що 26.01.2017 р. о 06 год. 43 хв. в м. Дніпро (Кіровський район) ОСОБА_1, керуючи транспортний засобом VOLVO FH12 дорожній номерний знак НОМЕР_1 по вул. Ярослава Мудрого, заїхав під знак 3.3., чим порушив ПДР України ( п.п.33.3.3) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зміст оскаржуваної постанови та приписи ч. 2 ст. 77 КАС України вбачається, що в даному випадку відповідач повинен довести, що позивач дійсно здійснив рух автомобіля під знак 3.3., чим порушив ПДР України ( п.п.33.3.3)
Згідно Правил дорожнього руху України, а саме п. 33 «Дорожні знаки» знак 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" забороняє рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.
При цьому, дія знака не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення; на вантажні автомобілі, які мають похилу білу смугу на зовнішній бічній поверхні або перевозять групи людей.
З досліджених в ході розгляду справи матеріалів достовірно встановлено, що ОСОБА_1 30.05.2008 р. по теперішній час працює в дирекції «Автотранспошта» Публічного товариства «Укрпошта» (а.с.8).
26.01.2017 р. ОСОБА_1 перебував у відряджені на спецавтомобілі VOLVO FH12 дорожній номерний знак НОМЕР_1 ( а.с.10,12).
З наданої позивачем фотокартки вищевказаного автомобіля VOLVO FH12 дорожній номерний знак НОМЕР_1 ( а.с.31,32) встановлено, що останній має похилу білу смугу на зовнішній бічній поверхні, а отже обмежень щодо руху в зоні дії знаку 3.3. "Рух вантажних автомобілів заборонено" автомобіль належний позивачу не має.
У відповідності ст. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон покладає обов'язок на суб'єктів владних повноважень доводити правомірність своїх рішень, дій та бездіяльності, а також зобов'язує їх діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді виконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП покладає на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення обов'язок з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи приписи ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП та вказаної інструкції, при розгляді справи поліцейський повинен дати оцінку доказам, що встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, в даному випадку відсутні будь-які докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Дійсно, розгляд даної категорії справ, згідно приписів КУпАП, здійснюється за скороченою процедурою (без складання протоколу), проте притягнення особи до відповідальності можливе лише у випадку доведеності її вини належними доказами, що передбачені ст. 251 КУпАП. За відсутності таких доказів відсутні підстави стверджувати про наявність (про вчинення) адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Оскільки оскаржувана постанова винесена щодо адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що виноситься за скороченою процедурою (без складання протоколу), вона обов'язково повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, оскільки це єдиний доказ по даній категорії справ, яким може бути підтверджено вчинення особою правопорушення, а постанова виступає свого роду доказом вчинення правопорушення.
Проте, оскаржувана постанова не містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, тобто вона не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та винесена за відсутності будь-яких доказів вчинення особою правопорушення.
У підтвердження факту порушення наведених норм відповідач лише склав оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 132301.
Однак, як вже було констатовано вище, оскаржувана постанова є недопустимим доказом вчинення правопорушення через її невідповідність приписам ст. 283 КУпАП, оскільки не має належних доказів вини позивача.
Наказом МВС від 07.11.2015 року N 1395, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за N 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (надалі - Інструкція).
Згідно п. 2 розділу 3 вказаної Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
В силу вимог п. 5 розділу 4 вказаної Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.
З пояснень позивача, які не спростовані відповідачем, встановлено, що оскаржувана постанова не була йому проголошена та вручена в день її складання. Крім того, оскаржувана постанова не містить в собі відмітки про її надсилання рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.
При цьому, суд не бере до уваги фотокопію рапорта лейтенанта поліції Жидкової Євгенії Володимирівни, складений 29.01.2018 року, тобто після події (а.с.24-25), оскільки останній не є належним доказом за даних обставин.
В зв'язку з цим, суд вважає, що позивач не був належним чином повідомлений про факт вчинення ним правопорушення, винесення відносно нього оскаржуваної постанови та накладення адміністративного стягнення.
Крім того, з постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., однак відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у твердій грошовій сумі не передбачена.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого рішення, в матеріалах справи відсутні будь-які докази вини позивача, позивач не був належним чином проінформований про факт вчинення ним правопорушення, винесення відносно нього оскаржуваної постанови та накладення адміністративного стягнення, а тому відповідач не мав правових підстав притягати ОСОБА_1 до відповідальності. У зв'язку з наведеним, вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають задоволенню.
Щодо поновлення строку звернення до суду з даний позовом, то з огляду на те, що позивач про оскаржувану постанову дізнався лише 14.12.2017 р., суд вважає, що наявні підстави вважати причини пропуску вказаного строку поважними і поновити строк звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252,258, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 72, 77, 244-246, 293, 295, 371, 382 КАС України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 2 батальйону УПП м. Дніпра, лейтенанта поліції Жидкової Євгенії Володимирівни, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати дії лейтенанта поліції Жидкової Є.В., щодо складання постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.01.2017 р. серії АР № 132301 неправомірними.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.01.2017 р. серії АР № 132301 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.М. Кравченко