Справа № 158/728/17
Провадження № 2-др/158/3/18
29 червня 2018 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Корецької В.В.
при секретарі - Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Заочним рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.04.2017 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задоволено. Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що зареєстрований 08.08.2008 року відділом РАЦС Ківерцівського РУЮ Волинської області за актовим записом № 79 - розірвано. Після розірвання шлюбу вирішено присвоїти позивачу ОСОБА_2 її дошлюбне прізвище «Кізім».
26.06.2018 року ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом не було вирішено питання щодо стягнення з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд ухвалив розглядати питання про ухвалення додаткового рішення за відсутності учасників справи, оскільки в силу норм ч. 4 ст.270 ЦПК України суд викликає їх у разі необхідності.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Так, рішення суду повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов'язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення. Ухвалюючи рішення, суд повинен враховувати первісні вимоги, а також усі уточнення (доповнення або зміни) до них, які заявлялися в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що батьком неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є відповідач по справі - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЕГ №082480 від 22.08.2008 року /а.с.7/.
Також судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з матір'ю, позивачем по справі ОСОБА_2
Згідно ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у нього інших дітей. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
В силу ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками свого обов'язку по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той із батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду із відповідним позовом і в такому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Тому враховуючи викладене, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення та вирішити питання щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, яка не була вирішена судом.
Керуючись ст.270 ЦПК України, суд -
Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Доповнити заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.04.2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів наступним:
«Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи з 21.03.2017 року і до досягнення дитиною повноліття».
Додаткове рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ківерцівський районний суд Волинської області.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька