Справа №359/5117/18
Провадження №1-кс/359/1507/2018
29 червня 2018 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю захисника ОСОБА_4 ,
за участю перекладача ОСОБА_5 ,
за участю підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні клопотання проку-рора військової прокуратури Дарницького гарнізону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю штату Пенджаб, громадянину Індії, з тех-нічною освітою, одруженому, на утриманні якого перебуває двоє дітей, раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України,
встановив:
В червні 2018 року прокурор військової прокуратури Дарницького гарнізону ОСОБА_3 звернувся з вказаним клопотанням та обґрунтовує його тим, що 28 червня 2018 року приблизно о 17 годині 45 хвилин в приміщенні терміналу «D» міжнародного аеропорту «Бориспіль» Гарг Пардіп надав військовослужбовцю ДПС України ОСОБА_8 неправо-мірну вигоду в розмірі 600 доларів США за проставлення в його паспортному документі відміток про перетин ним державного кордону на в'їзд в Україну. Дії ОСОБА_6 квалі-фіковані за ч.3 ст.369 КК України. Обґрунтованість цієї підозри підтверджується показан-нями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколом огляду місця події та іншими доказами. Вчинене ОСОБА_11 кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів. Крім того, підозрюваний не має постійного місця проживання та жод-них соціальних зв'язків на території України. Ці обставини свідчать про те, що він буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Тому прокурор військової прокуратури Дарницького гарнізону ОСОБА_3 просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор військової прокуратури Дарницького гарнізону ОСОБА_3 підтримує клопотання та наполягає на його задоволенні.
Захисник ОСОБА_4 заперечує проти задоволення клопотання та посилається на те, що військовослужбовець ДПС України ОСОБА_8 не відноситься до осіб, які займа-ють відповідальне становище. Ця обставина свідчить про те, що кваліфікація дій ОСОБА_6 не відповідає дійсності. Крім того, підозрюваний не має намір переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Тому захисник ОСОБА_4 просить обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Гарг Пардіп також заперечує проти задоволення клопотання та посилається на те, що він визнає вину у вчиненні інкримінованого злочину та не буде вчиняти нові кримінальні правопорушення. Крім того, його дружина отруїлась та перебуває в тяжкому стані. Тому ОСОБА_12 просить суд відмовити у задоволенні клопотання.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши доку-менти, приєднані до клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Встановлено, що 28 червня 2018 року ОСОБА_7 оголошено повідомлення про підозру (а.с.44-45), зі змісту якого вбачається, що 28 червня 2018 року приблизно о 17 годині 45 хвилин в приміщенні терміналу «D» міжнародного аеропорту «Бориспіль» Гарг Пардіп надав військовослужбовцю ДПС України ОСОБА_8 неправомірну вигоду в роз-мірі 600 доларів США за проставлення в його паспортному документі відміток про пере-тин ним державного кордону на в'їзд в Україну. Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.3 ст.369 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які вказує слідчий, прокурор; не-достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.177, ч.1 ст.178 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідуван-ня та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності цих ризиків слідчий суддя на підставі на-даних сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукуп-ності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживан-ня; майновий стан підозрюваного та наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
За правилом ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Безумовно, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується протоколом огляду місця події (а.с.22-25), протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.56-64), відеозаписами на оптич-ному диску (а.с.77) та протоколом огляду грошових коштів в розмірі 600 доларів США, вилучених в результаті проведення огляду місця події (а.с.78-80).
Водночас, в змісті повідомлення про підозру відсутня інформація про те, з яких під-став військовослужбовець ДПС України ОСОБА_8 відноситься до осіб, які займають відповідальне становище. Крім того, прокурор військової прокуратури Дарницького гарні-зону ОСОБА_3 не приєднав до клопотання жодного доказу на підтвердження цієї обста-вини та в судовому засіданні навіть не зміг пояснити це. Ретельний аналіз таких обставин свідчить про те, що дії ОСОБА_6 передчасно кваліфіковані за ч.3, а не за ч.1 ст.369 КК України.
Натомість, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України, від-носиться до злочинів середньої тяжкості, оскільки за його вчинення передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 4 років. Дійсно, ОСОБА_12 не має постій-ного місця проживання та жодних соціальних зв'язків на території України. Ці обставини з великою вірогідністю свідчать про те, що підозрюваний може ухилятись від органу досудового розслідування та суду. Крім того, обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та звільнення його з-під варти буде суперечити рішенню СЗПН 4-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОКПП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_13 від 28 червня 2018 року про відмову підозрюва-ному у перетинанні державного кордону та в'їзд в України (а.с.42-43).
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і криміналь-них справ в п.17 листа №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому ви-падку залежно від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності кон-кретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Встановлено, що забезпечення кримінального судочинства та правопорядку стано-вить суспільний інтерес, який має превалююче значення та виправдовує обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наведеному вище ризику.
З огляду на це слідчий суддя вважає допустимим обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів. Підстави для визначення більш тривалого строку тривання під вартою відсутні та розцінюються як невиправдане втручан-ня у право на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави. В ухвалі слідчого судді зазначаються обов'язки, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.
Згідно з п.1 ч.5 ст.182 цього Кодексу застава щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину середньої тяжкості, визначається в розмірі від одного до двадцяти розмірів про-житкового мінімуму для працездатних осіб.
Встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_12 , відноситься до злочинів середньої тяжкості. Тому підозрюваному слід визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що стано-вить 35240 гривень (1762 х 20). У разі внесення застави на нього слід покласти такі обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю та повідомити слід-чого про місце проживання на території України.
Керуючись ч.2 ст.369, ч.3 ст.371, ст.372 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволь-нити частково.
Обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю штату Пен-джаб, громадянину Індії, з технічною освітою, одруженому, на утриманні якого перебуває двоє дітей, раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.
Перебіг строку тримання ОСОБА_6 під вартою рахувати з 28 червня 2018 року.
Утримувати ОСОБА_6 в державній установі «Київське СІЗО» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді в частині обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє до 27 липня 2018 року.
Визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 35240 гривень та роз'яснити, що він або інша особа має право внести заставу на розрахунковий рахунок Бориспільського міськ-районного суду (отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код ЄДРПОУ: 26268119; розрахунковий рахунок: 37312095018661; банк отримувача: (ГУ ДКСУ) Держказанчейська служба України м. Київ; код банку (МФО): 820172).
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;
- та повідомити слідчого про своє місце проживання на території України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1