Справа № 158/1601/18
Провадження № 2-а/0158/75/18
29 червня 2018 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Корецької В.В.
при секретарі - Процик Л.В.
за участю представника позивача - Мельник О.В.
перекладача - Тажиматов Немат Номан Огли
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці справу за адміністративним позовом Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1, про продовження строку затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, -
Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1, про продовження строку затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що відповідач 02.01.2018 року незаконно, поза пунктом пропуску вчинив спробу незаконного перетину державного кордону, внаслідок чого був затриманий прикордонним нарядом Львівського прикордонного загону.
05.01.2018 року Жовківським районним судом Львівської області відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Разом з тим, 05.01.2018 року Личаківським районним судом м. Львова було прийнято рішення про затримання відповідача з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
16.01.2018 року відповідача було поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, що в с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області.
Позивачем на адресу посольства Республіки Туреччина в Україні направлявся запит щодо встановлення особи відповідача.
З наданої відповіді посольства Туреччини вбачається, що зазначені у запиті дані співпадають з даними громадянина Туреччини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того зазначено, що за законодавством Республіки Турречини остаточне встановлення особи можливе тільки за умови особистого звернення громадянина до Консульського відділу.
Беручи до уваги те, що строк затримання відповідача закінчується 02.07.2018 року, просять продовжити термін затримання громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підлягає передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, на строк, визначений ст. 289 КАС України.
Представник позивача Мельник О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення позовних вимог, зазначивши що хоче повернутися додому до Республіки Туреччини.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..
За правилами частини сьомої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.
Судом встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 05.01.2018 року задоволено позов Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України та затримано громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
16.01.2018 року громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Журавичі.
Також встановлено, що строк затримання відповідача та перебування у Волинському ПТПІ закінчується 02.07.2018 року.
Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. ч. 11-13 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Обов'язковими умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи є одночасна наявність двох обставин, таких, як: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Крім того, згідно частини 1 статті 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію.
Частиною третьою статті 29 цього Закону визначено, що іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.
Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про реадмісію осіб» від 24.07.2006 року було ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про реадмісію осіб», підписану 07.06.2005 в м. Анкара.
Пункт 1 ст. 3 цієї Угоди передбачає, що кожна Договірна Сторона на запит іншої Договірної Сторони без особливих формальностей здійснюватиме реадмісію осіб, які не виконують або припинили виконувати діючі умови для в'їзду або перебування на території держави запитуючої Договірної Сторони, якщо доведено або є дійсні підстави вважати, що ці особи мають громадянство держави запитуваної Договірної Сторони.
Процедура реадмісії громадян Республіки Туреччина визначена ст. 9 цієї Угоди.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 вищезазначеної У випадках, коли запити подаються стосовно громадян держав Договірних Сторін разом з доданими підтверджуючими документами, вказаними у статті 4, реадмісія здійснюватиметься за спрощеною процедурою. У цих випадках запитувана Договірна Сторона відповідає на запити протягом 15 діб після його отримання відповідно до форми, яка наводиться у Додатку 1. Запитувана Договірна Сторона зобов'язана здійснити реадмісію громадян протягом одного тижня після надання нею позитивної відповіді.
Реадмісія осіб здійснюється працівниками компетентних органів держав Договірних Сторін спільно з компетентними дипломатичними або консульськими установами держав Договірних Сторін в пунктах перетину кордону держави запитуваної Договірної Сторони, які відкриті для міжнародного сполучення. Для підтвердження здійснення реадмісії складається офіційний рапорт відповідно до форми, яка наводиться у Додатку 2 до цієї Угоди.
У судовому засіданні встановлено, що позивачем щодо відповідача було направлено лист посольству Республіки Туреччина в Україні від 20.03.2018 року №81/2968 щодо встановлення особи.
З відповіді Посольства Туреччини від 16.04.2018 року вбачається, що фотокартка та особисті дані, зазначені у запиті, співпадають з даними громадянина Туреччини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того зазначено, що за законодавством Республіки Туреччини остаточне встановлення особи можливе тільки за умови особистого звернення громадянина до Консульського відділу. У разі, якщо особу буде остаточно підтверджено, після пред'явлення придбаного авіаквитка до Туреччини та за умови згоди громадянина ними буде виданий тимчасовий паспорт для повернення згаданого громадянина до Туреччини.
Враховуючи вищенаведене та встановлені обставини справи, зокрема те, що на даний час відповідач особисто не звертався до Консульського відділу, беручи до уваги те, що повернення іноземця можливе лише при його особистій згоді, що свідчить про відсутність співпраці з боку іноземця під час процедури його ідентифікації, а тому з метою надання можливості забезпечити виконання судового рішення щодо забезпечення передачі відповідача відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, адміністративний позов слід задовольнити та продовжити строк затримання громадянина Туреччини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Суд не бере до уваги пояснення відповідача про те, що у зв'язку із перебування у Волинському ПТПІ існує загроза його життю, оскільки останній з відповідними заявами та скаргами зазначеного змісту ні до адміністрації Волинського ПТПІ, ні до жодних інших уповноважених органів не звертався.
Окрім того, згідно ч. 4 ст. 30 цього Закону, у разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою. Однак із вищевказаною заявою про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні громадянин Республіки Туреччини ОСОБА_1 під час перебування у ПТПІ не звертався.
На підставі наведеного, керуючись ст. 29, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", ст.ст. 2, 6, 243-245, 289, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1, про продовження строку затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію - задовольнити.
Продовжити строк затримання громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, строком на 6 (шість) місяців, а саме до 02.01.2019 року.
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька