Справа № 760/15209/18
провадження 1-кс/760/8077/18
21 червня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу громадянина ОСОБА_5 на постанову від 18 травня 2018 року старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52017000000000836 від 28 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України, -
До Солом'янського районного суду міста Києва 11 червня 2018 року була подана скарга громадянина ОСОБА_5 на постанову від 18 травня 2018 року старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52017000000000836 від 28 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування скарги на постанову про закриття кримінального провадження автором скарги зазначається, що заявником 01 червня 2018 року було отримано (відмітка про дату отримання є у матеріалах кримінального провадження) Постанову від 18.05.2018 року про закриття кримінального провадження № 52017000000000836 від 28.11.2017 (далі - Постанова). Постанова підписана старшим детективом відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (далі - детектив НАБУ ОСОБА_4 ).
Автор скарги зазначає, що отримана постанова свідчить про вчинення детективом НАБУ ОСОБА_4 незаконної дії, яка полягає у прийнятті передчасної та незаконної Постанови.
Відповідно до матеріалів клопотання детективом НАБУ ОСОБА_6 на виконання Ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 31.10.2017 було зареєстроване в ЄРДР кримінальне провадження № 52017000000000836 від 28.11.2017 за заявою ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України.
Підставою для початку кримінального провадження були відомості, у тому числі встановлені у судовому порядку, про недбале виконання службових обов'язків уповноваженими посадовими особами НАБ України під час звернення ОСОБА_5 з заявою про вчинення детективом четвертого відділу детективів тертого підрозділу головного підрозділу детективів НАБ України Шевченко В.Цдалі - детектив ОСОБА_8 ) злочинів під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000000137 від 20.01.2017, що призвело до зволікання у припиненні вчинення стосовно нього ряду злочинів та неможливості відшкодування завданої цими злочинами шкоди у особливо великих розмірах.
Так, під час допиту ОСОБА_5 у якості свідка наприкінці квітня 2017 року йому стало відомо про те, що за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1, ч.2 ст.368 Кримінального кодексу України відносно нього існує кримінальне провадження № 42017000000000137 від 20.01.2017
Маючи статус свідка за кримінальним провадженням № 42017000000000137 від 20.01.2017 ОСОБА_5 звернувся до детектива НАБУ ОСОБА_9 , як до особи, яка здійснює досудове розслідування зазначеного кримінального провадження (виконує функції слідчого) із заявою про скоєння злочинів.
Разом з цим, незважаючи на вимоги статті 40 КПК України, відповідно до якої слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, заява ОСОБА_5 (як це в подальшому було з'ясовано в ході проведення досудового розслідування) була передана для розгляду іншим посадовим особам НАБ України.
Автор скарги вважає, що обставини, які стали наслідком невиконання своїх обов'язків уповноваженими посадовими особами НАБУ мали би стати предметом кримінального провадження.
Скаржник у своїй скарзі звертає увагу, що із змісту постанови детектива НАБУ ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 52017000000000836 від 28.11.2017, предметом його досудового розслідування по цьому кримінальному провадженню став огляд резолюцій керівництва, інструкції з діловодства та аналіз змісту заяви про злочин та відповіді на цю заяву із посиланням на загальні норми кримінального законодавства із особистими міркуваннями його та інших працівників НАБ України щодо їх застосування, що не відноситься до слідчих (розшукових) дій, які детектив мав би провести під час досудового розслідування кримінального провадження.
Крім того, автор скарги зазначає, що детективом НАБУ ОСОБА_4 28 лютого 2018 року вже виносилась аналогічна за змістом постанова про закриття кримінального провадження № 52017000000000836 від 28.11.2017, яка була скасована ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року і, що з часу скасування попередньої постанови про закриття кримінального провадження детективом НАБУ ОСОБА_4 була додатково проведена лише одна слідча (розшукова) дія, а саме - було допитано заявника ОСОБА_5 у якості свідка.
Громадянин ОСОБА_3 вважає, що постанова детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 від 18 травня 2018 року про закриття кримінального провадження № 52017000000000836 від 28.11.2017 прийнята з грубим порушенням, статтей 2, 7, 9, 55, 94, 110 КПК України, є передчасною, а також такою, що порушує його права та законні інтереси, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив її задовольнити, з підстав викладених у ній, а також пояснив, що детективом ОСОБА_4 не було встановлено розмір шкоди завданий йому кримінальним правопорушення і що у разі скасування постанови про закриття кримінального провадження ним можуть будуть надані документи на підтвердження суми моральної шкоди завданої кримінальним правопорушення.
Детектив Національного спеціалізованого бюро ОСОБА_4 пояснив, що скарга не підлягає задоволенню оскільки під час здійснення досудового розслідування було допитано ряд свідків, з'ясовані всі обставини справи, крім того ОСОБА_3 був допитаний з приводу завданої йому шкоди.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 статті 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 303 КПК України - рішення про закриття кримінального провадження.
Заслухавши пояснення скаржника, детектива, дослідивши додані до скарги документи, слідчим суддею встановлено наступне.
В провадженні Національного спеціалізованого бюро України знаходилося кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000836 від 28.11.2017 КК України.
З постанови від 18 травня 2018 року старшого детектив Національного відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000836 від 28.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України вбачається, що в ході досудового розслідування не встановлено відомості, що вказують на не виконання або не належне виконання службовими особами Національного бюро своїх службових обов'язків, а також на завдання правам та інтересам громадян, або державним або громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб істотної шкоди, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування не здійснювалося жодних дій для встановлення та не було запропоновано скаржнику - ОСОБА_3 в тому числі визначити, надавши відповідні підтверджуючі докази, щодо розміру ймовірно завданої кримінальним правопорушення заявнику ОСОБА_5 шкоди, оскільки відповідно до протоколу допиту ОСОБА_5 в якості свідка від 23 травня 2018 року, останнім було зазначено, що кримінальним правопорушення йому було завдано моральна шкода, що складає 4 000 000 грн..
В свою чергу під час розгляду вказаної скарги, слідчим суддею було встановлено, що громадянин ОСОБА_3 оскаржує постанову детектива про відмову у визнанні його потерпілим у даному кримінальному провадження, рішення по якій по суті ще не прийнято, оскільки існує постанова про закриття кримінального провадження.
Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року у справі за зверненням жителів м. Жовті Води, частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Згідно статті 94 КПК України слідчий, прокурор за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно частини 1 статті 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до вимог статтей 2, 84 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (стаття 110 КПК України).
На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Однак, як вбачається з матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про закриття кримінального провадження, вказані вимоги не були повністю дотримані.
Приписами частини 5 статті 40 КПК України передбачено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
З оскаржуваної постанови вбачається, що органами досудового розслідування кримінальне провадження було закрите без встановлення розміру суми ймовірно завданої моральної шкоди завданої кримінальним правопорушення заявнику ОСОБА_5 та не вживалося органом досудового розслідування дій для такого встановлення, що було слідчим суддею встановлено під час дослідження матеріалів кримінального провадження наданого детективом.
Разом із цим, слідчий суддя погоджується, що при проведенні досудового розслідування детектив (слідчий) чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
Однак, враховуючи ту обставину, що органом досудового розслідування не було встановлено або спростовано суму моральної шкоди у розмірі 4 000 000 грн. завданої ОСОБА_5 кримінальним правопорушення, є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Слідчий суддя, вважає, що орган досудового розслідування встановивши розмір суми ймовірно завданої моральної або будь-якої іншої шкоди ОСОБА_5 , або встановивши взагалі відсутність заподіяння шкоди, у органу досудового розслідування будуть підстави, або для закриття даного кримінального провадження, або проведення досудового розслідування при наявності для цього підстав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 306, 307, 309, 376, 395 КПУ України, слідчий суддя,-
Скаргу - задовольнити.
Постанову від 18 травня 2018 року старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52017000000000836 від 28 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1