Справа № 760/8944/18
провадження 1-кс/760/5090/18
05 червня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні внесенного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100090009869 віл 09 жовтня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 229 Кримінального кодексу України,
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на майно.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03 березня 2016 року в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100090009869 віл 09 жовтня 2015 року за частиною 2 статті 229 КК України, накладено арешт на певне майно, яке було вилучено під час обшуку в квартирі ОСОБА_4 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
03.08.2016 року ОСОБА_4 , як володілець майна, звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 29.08.2016 року по справі 760/5008/16-к частково задоволено клопотання ОСОБА_4 у звзяку з тим, що 15 червня СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 . Постановою про призначення комп'ютерно-технічної експертизи направлено на експертизу виключно накопичувачі на жорстких магнітних дисках s/n 15 АТТ4АТS, планшет «Ipad» з механічним пошкодженням, планшет «Ipad», ноутбук марки «Asus», накопичувач на жорстких дисках та флеш накопичувач «Intenso». Крім того, судом було роз'яснення, що в разі повернення комп'ютерної техніки з експертизи, що ОСОБА_4 може знову звернутись до суду із аналогічним клопотанням
Разом з тим, на думку адвоката, зважаючи на досить тривалий час проведення експертизи щодо арештованого майна, а також загального часу здійснення досудового розслідування по даній справі, відпала потреба в застосуванні до вилученого під час обушку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити в повному обсязі.
Уповноважена службова особа Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомила
Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що Солом'янським УП ГУ НП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017150000000087 від 26.01.2017р., яке було об'єднане з кримінальними провадженнями № 12015100090009869 віл 09 жовтня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 229 КК України.
03.03.2016 р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва був накладений арешт на майно, яке було вилучено під час обшуку в квартирі ОСОБА_4 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вказане майно є предметом протиправної діяльності, а саме незаконного використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару.
Тому, слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, арешт був накладений обґрунтовано, а також, що таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є обґрунтованим та пропорційним меті кримінального провадження.
Враховуючи вказане, а також ту обставину, що арешт на вказане майно накладений обґрунтовано, з метою забезпечення збереження речового доказу та у його застосуванні на даний час не відпала потреба, крім того, адвокатом не доведено та слідчому судді не надано доказів на спростування вказаних висновків, тому слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 174, 309, 369, 372, 395КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1