Іменем України
Справа № 285/1258/18
провадження у справі №2/0285/752/18
26 червня 2018 року м. Новоград-Волинський
Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташків Т.Б. за участі секретаря судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до КСП «Мрія», ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, у якому просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на будинок АДРЕСА_1
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що її мати ОСОБА_3 проживала в своєму будинку АДРЕСА_1, Новоград-Волинський район разом з своїм співмешканцем ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати позивача ОСОБА_3 померла і в будинку залишився проживати її співмешканець ОСОБА_4 23 серпня 1989 рішенням № 33 виконавчого комітету Орепівської сільської ради за ОСОБА_4 оформлено право власності на зазначений житловий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 помер і його дочка ОСОБА_2 прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину на будинок АДРЕСА_1 від 7.10.1994 року. 15.05.1995 року ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу продала зазначений будинок КСП «Мрія». Однак, КСГП «Мрія» спірним будинком не користувалось та практично припинило свою діяльність. З кінця 1998 року по теперішній час позивач користується спірним будинком з надвірними спорудами та земельною ділянкою, а тому вона просить визнати за нею право власності на спірний будинок за набувальною давністю на підставі ст. 344 ЦК України.
Ухвалою суду від 20 квітня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення осіб, у якій роз'яснено сторонам, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та право відповідача подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Станом на 26 червня 2018 року заява із запереченнями та відзив на позов від відповідачів до Новоград-Волинського міськрайонного суду не надходили.
Ухвалою суду від 26 червня 2018 року провадження у зазначеній справі в частині позовних вимог до приватного підприємства «Мрія», яке є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства «Мрія», закрито у зв'язку з припиненням юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що мати позивача - ОСОБА_3 проживала в АДРЕСА_1 разом з своїм співмешканцем ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати позивача ОСОБА_3 померла і в будинку залишився проживати її співмешканець ОСОБА_4
23 серпня 1989 рішенням № 33 виконавчого комітету Орепівської сільської ради за ОСОБА_4 оформлено право власності на зазначений житловий будинок та видано свідоцтво про право власності на будинок на ім'я ОСОБА_4 (а.с.)
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 помер і його дочка ОСОБА_2 прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину на спірний будинок від 7.10.1994 року (а.с. 14).
15.05.1995 року ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу продала зазначений будинок КСП «Мрія» (а.с. 9).
10 березня 2000 року припинено юридичну ПП «Мрія», яке є правонаступником КСП «Мрія», про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ПП «Мрія», у зв'язку з банкротством підприємства. Юридичних правонаступників немає.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що КСП «Мрія» спірним будинком не користувалось та практично припинило свою діяльність. З кінця 1998 року по теперішній час позивач користується спірним будинком з надвірними спорудами та земельною ділянкою, а тому вона є добросовісним набувачем спірного будинку згідно ст. 344 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
У п.п. 9, 10 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
? володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
? володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
? володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України).
У інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-150/0/4-13 від 28.01.2013 року головам апеляційний судів, міста Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим роз'яснено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з правом власності в силу набувальної давності, судам слід враховувати наступне:
? право власності на нерухоме майно можна набувати за набувальною давністю лише після 1 січня 2011 року;
? задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 334 ЦК можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння;
? за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено;
? відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності;
? у разі втрати майна володільцем не зі своєї волі (усунення володільця від володіння нерухомим майном), неповернення майна у володіння та незвернення з позовом про витребування такого майна протягом року строк набувальної давності переривається; у разі повернення нерухомого майна у володіння чи пред'явлення позову про його витребування строк набувальної давності не переривається, а період, протягом якого володілець не з власної волі був позбавлений володіння, зараховується до строку набувальної давності.
У постанові від 6 червня 2018 року № 61-8051св18 Верховний Суд висловив правову позицію про те, що добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Як встановлено судом, позивач знала, що спірний будинок належав на праві власності ОСОБА_4 та після його смерті будинок успадкувала його дочка ОСОБА_2, яка в подальшому відчужила спірний будинок КСП «Мрія», а тому відсутні правові підстави для визнання права власності за позивачем на спірне майно за набувальною давністю, оскільки ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем в розумінні ст. 344 ЦК України.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки вони є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 206, 258, 259, 265, 268, 279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 321, 344 Цивільного кодексу України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подають учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя Т.Б. Сташків