Справа № 303/4619/13-к
Провадження № 1-кс/303/1284/18
Іменем України
28 червня 2018 року м.Мукачево
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3
прокурора Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево клопотання слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, зареєстрованому 19 квітня 2013 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013070040002275 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Середнє Ужгородського району Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
Старший слідчий СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 ..
Зазначене вище клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України. Враховуючи той факт, що підозрюваний вчинив злочин середньої тяжкості, з метою запобігти ризикам, зазначеним у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Дане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
У судовому засіданні слідчий, прокурор клопотання підтримали посилаючись на доводи, викладені в клопотанні, просили його задоволити.
У судовому засіданні підозрюваний, захисник заперечили щодо задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, оскільки ОСОБА_5 потребує належної медичної допомоги після звільнення з місць позбавлення волі 27 червня 2018 року.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий судя приходить до наступного висновку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, 15 листопада 2012 року, приблизно о 02 годині, в м.Мукачево, по вулиці Генерала Петрова, біля будинку №2, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом розбиття від верткою скла на задній лівій дверці автомобіля марки «Шкода - Октавія», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_7 , проник в його середину, звідки таємно викрав наступне його майно, а саме: GPS навігатор, чорного кольору, бувший у використанні, вартість якого, згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області за №23/79 від 21.05.2013 року становить 280 гривень, 00 копійок; гаманець, чорного кольору, виготовленого зі шкірозамінника, бувший у використанні, вартість якого згідно експертного висновку ОМ-81/2 від 20 травня 2013 року Мукачівського відділення Закарпатської торгово-промислової палати, становить 80 гривень; дозвіл на носіння та зберігання травматичної зброї, виданої ім'я ОСОБА_7 ; грошові кошти в сумі 2 долара США, вартість одного долара із розрахунку по відношенню до української гривані, згідно довідки начальника відділення ПАТ «Акцент-Банк» п. ОСОБА_8 за вих..Г-31.0.0.0/1-130524100220 від 24.05.2013 року, становить 7 гривень 99 копійок, а всього на суму 15 гривень 98 копійок; грошові кошти в сумі 50 гривень; комп'ютерний ноутбук марки «ASUS» моделі К53Е, бувший у використанні, вартість якого, згідно експертного висновку ОМ-81/2 від 20 травня 2013 року Мукачівського відділення Закарпатської торгово-промислової палати, становить 3039 гривень, який належить ТОВ «Огородник», комерційним директором якого є потерпілий ОСОБА_7 .. У результаті даної крадіжки ОСОБА_5 завдав матеріальну шкоду ОСОБА_7 на загальну суму 3464 гривень 98 копійок.
24 травня 2013 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 липня 2013 року дозволено затримати ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановою старшого слідчого СВ Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_9 від 05 липня 2013 року зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому 19 квітня 2013 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013070040002275 на підставі п. 2 ч.1 ст. 280 КПК України. Оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_5 ..
27 червня 2018 року ОСОБА_5 звільнений умовно достроково з Державної установи «Райківецька виправна колонія (№78) з невідбутим строком 5 місяців 22 дні.
27 червня 2018 року відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому 19 квітня 2013 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013070040002275.
Стаття 29 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вимоги ч. 1 ст.183 КПК України передбачають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КК України.
Згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є недоцільним.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов'язаних між ними родинними зв'язками. В ході проведення досудового розслідування осіб, які поручилися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків не встановлено, що унеможливлює обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Підозрюваний ОСОБА_5 на даний час офіційно ніде не працює, не має постійного джерела доходів, а тому обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді застави не є доцільним.
В судовому засіданні слідчий та прокурор довели наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі те, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий, звільнений з місць позбавлення волі 27 червня 2018 року, характеризується позитивно, під диспансерним наглядом в Закарпатському обласному наркологічному диспансері не перебуває, не одружений, але проживає у громадянському шлюбі та має на утриманні троє дітей.
Матеріали клопотання слідчого не містять достатніх доказів, які б вказували на безумовну необхідність обрання міри запобіжного заходу стосовно підозрюваного у вигляді тримання під вартою. Прокурором, слідчим належно не мотивовано, чому більш м'який запобіжний захід домашній арешт цілодобово із застосуванням електронних засобів контролю не може запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Мотиви слідчого щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Така позиція узгоджується з пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України №14-рп/2003 від 08 липня 2003 року, у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу, згідно якої тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.
Одночасно слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його "пілотному" рішенні у справі "Харченко проти України" ( у справах "Третьяков проти України" та "Єлоєв проти України") зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного враховую вимоги ст. ст. 5-6 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Ст.5 п.1 підпункт “с” Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини вказує, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише
тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Згідно вимог ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Оскільки слідчим, прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною першою ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що згідно ч. 4 ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_5 слід застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, - у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 182, 183, 193-196, 198 КПК України,
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю на строк до 16 липня 2018 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- цілодобово не залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- носити електронний засіб контролю.
Обов'язки покладаються на підозрюваного ОСОБА_5 на строк до 16 липня 2018 року включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Роз'яснити підозрюваному, що відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених судом на підозрюваного при обранні запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляція до апеляційного суду Закарпатської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1