Справа №442/3359/18
Провадження №2/442/1433/2018
22 червня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Крамара О.В.
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вороблевицької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач звернувся в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого покликається на те, що він являється племінником ОСОБА_3, яка померла 27.12.2017 року.
За свого життя ОСОБА_3 оформила право власності на земельні ділянки, що підтверджується копією Державного акту ЛВ № 066457 виданого Дрогобицькою районною державною адміністрацією 22.01.2004 року та житловий будинок в с.Вороблевичі по вул..30-річчя Перемоги, 238/1.
24.12.2009 року ОСОБА_3, склала заповіт, яким все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті заповіла позивачу. Заповіт був посвідчений Сільським головою Вороблевицької сільської ради Дрогобицького району.
Для оформлення спадщини після смерті тітки, він звернувся з відповідною заявою до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу.
Однак по причині відсутності оригіналу правовстановлюючого документа - свідоцтва про право власності на спадковий будинок та оригіналу Державного акту - йому було в цьому відмовлено. А тому для захисту своїх спадкових справ, змушений звертатись до суду.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, від них поступила заява про розгляд справи у їх відсутності, щодо задоволення позову не заперечує.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.
Підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом після смерті тітки ОСОБА_3, яка померла 27 грудня 2017 року.
Приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу, відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок №238/1 по вул..30-річчя Перемоги в с.Вороблевичі Дрогобицького району та земельні ділянки, які знаходяться на території Вороблевицької сільської ради, після смерті тітки ОСОБА_3, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як встановлено ст.1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб спадкоємців. Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. Відповідно до вимог ч.1 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав», державна реєстрація права на нерухоме майно - це вже офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно.
Частиною 1 ст. 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України «право на спадкування мають особи, визначені у заповіті».
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї, як встановлено в судовому засіданні позивач не відмовлявся від спадщини.
Відповідно до частини 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Враховуючи вище наведене, зокрема те, що у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, позивач на підставі закону є її спадкоємцем по заповіту, який прийняв спадщину та після смерті тітки вчинив усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак з незалежних від нього причин у видачі такого йому було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 197, ч.4 ст.206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_2, 20.02.1966р.н., ІПН НОМЕР_1, право власності на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у с.Вороблевичі по вул..30-річчя Перемоги, 238/1, Дрогобицького району та земельні ділянки: площею 0,7949га. кадастровий номер 4621281800:04:000:0269 та площею 1,0960га. кадастровий номер 4621281800:02:000:0452, в порядку спадкування за заповітом після смерті тітки ОСОБА_3, яка померла 27.12.2017 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.В. Крамар